Рішення № 4743336, 22.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2009

Справа №2-24/3255-2009

За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" ( 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова,9, ідентифікаційний код 03347678, р/р 26001307541001 ЕФКБ «Приватбанк», м. Євпаторія, МФО 384566)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" ( 97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, ідентифікаційний код 32417960 )

про стягнення 85 949,06 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – Павленко В.М. – представник, довіреність № 40/01-10 від 03.07.2009р.

Від відповідача – Халюкова Є.Ю. – представник, довіреність № 2-2009 від 04.01.2009р.

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" про стягнення з відповідача на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" суми заборгованості за послуги водопостачання у розмірі 85949,06 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору №1/84 від 09.01.2004р. на відпускання води з комунального водопроводу та приймання стоків у комунальну каналізацію, відповідач не оплатив суму заборгованості у розмірі 85949,06 грн. за послуги, надані у період з 15.02.2006р. до 16.11.2006р. Наявність вказаної заборгованості позивач підтверджує виставленими рахунками та актами виконаних робіт, підписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль". Позивач у позовній заяві наводить період виникнення вказаної заборгованості та порядок її формування та зазначає, що різниця між сумою позову по справі та нарахованою сумою заборгованості пояснюється непогашеною заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" у розмірі 368718,94 грн., яка стягнута за рішенням Господарського суду АР Крим від 10.03.2006р. по справі №2-11/4499-2006. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за період з 15.02.2006р. до 16.11.2006р. у розмірі 85 949,06 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно до договору №1/84 84 від 09.01.2004р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків у комунальну каналізацію надавав відповідачу послуги на відпуск води із комунального водопроводу, однак відповідач обов’язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 85949,06 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

У судовому засіданні представником відповідача був наданий відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 85949,06 грн., у відзиві зазначено, що розрахунок заборгованості виконаний вірно, сума заборгованості відображена правильно.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим строк розгляду справи було продовжено за заявою сторін у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2004р. між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" було укладено договір №1/84 на відпускання води з комунального водопроводу та приймання стоків у комунальну каналізацію (а.с. 11-12).

Згідно пункту 1.1 статуту Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" є правонаступником Сакського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540. (а.с 10).

Згідно з пунктом 1 Договору Водоканал приймає на себе водопостачання Абонента питною водою при наявності води у джерелах та приймання стоків в міській каналізаційний колектор у кількості відповідно до розрахунку, визначеного у Договорі.

Згідно з пунктом 4 Договору водоканал виставляє рахунок підприємству, а у випадку неоплати його протягом 5-ти робочих днів за кожний прострочений день нараховується пеня у розмірі 0,5 % від загальної суми рахунку.

Відповідно до п. 16 договору, договір укладається строком по 31 грудня 2006 р. та набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку не послідує заява однієї зі сторони про відмову від договору або його перегляд.

Як вбачається з матеріалів справи 15 січня 2009 року сторонами по справі було підписано додаток Договору від 09 січня 2009 року з протоколом розбіжностей, відповідно до якого сторонами було висловлено спробу скоректувати розмір оплати за надані позивачем послуги, а також нормативи водопостачання та водовідведення (а.с. 13).

Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору від 09.01.2004р. на відпускання води з комунального водопроводу та приймання стоків у комунальну каналізацію сторони були повинні врегулювати положення договору, щодо викладення пункту 4 вказаного Договору. Так, згідно пункту 3 протоколу розбіжностей, пункт 4 Договору від 09.01.2004р. викладається у наступній редакції : «Водоканал виставляє рахунки Абоненту після підписання акту про надані послуги. У випадку несплати Абонентом рахунку протягом п’яти банківських днів, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки по курсу НБУ за період виникнення пені».

Крім того, протоколом узгодження розбіжностей до Договору № 1/84 від 09.01.2004р., сторони узгодили суперечні позиції. Так, пункти 1 та 2 були залишені у редакції Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки", редакція позивача по справі була прийнята за пунктами 4, крім того, Договір було доповнено пунктом 18.1.

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначеного договору, отже суд приходить до висновку, що зазначений договір на день слухання справи є дійсним.

Таким чином правовідносини між сторонами по справі, обумовлені Договором №1/84 від 09.01.2004 р. з протоколом узгодження розбіжностей від 23 січня 2004 року на момент розгляду справи існують та породжують для сторін відповідні права та обов’язки.

Позивач обов’язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт по абоненту за період з лютого 2006 р. по 01 листопада 2006 р.(а.с. 15-27).

На оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання за вищевказаним Договором на підставі актів виконаних робіт позивач виставив рахунки : № СФ-0000380 від 22 лютого 2006 року, № СФ-0000564 від 21 березня 2006 року, № СФ-0000783 від 20 квітня 2006 року, № СФ-0000980 від 19 травня 2006 року, № СФ-0001201 від 20 червня 2006 року, № СФ-0001426 від 20 липня 2006 року, № СФ-0001681 від 22 серпня 2006 року, № СФ-0001730 від 29 серпня 2006 року, № СФ-0001946 від 19 вересня 2006 року, № СФ-0001963 від 25 вересня 2006 року, № СФ-0002184 від 23 жовтня 2006 року, № СФ-0002399 від 21 листопада 2006 року на загальну суму 411,260,54 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15-26).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачувалися вказані рахунки у загальній сумі 325311,48 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за надані послуги, у розмірі 85 949,06 грн. за період з 15.02.2006р. до 16.11.2006р., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування та приймання стоків по виставленим позивачем рахункам за період з 15.02.2006р. до 16.11.2006р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка становить 85 949,06 грн., встановлена судом, належним чином підтверджена матеріалами справи.

У судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 85949,06 грн.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" встановлено розмір суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягає сплаті при зверненні з позовом до суду - 312,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжним дорученням № 782 від 16 червня 2009 року було сплачено 312, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також платіжним дорученням № 781 від 16 червня 2009 року (а.с. 40 ) також було сплачено 312, 00 грн., у зв’язку з чим зайве сплачена сума у розмірі 311,50 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.09.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" ( 97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, ідентифікаційний код 32417960 ) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" ( 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова,9, ідентифікаційний код 03347678) суму боргу у розмірі 85 949,06 грн. , 859,49 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" ( 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промислова,9, ідентифікаційний код 03347678) з Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31218259700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код в ЄДРПО України 34740405) 311,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.