Рішення № 4743611, 23.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.09 р. Справа № 33/174

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій

області м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” м. Харцизьк

про стягнення 143168,57грн. заборгованості, пені

за участю представників сторін:

від позивача – Зощенко В.О. – довіреність від 22.09.2009р. №87,

від відповідача - Дастік Т.М. – довіреність від 21.08.2009р. № 9,

в с т а н о в и в:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” м. Харцизьк 143168,57грн., з яких: 127674,70грн. – заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2006р. по травень 2009р., 15493,87грн. – пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав договір оренди №969/2002 від 27.06.2002р. з розрахунком орендної плати, актом приймання-передачі від 27.06.2002р., лист позивача, який направлений відповідачу з повідомленням про наявність заборгованості по орендній платі та вимогою оплати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач після суми пені з урахуванням шестимісячного строку, яка склала 10982,47грн., просить стягнути разом з заборгованістю з боржника за заявою від 21.08.09р. № 10-14-09113.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” звернувся до суду із заявою про зміну свого місцезнаходження, про що внесені дані до ЄДРПОУ в ще у 2008році, про що знав позивач, але він заявив позов, який надійшов за іншою адресою.

Господарський суд, прийнявши до уваги, що 25.07.2008р. внесені дані щодо суб’єкту до ЄДРПОУ про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс”, а також той факт, що відповідач не був належним чином повідомлений про звернення до нього з позовом, вважає необхідним оголосити перерву і надати можливість позивачу передати ТОВ “Комплекс” копію позову з усіма додатками і відповідачу підготуватися до розгляду справи по суті про що представники повідомлені, що судове засідання відбудеться в 11-00годин 23.09.2009р.

Відповідач 22.09.2009р. надіслав суду письмовий відзив на позов №314/05, в якому визнав позов частково: в розмірі заявленому про стягнення боргу в сумі 127674,70грн., який просить розстрочити на три місяця відповідно до п.6ст.83 ГПК України. Що стосується вимог про стягнення пені, вважає, що ці вимоги не законні. Про нього порушена справа про банкрутство 02.10.2006року по справі 42/188Б Господарським судом Донецької області і в наступний час йде процедура санації, про що свідчать ухвали суду. В обґрунтування заперечень посилається на вимоги п.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за якою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

27.06.2002р. між сторонами був підписаний договір оренди №969/2002, згідно якого позивач-орендодавець передає, а відповідач-орендар приймає в строкове платне користування державне майно – шахтодільницю 1-6 шахти “Шахтарська” – структурний підрозділ цілісного майнового комплексу ДВАТ “Шахта “Постніківська” ДХК “Шахтарськантрацит” з метою відпрацювання

2

балансових запасів вугілля по пластах Н2-1 Н3, склад і вартість якого визначено у відповідності з додатками №№1,2,3 до договору, протоколом про результати інвентаризації та передавальним балансом підприємства, складеним станом на 30.04.2002р., вартість якого становить 2164926,00грн., в тому числі: основні фонди: по балансовій (залишковій) вартості 2164926,00грн.; по первісній вартості 3201230,00грн. (п. 1 договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати та становить без ПДВ за квітень (базовий місяць) – 7216,42грн.

Орендна плата за перший місяць оренди – червень визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень, червень.

Орендна плата перераховується до державного бюджету з врахуванням вимог Закону України “Про державний бюджет України” на поточний рік, щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3 договору).

Між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі від 27.06.2002р., де зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно – шахтодільницю 1-6 шахти “Шахтарська” – структурний підрозділ цілісного майного комплексу ДВАТ “Шахта “Постніківська” ДХК “Шахтарськантрацит” у складі: основні фонди: по балансовій (залишковій) вартості 2164926,00грн.; по первісній вартості 3201230,00грн.

Згідно до положень статті 188 Господарського кодексу України та статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Договір до наступного часу вважається укладеним і повинен бути належним чином виконаний.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами пункту 10.1 договору договір укладений строком на 10 років та діє з 27.06.2002р. по 27.06.2012р.

Листом №06-02-10350 від 26.11.2008р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило відповідача про наявність заборгованості, зобов’язання сплатити суму боргу, а також запропонувало розірвати договір оренди.

Внаслідок несплати відповідачем суми заборгованості, позивачем правомірно заявлений позов про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 127674,70грн., який виник у відповідача за договором оренди № 969/2002 від 27.06.2002року за період з жовтня 2006р. по травень 2009р.

З урахуванням відомостей, викладених у розрахунку суми боргу, доданому до позовної заяви, встановлений судом факт, що заборгованість з орендної плати у відповідача перед позивачем складає 127674,70грн. за період з жовтня 2006р. по травень 2009р. Цей борг підтвердив і відповідач.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

3

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати 127674,70грн. за період з жовтня 2006р. по травень 2009р. Але з урахуванням оплаченої боржником частини боргу в сумі 30245,17грн., після звернення з позовом, що підтверджується платіжними дорученнями № 391 і № 392 від 21.09.2009р., позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в сумі 97429,53грн.

Заява боржника про розстрочку виконання рішення строком на три місяця не може бути задоволена на наступним:

При розгляді цих вимог, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін: їх тяжкий фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленим інтервалом у часі відповідно до умов ст.121 ГПК України.

Оскільки підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, господарський суд приймає до уваги такі обставини:

За договором оренди №969/2002 від 27.06.2002р., укладеним сторонами, встановлений термін його виконання, який боржник не виконує ще, починаючи з жовтня 2006року. За цим, кредитор вимушений був звернутися до суду за стягнення боргу через господарський суд. За неможливістю виконання боржником грошового зобов’язання в термін, обумовлений укладеним з кредитором договору, у кредитора наступають негативні наслідки у вигляді інфляційних витрат, пов’язаних з загальним фінансовим становищем в країні та витрат по фінансовим затратам.

Всі договори, на які посилається боржник, не пов’язані з полегшенням фінансового стану боржника, і не пов’язані з діями, які направленні на виконання спірного рішення суду.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 10982,47грн. пені за порушення строків оплати оренди майна, передбаченому договором.

Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання; б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в сумі 10982,47грн., так як вона розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

4

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно незаконності позовних вимог щодо стягнення неустойки з особи, яка знаходиться в процедурі банкрутства у зв’язку з тим, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство спрямоване на забезпечення визначення обсягу усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що виявляється у забезпеченні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності всіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення всіх вимог кредиторів. Тому мораторій на виконання зобов’язань боржника за винятками, передбаченими ч.5 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, поширюється як на зобов’язання, що виникли до введення мораторію, так і протягом його дії.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права вищестоящими судовими інстанціями свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо виконання інших зобов’язань, які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати, які складаються з державного мита із суми, яка була несплаченою до заявленого позову – 138657,17грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 316 від 14.04.2009р., яка з 01.07.2009р. ( коли була заявлена позовна заява) складає 315,00грн.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу, ст. 525,526,762 Цивільного кодексу України, Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р., керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд, -

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” м. Харцизьк про стягнення 138657,17грн. заборгованості, пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” м. Шахтарськ-86200, вул. Підгорна, Шахтодільниця 1-6 шахти “Шахтарська”, МФО 394589, ОКПО 30261443, ІНН 302614405278 на користь Державного бюджету (р/р №31110092700088, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686480) суму заборгованості в розмірі 97429,53грн. по орендній платі та 10982,47грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс” м. Шахтарськ-86200, вул. Підгорна, Шахтодільниця 1-6 шахти “Шахтарська”, МФО 394589, ОКПО 30261443, ІНН 302614405278 на користь Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 1386,57грн. та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 23.09.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу