Рішення № 47427091, 22.07.2015, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/810/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Бірук Н.С.

з участю: позивача не з»явилась

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та встановлення порядку користування квартирою і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання втратившими право користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод та встановлення порядку користування квартирою №33 в будинку №13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську Рівненської області (далі- спірна квартира). Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач та її неповнолітній син зареєстровані у спірній квартирі, проте не проживають у цій квартирі, оскільки відповідач створює позивачу перешкоди у доступі та користуванні спірною квартирою, позивач не має ключа від вхідних дверей спірної квартири. Тому просить зобов»язати відповідача не чинити позивачу перешкоди та виділити їй із сином одну жилу кімнату у відособлене користування, іншу житлову кімнату виділити у відособлене користування відповідачу та її неповнолітнім дітям, допоміжні приміщення спірної квартири залишити у спільному користуванні сторін. Про місце свого фактичного проживання позивач суд не повідомила.

До початку розгляду справи по суті відповідачем подана зустрічна позовна заява, згідно з якою відповідач ОСОБА_2 просить визнати втратившими право користування спірною квартирою позивача ОСОБА_4 та її малолітнього сина ОСОБА_5, через непроживання вказаних осіб у спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, подала заяву про розгляд справи за участю її представника.

Під час судового засідання представник позивача просила позов задоволити і пояснила, що між сторонами виник спір щодо користування спірною квартирою, сторони не дійшли згоди про користування спірною квартирою, у зв»язку із створенням відповідачем ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_4 перешкод у користуванні спірною квартирою. На даний час позивач ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 проживають у батьків чоловіка ОСОБА_4 в місті Вінниця. Коли саме між сторонами виник спір щодо користування спірною квартирою та з якого часу позивач із сином постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 представник позивача пояснити не змогла.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 просила у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задоволити. Пояснила, що позивач ОСОБА_4 у спірній квартирі не проживає з 2006 року, її речей у квартирі немає. Позивач ОСОБА_4 постійно проживає в місті Вінниця разом із сином та чоловіком. Спір між сторонами щодо квартири виник після смерті чоловіка відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6, який є братом позивача ОСОБА_2. А саме, позивач ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 у березні 2015 року просила про поділ спірної квартири шляхом приватизації. Також відповідач ОСОБА_2 пояснила, що дійсно змінила замок вхідних дверей спірної квартири і позивач не має ключа від вхідних дверей спірної квартири.

Представник відповідача просив задоволити вимоги зустрічного позову з підстав, що вказані у цьому позові.

Як стверджують допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є сусідами сім»ї ОСОБА_2 і тривалий час проживають у будинку №13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську, позивач ОСОБА_4 навчалась у місті Вінниця, приблизно з 2006 року після закінчення навчання ОСОБА_4 залишилась проживати в місті Вінниця. До смерті брата ОСОБА_6 позивач ОСОБА_4 приїздила в місто Кузнецовськ в гості до брата і жила в цей час у спірній квартирі. Про конфлікт через користування спірною квартирою між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 свідки дізнались зі слів позивача ОСОБА_4, коли остання приїздила в місто Кузнецовськ на похорони брата ОСОБА_6 у березні квітні 2015 року. Про виникнення конфліктів між позивачем і відповідачем щодо користування спірною квартирою до березня 2015 року свідкам нічого не відомо.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є родичами позивача ОСОБА_4, дали наступні показання. Про конфлікт через користування спірною квартирою, що виник між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_4, вони дізнались від останньої під час її перебування в місті Кузнецовську на поминках померлого ОСОБА_6 у квітні 2015 року. Приблизно з 2006 року по даний час позивач ОСОБА_4 постійно проживає в місті Вінниця, де залишилась проживати після закінчення навчання, одружилась, у неї народився син, який також постійно проживає з матір»ю і батьком у Вінниці. Про виникнення між позивачем і відповідачем конфліктів до смерті ОСОБА_6, зокрема щодо користування спірною квартирою, свідкам не відомо.

Свідок ОСОБА_12, яка є тіткою позивача ОСОБА_4, дала під час судового засідання суперечливі показання, зокрема, заявивши, що позивач ОСОБА_4 навчалась з 2001 року в місті Вінниця, а з 2006 року постійно там проживає і працює. Далі пояснювала, що позивач ОСОБА_4 постійно проживала в спірній квартирі в місті Кузнецовську і тільки після смерті брата ОСОБА_6 у 2015 році разом із сином виїхала з міста Кузнецовська через конфлікт з відповідачем ОСОБА_2. Про місце фактичного проживання позивача з 2006 року по даний час свідку нічого не відомо.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які постійно проживають в будинку №13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську з 2005 року та з 2000 року відповідно, дали під час судового засідання наступні показання. Проживають тривалий час у вказаному будинку, знають сім»ю відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_4 вони вперше побачили на похоронах її брата ОСОБА_6 у березні 2015 року. Про спори щодо користування спірною квартирою свідкам нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_15 дала в суді наступні показання. Вона проживала в будинку №13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську з 2009 року по 2014 рік, знайома з сім»єю ОСОБА_2, під час проживання у вказаному будинку жодного разу не бачила ОСОБА_4 до похоронів ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_16 дала в судовому засіданні наступні показання. Вона та відповідач ОСОБА_2 тривалий час підтримують товариські стосунки, приблизно з 2008 року вона часто була у спірній квартирі, також вона знає, що у ОСОБА_6 є сестра ОСОБА_4, яка постійно проживає в місті Вінниця, під час відвідування спірної квартири вона жодного разу не бачила ОСОБА_4 та її сина. Про спори щодо користування спірною квартирою свідку нічого не відомо.

Неповнолітній свідок ОСОБА_17, який є сином відповідача ОСОБА_2, дав настпні показання. Він постійно проживає у спірній квартирі разом з батьком, матір»ю і сестрою. Йому відомо, що його тітка позивач ОСОБА_4 раніше проживала у спірній квартирі, але тривалий час проживає в місті Вінниця зі своєю сім»єю, її речей у спірній квартирі немає. Після смерті батька ОСОБА_6 у 2015 році в місто Кузнецовськ приїхала тітка ОСОБА_4. Між ОСОБА_4 та його матір»ю ОСОБА_2 виникла суперечка щодо поділу спірної квартири. Після цього його мати ОСОБА_2 змінила замок вхідних дверей спірної квартири.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні в справі докази, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

У спірній квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_4 та її неповнолітній син ОСОБА_5Р, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою (а.с.9). Спірна квартира площею 42, 4 кв. м. складається з двох жилих кімнат, є комунальною власністю, наймодавцем квартири є Кузнецовське міське комунальне підприємство, відповідач ОСОБА_2 являється наймачем спірної квартири, що підтверджується договором про житлово-комунальні послуги (а.с.3-8, 39-44).

Позивач ОСОБА_4 є сестрою ОСОБА_6, який був чоловіком відповідача ОСОБА_2. ОСОБА_6 помер 3 го березня 2015 року (а.с. 33, 34).

Позивач звернулась в суд з позовом 18 червня 2015 року, вказавши, що відповідач створює їй перешкоди у доступі та користуванні спірною квартирою. Про те з якого часу відповідач ОСОБА_2 створює позивачу ОСОБА_4 перешкоди у користуванні спірною квартирою в позові не вказано, про місце фактичного проживання позивача ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5 у позові також не вказано. Про приблизну дату і причину виникнення між позивачем і відповідачем спору щодо користування спірною квартирою, представник позивача пояснень не надала.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків слідує, що позивач ОСОБА_4 до 2001 року постійно проживала в спірній квартирі, з 2001 року позивач навчалась в місті Вінниця. Приблизно з 2006 року по даний час позивач ОСОБА_4 постійно проживає в місті Вінниця, її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає з матір»ю. Під час приїзду позивача ОСОБА_4 в місто Кузнецовськ на похорони брата ОСОБА_6 у березні 2015 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 виник спір щодо користування і розпорядження спірною квартирою, після чого відповідач ОСОБА_2 змінила замок вхідних дверей спірної квартири. До березня 2015 року спорів щодо порядку користування спірною квартирою у сторін не виникало, що підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

Суд вважає достовірними показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що позивач ОСОБА_4 після закінчення навчання у 2006 році залишилась проживати в місті Вінниця де проживає на даний час, але нерідко приїздила в місто Кузнецовськ в гості до брата ОСОБА_6 і в період перебування в місті Кузнецовську проживала у спірній квартирі.

Разом з тим, жоден із допитаних свідків, крім свідка ОСОБА_12, не заявляв, що з 2006 року по день розгляду справи позивач ОСОБА_4 постійно чи переважно проживала у спірній квартирі, або після смерті брата ОСОБА_6 у березні 2015 року мала намір переїхати з міста Вінниця в місто Кузнецовськ і вселитись у спірну квартиру. Позивач ОСОБА_4 не надала суду доказів про виникнення між нею та відповідачем ОСОБА_2 спорів щодо порядку користування спірною квартирою з 2006 року по червень 2015 року (звернення з позовом в суд), що позбавили позивача ОСОБА_4 можливості проживати у спірній квартирі. В судовому засіданні таких доказів також не здобуто.

Таким чином, позивач ОСОБА_4 у спірній квартирі не проживала з 2006 року по березень 2015 року. Неповнолітній син позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спірній квартирі також не проживав. Вказані особи постійно проживали і наданий час проживають у місті Вінниця. Про поважність причин, що позбавили позивача ОСОБА_4 можливості проживати у спірній квартирі з 2006 року до березня 2015 року, доказів не здобуто.

Доводи позивача ОСОБА_4 про неможливість проживати у спірній квартирі через відсутність ключа від вхідних дверей спірної квартири, суд вважає необґрунтованими. Оскільки позов подано в суд 18 червня 2015 року, спір між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 щодо користування спірною квартирою, виник після смерті ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин сторін. А інтерес до поділу спірної квартири виник у позивача ОСОБА_4 після того, як вона протягом останніх восьми років (з 2006 року) постійно проживала і в даний час проживає в місті Вінниця. Вказані обставини свідчать, що позивач ОСОБА_4 втратила інтерес до спірної квартири і не мала наміру проживати у цій квартирі. Крім того, не здобуто достатніх даних про намір позивача ОСОБА_4 вселитись у спірну квартиру і проживати у цій квартирі після смерті брата ОСОБА_6 у березні 2015 року.

Згідно із ч.1 ст.71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У випадках передбачених частиною 3 цієї статті ЖК за наймачем або членом його сімї право користування жилим приміщенням зберігається понад шість місяців. У відповідності із ст.72 ЖК, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідності із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сімї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно зясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сімї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сімї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сімї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сімї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.

Наймачеві або членові його сімї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Статтями 6, 9 ЖК передбачено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян. Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Грунтуючись на вказаних положеннях ЖК та наведених роз»ясненнях Пленуму Верховного Суду в сукупності з дослідженими по справі доказами, суд приходить до переконання, що у даному випадку, позивач ОСОБА_4 з 2006 року по день виникнення спору не проживає у спірній квартирі, оскільки у вказаний період разом із сім»єю постійно проживає у місті Вінниця. Отже у спірному житлі позивач ОСОБА_4 не проживала більше восьми років поспіль, що свідчить про її небажання проживати у спірній квартирі. Також у спірній квартирі протягом двох років не проживав і не проживає її неповнолітній син ОСОБА_5.

Таким чином суд прийшов до переконання, що наявні передбачені ст.72 ЖК підстави, визнати позивача ОСОБА_4 та її неповнолітнього сина ОСОБА_5 втратившими право користування спірною квартирою, у зв»язку з відсутністю (непроживанням) позивача ОСОБА_4 у спірній квартирі понад встановлені ст..71 ЖК строки без поважних причин.

Оскільки задоволено зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5 втратившими право користування спірною квартирою, слід відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та встановлення порядку користування спірною квартирою, слід відмовити у зв»язку з необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ч.1 ст.88 ЦПК, суд вважає, що понесені відповідачем ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з позивача ОСОБА_4 повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6,9, 61, 64, 71,72 ЖК УРСР, ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод та встановлення порядку користування квартирою № 33 в будинку № 13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську Рівненської області.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання втратившими право користування квартироюзадовольнити повністю. Визнати ОСОБА_4 таОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою № 33 в будинку № 13 по мікрорайону Будівельників в місті Кузнецовську Рівненської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий

Повний текст рішення суду виготовлено і підписано головуючим 27 липня 2015 року