Ухвала суду № 47408543, 25.01.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/25/14-к

пр.№ 1-кп/464/49/14

У Х В А Л А

25.12.2014 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

суддів - Борейка С.В., Мички Б.Р.,

секретар - Кріль Х.О.,

за участі: прокурора - Лучківа Ю.В.,

потерпілої -ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10,

обвинувачених - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

перекладача - ОСОБА_18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лучківа Ю.В. про продовження тримання під вартою ОСОБА_11, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_14, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України, -

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення вищевказаних осіб, а також ОСОБА_16 за ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_17 за ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

Прокурор Лучків Ю.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки вважає, що жодні обставини, що вплинули на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження на даний час не змінилися та відповідно існуючі ризики, наявність яких раніше встановлено судом, не зменшилися. Додатково зазначив, що потерпілим ОСОБА_19, ОСОБА_20 надійшли погрози, пов'язані із розглядом даної кримінальної справи, потерпілі звернулися з відповідними заявами до правоохоронних органів та здійснюється досудове розслідування, що додатково підтверджує існування ризиків.

Захисники, підсудні заперечили проти продовження тримання під вартою, заявили клопотання про зміну запобіжних заходів на більш м'які та вказали, що жодних ризиків при застосуванні запобіжного заходу не було встановлено, як і не встановлено існування таких в судовому засіданні. Вказали, що допитані в судовому засіданні потерпілі та свідки вину підсудних фактично спростовують, що свідчить про необґрунтованість обвинувачення. Захисник ОСОБА_5 вказав, що його підзахисний ОСОБА_14 станом на час вчинення інкримінованого йому злочину перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні, на підтвердження чого надав суду довідки медичного закладу.

Захисник ОСОБА_4 додатково подав суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_15, мотивоване тим, що матеріали кримінального провадження не містять на даний час достатніх доказів обгрунтованорсті обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_15, оскільки таке ґрунтується виключно на протоколі пред'явлення особи до впізнання, який містить суттєві недоліки, потерпілий ОСОБА_21 зловживає своїми правами та уникає участі в судових засіданнях. Покликаючись на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського Суду з прав людини та норми КПК України, просить змінити ОСОБА_15 запобіжний захід на такий, що не пов'язаний1 з триманням під вартою.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути зазначене питання.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Відповідно до матеріалів справи, строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 спливає 5 січня 2015 року.

При вирішенні клопотання судом встановлено та враховано, що ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжкі, таких, що вчинені із застосуванням насильства та погрозою застосування такого; дані про особи обвинувачених, зокрема:

щодо ОСОБА_11, який є громадянином Російської Федерації, не працює, згідно ст. 89 КК України судимості не має; щодо ОСОБА_2, який має судимість, не працює; щодо ОСОБА_13, який згідно ст. 89 КК України судимості не має, не працює; щодо ОСОБА_12, який не працює, має судимість; щодо ОСОБА_15, який є громадянином Російської Федерації, не має місця реєстрації на території України, проживав до затримання у своєї співмешканки у м. Одеса; щодо ОСОБА_14, який судимості не має, не працює;

а також враховано вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що існують підстави вважати, що підсудні можуть переховуватися від суду, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати об'єктивному з'ясуванню обставин справи, що вказує на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження не зменшилися, а інші обставини, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання щодо запобіжного заходу на даний час не змінилися, на даний час не допитані усі очевидці та учасники саме тих подій, що стосуються обвинувачення осіб, які перебувають під вартою, не досліджено письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, які досліджуватимуться згідно з встановленим порядком дослідження доказів у справі, що виправдовує тримання осіб під вартою. Показання допитаних в судовому засіданні осіб не дають підстави зробити суду висновок про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів. Щодо наданих захисником ОСОБА_5 в даному судовому засіданні довідок медичних закладів про перебування підзахисного ОСОБА_14 на стаціонарному лікуванні станом на 15-16 листопада 2013 року, то такі потребують ґрунтовної перевірки на предмет відповідності зазначених у них даних іншим доказам у справі.

Із наведених підстав суд також приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу на даний час є неможливим, а відтак клопотання захисників про зміну запобіжного заходу не можуть бути задоволені.

Строк застосування запобіжного заходу необхідно продовжити до 5 березня 2015 року.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, - продовжити до 5 березня 2015 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді