АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/397/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2160/15Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С. Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Панченка О.О. ,
Суддів : Бондаревської С.М., Чічіля В.А.,
При секретарі : Зеленській О.І.,
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 травня 2015 року
по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29 травня 2015 року позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 23 червня 2006 року в сумі 6565 грн. 44 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не застосування строків позовної давності, просить рішення скасувати.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку про відхилення апеляційної скраги.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, на підставі заяви позичальника між банком та ОСОБА_2 23 червня 2006 року укладено кредитний договір б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 36% річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Своїм підписом в заяві позичальник засвідчив, що ознайомлений та погоджується з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку.
В звязку з невиконанням умов кредитного договору, станом на 30 листопада 2014 року заборгованість позичальника перед банком становить 8762 грн. 12 коп.
Звертаючись до суду з позовом, банк, з урахуванням судового наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2007 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредиту в сумі 2985 грн. 51 коп., просив стягнути 6565 грн. 44 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд встановивши порушення умов договору, існування заборгованості по кредитному договору та з урахуванням норм цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини стягнув загальну суму заборгованості в розмірі 6565 грн. 44 коп.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 т. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
В даному випадку, банком виконані свої зобовязання по наданню кредиту, натомість позичальником порушено зобовязання по його поверненню та сплаті процентів, що є підставою для стягнення всієї заборгованості за кредитним договором згідно положення ч.2 ст. 1050 ЦК України.
В суді першої інстанції позивачем було подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначено, що суми боргу про стягнення яких банк звернувся до суду заявлені з пропуском строку позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як зазначено в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року по справі №6-14 цс 14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до п. 3.1.1. правил користування платіжною картою, строк дії карти зазначений на лицьовій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.
З інформації про карту - рахунок, наданої банком, вбачається, що строк дії карти визначений до 6/12, тобто карта діяла до червня 2012 року.
Правилами користування платіжними картами, а саме п. 5.4. встановлено, що строк погашення по кредиту по платіжним картам без встановлення мінімального обовязкового платежу відбувається в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту в повному обємі, не пізніше останнього дня місця вказаного на платіжній картці.
Таким чином, обраховуючи строки позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі, які в такому випадку пов'язані зі строком дії картки - тривали по червень 2012 року та звернення банку за захистом порушеного права 3 лютого 2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.
Доводи апеляційної скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді:/підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5
КОПІЯ
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області _____ ОСОБА_1
Судове рішення № 47426407, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 27.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 553/397/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: