Ухвала суду № 47434767, 13.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2015 р. Справа № 804/4302/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді -Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання -Вербного Д.С.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 р. даний адміністративний позов було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 р. провадження у справі було відкрито та справи призначена до судового розгляду.

В судове засідання, призначене на 13.05.2015 р. зявились всі сторони у справі.

При цьому, третя особа при надані усних пояснень по справі зазначила, що питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.02.2009 року не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд також зазначає, що представником позивача не було наведено та обґрунтовано належними доказами в розумінні ст.70 КАС України наявності факту порушення законних прав та інтересів позивача саме з боку третьої особи субєкта владних повноважень, при укладені між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою договору оренди землі від 19.02.2009 р.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1.ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.7.ч.1 ст.3 КАС України субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно, у випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Згідно з ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається із змісту позовних вимог між позивачем та третьою особою наявний спір про розмір плати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Рабкорівська, 75 а (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:684:0001, при цьому суд зазначає, що позивач просить розірвати укладений між нею - ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою договір оренди земельної ділянки від 19.02.2009 р.

Натомість, згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

За викладених вище обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

.

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №10311-15; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р., укладеного між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою.

Розяснити позивачу, що розгляд справ щодо розірвання договору оренди землі відноситься до юрисдикції відповідного районного суду цивільної юрисдикції в порядку, визначеному чинним ЦПК України.

Розяснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 18.05.2015 р.

Суддя ОСОБА_4