Ухвала суду № 47407997, 22.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Є. у. № 337/508/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Бредун Д.С.

№ провадження Суддя-доповідач: ОСОБА_1

22-ц/778/3315/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Коваленко А.І., Каракуші К.В.,

при секретарі: Бурак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2015 р. в справі за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, підігріву питної води,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, підігріву питної води.

Позивач зазначав, що відповідачі проживають та зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1. У період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2014 року на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №25 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» Концерн «МТМ» надавав відповідачам послуги з централізованого опалення та підігріву питної води у приміщення за адресою АДРЕСА_1. Зауважень щодо неналежної якості надання зазначених послуг з боку відповідачів на адресу Концерну «МТМ» не надходило. Водночас відповідачі не в повному обсязі здійснюють оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1761,03 гривень, яку вони просили солідарно стягнути з відповідачів на їх користь, а також судові витрати у розмірі 243,60 гривень. Також зазначали, що судовим наказом від 31.10.2014 року з відповідачів стягувалась заборгованість за надані послуги за період з вересня 2011 року по серпень 2014 року, однак вказаний судовий наказ було скасовано ухвалою суду від 14 листопада 2014 року за заявою ОСОБА_2

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, підігріву питної води за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2014 року в сумі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) гривня 03 копійки.

Стягнуто на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати - по 81 (вісімдесят одній) гривні 20 копійок з кожного.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В засідання суду апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_3 та Равіч CO. не з'явились, на адресу суду від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути відхилена з наступних підстав.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При вирішенні спору суд першої інстанції посилався на положення статей 67, 68 ЖК України за змістом яких наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше 10-го числа наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять і послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та на пункти 3, 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» згідно яких споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Також суд застосував до правовідносин сторін приписи статті 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Задовольнивши позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» та стягнувши солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, підігріву питної води за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2014 року в сумі 1761 грн. 03 коп., суд виходив з того, що відповідачі зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, отримували від КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» вказані послуги, проте, оплату цих послуг проводили не в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів судового зборку, суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій частині частково стягнувши судовий збір на користь позивача з відповідачів не в солідарному порядку, а з кожного з відповідачів в рівних частках по 81 грн. 20 коп.

Основний довід апеляційної скарги ОСОБА_2 стосується її незгоди з тарифами, за якими позивач виставляє розрахунки по оплаті послуг.

Зокрема, апелянт посилалася на те, що встановлення двоставкового тарифу щодо наданих послуг є порушенням постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1816 від 14 грудня 2010 року, а механізм розрахунку тарифів за теплову енергію не відповідає діючому законодавству, оскільки одиницею калькулювання собівартості послуг з централізованого опалення використовувались не Гкал, а кв.м (тобто, площа житлового приміщення).

Такий довід апеляційної скарги є неспроможним з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.20, 21, 22).

За змістом рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» Концерн «МТМ» є єдиним продавцем послуг з централізованого опалення та підігріву питної води у приміщеннях м. Запоріжжя.

У період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2014 року Концерн «МТМ» надав відповідачам послуги з централізованого опалення та підігріву питної води у приміщення за вказаною адресою. Не заявляючи про неналежну якість наданих послуг, відповідачі не в повному обсязі виконували зобов'язання з оплати за отримані послуги, а тому утворилася заборгованість у сумі 1761,03 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 10-13).

Вартість вказаних послуг (тобто, тарифи) затверджені рішеннями Виконавчого комітету Запорізькі міської ради № 327 від 28 липня 2008 року, № 39 від 31 січня 2011 року, №465 від 14 грудня 2012 року, які є чинними, та не оспорювалися відповідачами у встановленому законом порядку. Розмір нарахувань за спожиті відповідачами послуги не суперечить викладеному в Методиці нарахування вартості централізованого опалення (а. с. 15-16; 53-54).

Згідно статей 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше 10-го числа наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять і послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Пунктами 3, 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідачі здійснювали оплату послуг з централізованого опалення, підігріву питної води лише частково, заборгованість за ці послуги за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2014 року складає 1761 грн. 03 коп.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального права відповідач ОСОБА_2 не надала суду будь-яких доказів на підтвердження доводів своєї апеляційної скарги щодо неправильності застосування Концерном «МТМ» тарифів та здійснення розрахунку вартості наданих послуг.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильність висновків суду першої інстанції, оскільки вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, про що вона заявляла і в суді першої інстанції, а тому суд мав відмовити Концерну «МТМ» у задоволенні позовних вимог.

Цей довід апеляційної скарги спростовується наступним.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що суд не вбачає підстав для застосування до заявлених позовних вимог строків позовної давності, про що письмово заявила відповідач ОСОБА_2 (а. с. 55). Суд першої інстанції вірно вказав, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, згідно ч. ч. І, 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З огляду на те, що Концерн «МТМ» у жовтні 2014 року вже звертався до суду _з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги, та судовим наказом від 31.10.2014 року було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за період 01.09.2011 року по 31.08.2014 року, а згодом цей наказ за заявою ОСОБА_2 було скасовано ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2014 року у справі ЄУН №337/6803/14-ц, то висновок суду першої інстанції про переривання перебігу позовної давності відповідає обставинам справи та вимогам статті 264 ЦК України (а. с. 8-9).

Із апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення. За таких обставин судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: