Рішення № 4743555, 24.09.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 вересня 2009 р. Справа 9/159-09

за позовом:Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Лермонтова, 1, смт. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 00952485)

до:Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (с. Гулі, Барськогорайону, Вінницької області, код ЄДРПОУ 32426802)

про стягнення 113 175,21 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники

позивача : Нікуліч Н.А. - представник за довіреністю

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача - селянського (фермерського)господарства "Аграрій" заборгованості на загальну суму 113175,21 грн. з надання послуг із зберігання зерна.

Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове ззасідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Справу розглянуто за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представником позивача в судовому засіданні 22.09.2009 р. уточнено позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представникапозивача суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне: 11 липня 2008 року між державним підприємством "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" (далі Позивач) - зберігач по договору, та селянським (фермерським) господарством „Аграрій" (далі Відповідач) - поклажодавець по договору, було укладено договір №393 на зберігання ріпаку та зернових культур.

Відповідно до вказаного договору ДП „Дунаєвецький КХП" надавало СФГ „Аграрій" послуги по прийманню, зберіганню, сушці та очистці ріпаку та пшениці 6 класу, а відповідач зобов'язався розрахуватися за надані послуги, згідно п.3.2. даного договору.

Уп.1.2. зазначеного договору вказано, що якість зерна, яке передається Поклажодавцем на зберігання повинна відповідати наступним показникам: вологості не вище 13,5%, смітною домішкою до 1,0% для пшениці; вологості не вище 7,0%, смітної домішки 2,0% для ріпаку.

Також п.1.5. та 3.4. передбачено, що для забезпечення якості зерна в процесі зберігання, при необхідності зберігач проводить дообробку зерна за власний рахунок, а після того як поклажодавець отримає повідомлення про закінчення передбачених договором робіт, він зобов'язаний оплатити послуги зберігачу, на підставі виставлених рахунків.

Однак, приймання, зберігання, згідно рахунків-фактур № Д-00000000089; Д-00000000090; -00000000096; Д-00000000097; Д-00000000098; Д-00000000099 від 24 лютого 2009 року; та сушки і очистки зерна ріпаку з різною вологістю та засміченістю, що підтверджується складськими квитанціями: № 868674 від 16.07.08р., 868666 від 15.07.08р., 868647 від 13.07.08р., 58701 від 19.07.08р., 868654 від 14.07.08р., 868710 від 20.07.08р., 8687П від 21.07.08р., 868683 к 18.07.08р., 868731 від 23.07.08р., 868722 від 22.07.08р., Відповідачем оплачено не було. Копії рахунків-фактур і складських квитанцій додаються.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість за приймання, зберігання, сушку та очистку зерна ріпаку та пшениці в сумі 96483,59 грн., яка на день розгляду справи не погашена, (детальний розрахунок заборгованості за приймання, зберігання, сушку та очистку зерна ріпаку та пшениці додається.)

Керуючись ст. 22 ГПК України, представником позивача в судовому засіданні 24.09.2009 р. уточнено позовні вимоги. Відповідно до розрахунків та підписаного акту звірки взаєморозрахунків сума боргу СФГ „Аграрій" перед ДП „Дунаєвецький КХП" становить 96665,91 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню послуг відповідно до договору зберігання №393 від 11.07.2008 р. відповідачу та дії відповідача по проведенню розрахунків за наданні послуги, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті наданих послуг.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 96665,91 грн. визнаються відповідачем та окрім цього підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 96665,91 грн.доведеною позивачем.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 02.07.2009 р. та від 30.07.2009 р. відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 96665,91 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Частина 2 ст. 625 ЦК Україхни передбачає. що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.4. договору № 393 від 11.07.2008 р. передбачено, що за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків поклажодавець зобов'язаний сплатити зберігачу пеню у розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення коли така облікова ставка діяла .

Період прострочення в даному випадку з 1 квітня 2009 р. по 1 серпня 2009 р. складає: 122 дні. Сума нарахованої пені за час прострочення складає: 7783,54грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції наступний:-

Квітень 100,9 М81 від 08.05.2009 30 96665,91 869,99

Травень 100,5 N101 від 10.06.2009 31 96665,91 483,32

Червень 101,1 N120 від 08.07.2009 30 96665,91 1063,32

Липень 99,9 N143 від 08.08.2009 31 96665,91

Всього: 2416,63

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 99082,54 грн.

Враховуючи викладене з відподача підлягає стягненню 96665,91 грн. основного боргу, 7783,54 грн. пені, 2416,63 грн. інфляційних з покладанням на нього судових витрат.

Керуючись ст. ст. 49. 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути із селянського (фермерського) господарства "Аграрій" Вінницька область, Барський район с. Гулі (р/р 260053017098у Вінницькій філії ВАТ "ВТБ Банк" МФО 302559 код ЄДРПОУ 32426802) на користь Державного підприємства "Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву Хмельницька область смт. Дунаївці вул. Лермонтова, 1 (р/р 2600402708249 у філії ВАТ "Укрексімбанк"вм. Хмельницький МФО 315609 код ЄДРПОУ 00952485) 96665,91 грн. основного боргу, 7783,54 грн. пені, 2416,63 грн. інфляційних, 1068,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили 07.10.2009 р.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 вересня 2009 р.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Хмельницька область смт. Дунаївці вул. Лермонтова, 1

3 - відповідачу Вінницька область Барський район с. Гулі