Рішення № 47412679, 21.07.2015, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5974/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2015 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-суддіКарпінської Ю.Ф.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, третя особа Староміський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 27.04.2012 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований в с. Якушинці по вул. Б. Хмельницького, 132, Вінницького району Вінницької області. Згідно п. 1.3 даного договору продавець свідчив, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для укладання договору купівлі-продажу, що зазначений будинок нікому іншому не проданий, іншим особам не відчужений, під іпотекою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього, прихованих недоліків, а також прав у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, не переданий в найм (оренду), тимчасове чи довічне користування, в користуванні малолітніх чи неповнолітніх дітей не перебуває, як юридична адреса не використовується. При укладенні даного договору нотаріусом перевірені такі відомості та згідно до витягів з Єдиного державного реєстру обтяжень будинок під забороною відчуження (арештом) в іпотеці та податковій заставі не перебував. Уклавши даний договір купівлі-продажу та розрахувавшись з продавцем він, не звернув увагу на те, що мав зареєструвати даний договір, оскільки вважав, що, уклавши даний договір у нотаріуса, йому не треба було його десь реєструвати, тому даний будинок залишився зареєстрованим за ОСОБА_2 Після проведення ремонту, практично з дати укладання договору він із своєю сім'єю проживають в даному будинку. Наприкінці листопаду 2014 року на його адресу звернувся державний виконавець, який розшукував ОСОБА_2, та з його слів він дізнався, що на майно ОСОБА_2, в тому числі і їх вищезазначений будинок, накладено арешт та його мають виставити на торги з метою погашення боргів. Звернувшись до державної виконавчої служби, йому видали копію виконавчого листа від 02.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2013 року. Там же йому надали інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої постанову на арешт майна боржника від 14.10.2013 року видав Староміський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

В зв'язку з викладеними вище обставинами ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та в подальшому, в процесі розгляду справи, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зняти арешт з житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, належного йому на праві власності, що розташований в с. Якушинці по вул. Б.Хмельницького, 132, Вінницького району Вінницької області.

В судове засідання 21.07.2015 року сторони не зявились.

Позивач ОСОБА_1 та його представник за угодою ОСОБА_3 в заяві про зменшення позовних вимог зазначили про розгляд справи у їх відсутність, судові витрати просили залишити за позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 в судовому засіданні 26.02.2015 року позовні вимоги не визнала, проте в судове засідання 21.07.2015 року не зявилась з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 21.07.2015 року та в попередні судові засіданні не зявився без поважних причин, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, крім того, шляхом виклику до суду через оголошення в пресі.

Представник третьої особи Староміського ВДВС Вінницького МУЮ в судове засідання не зявився без поважних причин, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.04.2012 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого ОСОБА_2 передав у власність (продав), а ОСОБА_1 набув у власність (купив) належний ОСОБА_2 на праві приватної власності житловий будинок, з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с. Якушинці, вул. Б. Хмельницького, 132, Вінницького району Вінницької області. Вказаний будинок належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 05.10.2006 року за р. № 5612, зареєстрованого в КП «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної документації» 14.12.2006 року і записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 140 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної документації» 23.05.2011 року, номер запису 140 в книзі 1, реєстраційний номер: 33708001. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, підписано сторонами в її присутності, та зареєстровано в реєстрі за № 834. Пунктами 4.1,5.2 вказаного Договору визначено, що право власності на вказаний в цьому Договорі житловий будинок виникає у покупця у відповідності до статті 334 ЦК України. Зі змістом ст.ст. 182, 203, 210, 334, 377, 383, 524, 632, 655, 657, 659, 667, 668, 777, 822 ЦК України, ст.ст. 59, 60, 65, 74 СК України, ст.ст. 88, 79, 81, 90, 91, 120, 126, 103-109, 202 ЗК України, ст.ст. 1,4,12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 172 Податкового Кодексу України, ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а також з правовими наслідками укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного майна сторони Договору ознайомлені (а.с. 3, 4).

02.09.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист по справі № 127/8711/13-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № VIW3GA00841558 від 09.08.2007 року в сумі 98910,35 долари США, що станом на 28.05.2012 року еквівалентно 790540,94 грн., а також 3441 грн. судового збору (а.с.5).

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2014 року, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 40158875, виданої 14.10.2013 року Староміським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, накладено арешт (заборона на нерухоме майно) (а.с. 6).

Згідност.655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.638ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також згідност.210 ЦК Україниправочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно ч.1ст.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 38986143 та 38986424 від 12.06.2015 року вбачається, що за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на майно, зазначене в вищевказаному договорі купівлі-продажу (а.с.75-76).

Відповідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що накладення арешту на майно, що не є предметом іпотеки і яке належить на праві власності позивачу, порушує його майнові інтереси.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, підставний та такий, що підлягає задоволенню.

Крім того, за згодою позивача суд залишає за ним судові витрати по справі, повязані зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 328, 638, 655 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 158, 197, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Якушинці по вул. Б.Хмельницького, 132, Вінницького району Вінницької області та належить ОСОБА_1 на праві власності.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: Ю.Ф. Карпінська