Рішення № 47421504, 24.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/2239/14-ц 24.07.2015 24.07.2015 24.07.2015

Провадження №22-ц/784/1633/15

Провадження № 22-ц/784/1633/15 Суддя суду першої інстанції Селіщева Л.І.

Категорія 24 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

24 липня 2015 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 19 січня 2015 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» (далі - ПрАТ «АІСЕ Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором в сумі 13 554 грн. 93 коп.

В обґрунтування позову ПрАТ «АІСЕ Україна» зазначало, що 24 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 у простій письмовій формі було укладено договір - Угоду №180795 та підписано у той же день Додаток №1 і Додаток №2 до вказаної Угоди, які є невід'ємними частинами угоди, за якою товариство зобов'язалось надати послуги ОСОБА_3 на придбання автомобіля через організовану товариством систему «Автоплан», а ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати передбачені Угодою та додатками до неї внески, зокрема, зобов'язався оплатити ціну автомобіля (100%) та вартість наданих йому позивачем послуг, шляхом сплати 100 щомісячних повних внесків.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором і 09 липня 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав автомобіль марки ЗАЗ модель 1103 0845, 2008 року випуску та зареєстрував його на своє ім'я у встановленому порядку. Проте останній свої зобов'язання в повній мірі не виконав, оскільки сплатив лише 82.8064% зі 100% в якості оплати чистих внесків та 82 внески із 100 внесків в оплату послуг позивача та розмір боргу станом на липень 2012 року склав 17.1936% від ціни автомобіля, актуальної у липні 2012 року і 18 внесків в оплату послуг позивача (далі - адміністративні внески), що у грошовому виразі становить - 9 658 грн. 65 коп. та 3 896 грн. 28 коп. відповідно, а всього - 13 554 грн. 93 коп.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вказаною Угодою, 12 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», правонаступником якого ПрАТ «АІСЕ Україна», та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 укладено договір поруки, за яким останні зобов'язалися солідарно відповідати перед ПрАТ «АІСЕ Україна» за невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань.

На адресу відповідачів було направлено вимогу про сплату всієї суми заборгованості ОСОБА_3 за угодою не пізніше 03 лютого 2012 року, але вимога відповідачами не виконана, борг не погашено.

Посилаючись на викладені обставини, ПрАТ «АІСЕ Україна» просило позов задовольнити, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заборгованість за договором у розмірі 13 554 грн. 93 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 19 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «АІСЕ Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «АІСЕ Україна» посилаючись на неповне дослідження обставин справи та невірну оцінку судом зібраних доказів, а також порушення судом норм матеріального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення не в повній мірі відповідає цим вимогам.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, а тому наявні підстави для припинення його зобов'язань перед позивачем.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Договір, в тому числі і договір про надання послуг, спрямованих на придбання товару, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст.ст.509,525-526,598,610,611,622 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов'язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється повністю або частково на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і договірних зобов'язань, які не виконані належним чином.

Відповідно до положень ст.ст.626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2008 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» (далі - ЗАТ «АІСЕ Україна»), правонаступником якого є ПрАТ «АІСЕ Україна», було укладено у простій письмовій формі договір - Угоду №180795, предметом якої є надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до Угоди, через систему «Автоплан», організовану товариством.

Опис діяльності системи «Автоплан» відображено у Правилах діяльності «Автоплану» (Додаток №2 до Угоди).

Додатки №1 та №2 є невід'ємними складовими частинами вищеназваної Угоди, що передбачено ст.8 цієї Угоди.

Система «Автоплан» - це система придбання товарів, що базується на створенні груп покупців (учасників системи), метою яких є придбання автомобілів у порядку і на умовах, передбачених угодою та додатками до неї.

Відповідно до Додатку №1, предметом вищеназваної Угоди є система послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки ЗАЗ Славута 1.3 за ціною 33 000 грн., в ціну якого ЗАТ «АІСЕ Україна» було закладено суму сумарних повних внесків, які в свою чергу включали в себе чисті внески, адміністративні витрати та страхові внески. Тобто, ціна автомобіля складала по суті ціну даної Угоди.

Відповідно до ст.5 Угоди, Додатку №2 відповідач ОСОБА_3 зобов'язувався з початку Графіка внесків та до наступного місяця після одержання права на отримання автомобіля, сплачувати щомісячно цілий чистий внесок або його половину за власним вибором, а також щомісячний внесок в оплату послуг АІСЕ і щомісячний внесок в оплату страхового платежу.

Повний внесок - це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу, і підлягає сплаті учасником системи в порядку та у строки, визначені Правилами функціонування Автоплану. Чистий внесок може бути цілим та половинним.

Половинний чистий внесок - це половина цілого чистого внеску, а цілий чистий внесок - це встановлений відсоток від поточної ціни автомобіля, що визначає суму, яку учасник системи сплачує кожного місяця з метою придбання автомобіля.

Щомісячний внесок в оплату послуг АІСЕ та щомісячний внесок в оплату страхового платежу визначені в Додатку №1 до Угоди.

Згідно Додатку №3 до Угоди №180795 від 29 травня 2008 року, підписаної позивачем та відповідачем ОСОБА_3, загальна сума зобов'язань по сплаті учасника системи на момент підписання цього Додатку за вказаною Угодою становила 48 651 грн. 12 коп. На момент підписання вказаного Додатку ОСОБА_3 сплатив 18 720 грн. 22 коп. та заборгованість учасника системи на момент підписання цього Додатку складала 29 930 грн. 90 коп. При цьому, сторонами було узгоджено, що сума заборгованості може бути змінена у разі зміни ціни автомобіля.

У забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Угодою №180795, 20 червня 2008 року між ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого ПрАТ «АІСЕ Україна», та ОСОБА_6, ОСОБА_5, з дотриманням нотаріальної форми, був укладений договір поруки, за умовами якого поручителі зобов'язувалися відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання ОСОБА_3 зобов'язань, що виникають з Угоди. В разі невиконання останнім зобов'язань за Угодою, боржник і кожен із поручителів відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З матеріалів справи убачається, що позивач надав відповідачу ОСОБА_3 вказані послуги, внаслідок чого останній після сплати відповідних внесків отримав у власність автомобіль марки ЗАЗ модель 1103 0845, 2008 року випуску. При цьому на день отримання вказаного автомобіля його вартість за розрахунками позивача складала 34 750 грн.

З листа Запорізького відділення філії АвтоЗАЗ - сервіс від 23 липня 2008 року №5408 встановлено, що з липня 2008 року виробництво автомобілів Славута припинено та залишок автомобілів даної марки в дилерській мережі становив 741 шт.

Відповідно до положень п.11.1 ст.11 Додатку №2 до Угоди, якщо протягом строку дії Угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у Додатку №1 до Угоди, АІСЕ зобов'язується замінити її, відповідно новою моделлю або іншим автомобілем. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10% вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до Угоди, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі учасники групи.

Якщо поточна ціна нової моделі автомобіля більш ніж на 10% вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до Угоди, застосовується наступна диференційна лінійка, зокрема, учасники системи, які вже отримали попередню модель, сплачуватимуть внески відповідно до поточної ціни виданого автомобіля, яка діяла на останньому Асигнаційному акті, на якому надавалося право на отримання такого автомобіля, а повні внески, що підлягають сплаті такими учасниками системи, будуть змінюватися у відсотковому відношенні відповідно до зміни поточної ціни нової моделі (п.11.2 ст.11 Додатку №2 до Угоди).

З матеріалів справи слідує, що у серпні 2008 року у зв'язку з припиненням виробництва автомобіля Славута, позивач для проведення розрахунку розміру щомісячних платежів здійснив заміну автомобіля Славута на автомобіль ВАЗ 2107, а у липні 2011 року здійснив заміну автомобіля ВАЗ 2107, ціну якого було взято за основу визначення ціни автомобіля Славута, на автомобіль ВАЗ 21099.

Отже, після здійснення процедури заміни автомобіля для розрахунку щомісячних внесків для ОСОБА_3 застосовувалася ціна автомобіля Славута, яка змінювалася у процентному співвідношенні, і тільки у випадку зміни ціни автомобіля ВАЗ 2107.

Як вбачається з розрахунку платежів, наданого позивачем, за період з лютого 2008 року по квітень 2011 року, ОСОБА_3 сплачено 82 щомісячних повних та адміністративних внесків, що за даними позивача складає 82,8064 %.

При цьому, враховуючи визначену позивачем вартість автомобіля, яка станом на січень 2012 року складала 56 175 грн. 85 коп., заборгованість по сплаті чистих внесків складає 9 658 грн. 65 коп. та заборгованість зі сплати адміністративних внесків складає 3 896 грн. 28 коп.

Наведене свідчить про те, що відповідачем ОСОБА_3 не в повній мірі виконувались умови договору по сплаті чистих та адміністративних витрат.

Обставини щодо погашення заборгованості за договором відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не оспорював, а розмір заборгованості останній не спростував.

Згідно ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, на користь ПрАТ «АІСЕ Україна» із відповідача ОСОБА_3 за договором - Угодою №180795 від 24 січня 2008 року підлягає стягненню 9 658 грн. 65 коп. - заборгованості по сплаті чистих внесків та 3 896 грн. 28 коп. - заборгованості зі сплати адміністративних внесків (внесок в оплату послуг).

Вирішуючи спір, місцевий суд не звернув увагу на умови укладеного договору, обставини справи та помилково вважав, що відповідач ОСОБА_3 у повному обсязі виконав свої зобов'язання за вказаною Угодою.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, то зазначений висновок слід привести в дію рішенням апеляційного суду.

Що стосується вимоги ПАТ «АІСЕ Україна» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором із ОСОБА_5 і ОСОБА_6, як поручителів, то колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14.

При цьому, виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), слід виходити з того, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

З огляду на вказане, використовуваний у ч.4 ст.559 ЦК України термін «вимога» слід тлумачити в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Враховуючи викладене, оскільки ПАТ «АІСЕ Україна» пред'явило вимогу до відповідачів у січні 2012 року, а звернулось з даним позовом в квітні 2014 року, то порука за спірним договором є припиненою.

Тому, в позові ПАТ «АІСЕ Україна» про стягнення заборгованості з поручителів слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 365 грн. 40 коп. (243 грн. 60 коп. за подачу позовної заяви до суду першої інстанції і 120 грн. 80 коп. - за подачу апеляційної скарги).

Враховуючи наведене, судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення.

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» - задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 19 січня 2015 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» заборгованість за договором - Угодою №180795 від 24 січня 2008 року, укладеною між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3, в розмірі 13 554 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 93 коп., яка складається з 9 658 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 65 коп. - заборгованості по сплаті чистих внесків та 3 896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 28 коп. - заборгованості зі сплати адміністративних внесків (внески в оплату послуг).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. судового збору.

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді