Ухвала суду № 47426478, 23.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/441/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1756/15Головуючий у 1-й інстанції Халявка В.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Чумак О.В.

Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ( далі ОСОБА_2 ВДВС Полтавського МУЮ)

на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2015 року

по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_4

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Семенівського районного суду Полтавської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_4.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2015 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 30 січня 2015 року про арешт коштів боржника ОСОБА_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» в частині накладення арешту на картковий рахунок із виплати заробітної плати.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ВДВС Полтавського МУЮ просить ухвалу місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права та не відповідність висновків суду обставинам справи. Зазначив, що постанова про накладення арешту на картковий рахунок в тому числі із виплати заробітної плати відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, зясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як установлено місцевим судом, у ОСОБА_2 відділі державної виконавчої служби на виконанні знаходиться виконавчий лист № 547/451/13-ц, виданий 09.09.2013 року Семенівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 15500,00 грн. та постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 29.10.2013 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання вказаного виконавчого листа (а.с.9-10,28,43).

Постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_6 від 29.11.2013 р., звернено стягнення на заробітну плату ОСОБА_3 (а.с.49).

Як убачається зі звітів про здійснення відрахування та виплат, наданого за місцем роботи ОСОБА_3 Полтавською державною аграрною академією 10.04.2015 р. за № 586 та №585, з неї на користь ОСОБА_5 згідно постанови державного виконавця ВП № 40445923 від 29.1.2013 р., виданої за виконавчим документом № 547/451/13-ц від 09.09.2013 р. за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року щомісяця утримано 20% від заробітку, а всього 2878,12 грн. За період з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р. всього утримано 938,98 грн. (а.с.13-14).

Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_4 від 30.01.2015 року накладено арешт на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, у тому числі на розрахункові, поточні, вкладні/депозитні, карткові, особові рахунки ПАТ «ПриватБанк», МФО 331401 та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми 17080,00 грн. (а.с. 11,33).

За повідомленням начальника ОСОБА_2 ВДВС Полтавського МУЮ, копія зазначеної постанови направлена ОСОБА_3 простою кореспонденцією 30.01.2015 р. та згідно пояснень ОСОБА_3 отримана нею 02.04.2015 р.

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 станом на 31.03.2015 р. має в ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок № 6762468318880295 (карта для виплат), залишок коштів на якому складає 3094,98 грн. (а.с. 12).

Задовольняючи частково скаргу, місцевий суд обґрунтовано виходив із того, що постанова державного виконавця в частині арешту карткового рахунку для виплати заробітної плати є неправомірною та суперечить приписам 128 КЗпП України.

Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до положень ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

Згідно ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.

Частиною другою ст. 70 зазначеного Закону передбачено, що обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.

Згідно ч. 3 ст. 70 Закону, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.

Згідно ст. 128 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - пятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Вірно встановивши, що копію оскаржуваної постанови державного виконавця Литвин А.С. отримала 02.04.2015 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про поновлення строку на її оскарження, та встановивши, що на ім»я ОСОБА_3 відкрито лише один картковий рахунок для виплати заробітної плати, який є єдиним джерелом її існування, місцевий суд обґрунтовано визнав неправомірною оскаржувану постанову в частині накладення арешту на картковий рахунок із виплатами заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строків щодо оскарження постанови про накладення арешту також не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно пояснень представника ДВС та інформації у листі від 26.03.2015 р., копія оскаржуваної постанови направлялась на адресу банку та боржника ОСОБА_3 простою кореспонденцією 30.01.2015 р., проте доказів щодо її отримання боржником ОСОБА_2 ВДВС не надано.

З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної постанови направлена ОСОБА_3 26.03.2015 р. згідно поданого нею запиту на інформацію від 12.03.2015 р.

Таким чином, доказів щодо отримання ОСОБА_3 копії оскаржуваної постанови раніше, ніж 02.04.2015 р., апелянтом не надано.

Твердження про те, що Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція з організації примусового виконання рішень не містять заборони накладення арешту на рахунки боржника, на які надходить заробітна плата, є хибними та суперечать ст. 43 Конституції України, ст. 128 КЗпП України, ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження».

Розгляд справи проведений місцевим судом з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, - відхилити.

Ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного

суду Полтавської області ОСОБА_1