Вирок № 47390488, 24.07.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2525/15-к

(1-кп/199/204/15)

ВИРОК

іменем України

22 липня 2015 року м.Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

секретаря - Обора Б.Ю.

з участю: прокурора - Меладзе І.Т.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №32014040040000025 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, судимого:

- 18.04.2003 року Дніпропетровським апеляційним судом за ст.ст.93 п. «а», 140 ч.2, 185 ч.3, 42 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнився 28.02.2011р. умовно-достроково на 1 рік 6 місяців;

у м.Дніпропетровську: зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_5, кв.№58; проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування відповідно до обвинувального акту від 31.03.2015 року ОСОБА_2 було предявлено обвинувачення в тому, що він, згідно з наказом від 10.02.2014р. № 10/02/14-2 призначений виконуючим обовязки фінансового директора товариства з обмеженою відповідальністю «Аквасвіт ЛТД» (код ЄДРПОУ 37069230, зареєстровано Дніпропетровським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області 12.11.2003р. під № НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Воронцова, буд.73, офіс 506-а, з 29.04.2010 перебуває на обліку у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, далі ТОВ «Аквасвіт ЛТД»), таким чином будучи службовою особою ТОВ «Аквасвіт ЛТД», що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з огляду на наказ від 10.02.2014р. № 10/02/14-2, трудовий договір від 10.02.2014р., статут ТОВ «Аквасвіт ЛТД», ст.67 Конституції України, ст.ст.16, 36, 47 Податкового кодексу України, ст.ст.8,9,11 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. - повинен був забезпечити повноту та правильність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності товариства, вживати заходів щодо достовірного визначення суми податків, їх сплати у повному обсязі й у встановлений законом термін у бюджет держави. Однак, ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податків, в порушення вимог ст.ст.134,135,137,185,187 Податкового кодексу України у період з 18.02.2014 року по 31.03.2014 року, більш точна дата не встановлена, знаходячись за фактичним місцезнаходженням офісу даного підприємства: м. Дніпропетровськ, пр.Воронцова, буд. 73, офіс.506-А, у денний час, діючи умисно, достовірно знаючи про обсяги реалізованої ТОВ «Аквасвіт ЛТД» продукції на адресу ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2), складання у звязку з цим видаткових накладних №РН-0000020 від 18.02.2014р. на суму 502665,7 грн. з ПДВ, № РН-0000032 від 24.02.2014р. на суму 886140,0 грн. з ПДВ, №РН-0000038 від 18.03.2014р. на суму 669532,08 грн. з ПДВ, та фактичне відвантаження мороженої риби в асортименті, приховав від обліку та не передав головному бухгалтеру ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_5 документи щодо вказаних операцій, внаслідок чого ці операції не були відображені у податковій звітності ТОВ «Аквасвіт ЛТД» з податку на додану вартість за лютий 2014 року і за березень 2014 року відповідно, також у подальшому у податковій звітності з податку на прибуток підприємств ТОВ «Аквасвіт ЛТД» за 2014 рік. У свою чергу головний бухгалтер ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_5 не будучи обізнаною з приводу наявного у ОСОБА_2 умислу на ухилення від сплати податків, склала та подала вказану звітність до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, провулок Універсальний, буд.№12. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за лютий-березень 2014 року на суму 343056,30 грн. та податку на прибуток за 2014 рік на суму 308750,67 грн. За результатами висновку судово-економічної експертизи від 26.03.2015 року № 8-15, у період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р., тобто протягом декількох звітних періодів, виконуючи обовязки фінансового директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_2, діючи в порушення ст. 134, ст. 135, п.137.1 ст. 137, п. 185.1, ст. 185, п.187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на суму 651806,97 грн., яка більш ніж в 1000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значних розмірах.

Ці дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, як такі, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовою особою підприємства, яка зобовязана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду провину за ст.212 ч.1 КК України визнав повністю, фактичні обставини не оспорював, суду показав, що він дійсно згідно наказу директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_6 від 10.02.2014 року тимчасово виконував обовязки фінансового директора з 10.02.2014 року по 31.03.2014 року, бажаючи зекономити кошти підприємства та відзначитися перед керівництвом, вирішив ухилитися від сплати податків, з цією метою він у період з 18.02.2014р. по 31.03.2014р., більш точну дату не памятає, знаходячись за фактичним місцезнаходженням офісу ТОВ «Аквасвіт ЛТД»: м. Дніпропетровськ, пр.Воронцова, буд.№73, офіс.№506-а, у денний час, діючи умисно, достовірно знаючи про обсяги реалізованої ТОВ «Аквасвіт ЛТД» продукції на адресу ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2), складання у звязку з цим видаткових накладних №РН-0000020 від 18.02.2014 на суму 502665,7 грн. з ПДВ, № РН-0000032 від 24.02.2014 на суму 886140,0 грн. з ПДВ, № РН-0000038 від 18.03.2014 на суму 669532,08 грн. з ПДВ та фактичне відвантаження мороженої риби в асортименті, умисно приховав від обліку та не передав головному бухгалтеру ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_5 документи щодо вказаних операцій, внаслідок чого ці операції не були відображені у податковій звітності ТОВ «Аквасвіт ЛТД» з податку на додану вартість за лютий 2014 року і за березень 2014 року відповідно та у подальшому у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ «Аквасвіт ЛТД» за 2014 рік; із встановленою сумою несплати податків згідно висновку судово-економічної експертизи №8-15 від 26.03.2015р. на загальну суму 651806,97 грн., він згоден, однак цивільний позов не визнає, бо вважає себе неналежним відповідачем, просить суворо не карати, врахувати щиросердне каяття, наявність малолітньої дитини; чи дійсно вказані його дії складають склад злочину, передбачений ч.1 ст.212 КК України, чи є він субєктом цього злочину, і чому саме, пояснити не може, оскільки він не має юридичних знань, згідно трудового договору від 10.02.2014 року він не був наділений повноваженнями забезпечувати внесення до бюджетів податків і зборів, підписувати документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком і він не підписував податкові декларації ТОВ «Аквасвіт ЛТД» з ПДВ за лютий і березень 2014 року і з податку на прибуток за 2014 рік; у змову з директором ОСОБА_6 і головним бухгалтером ОСОБА_5 на умисне ухилення від сплати податків він не вступав.

Суд вважає, що за результатами судового розгляду і дослідження доказів зазначене обвинувачення, яке предявлене ОСОБА_2 згідно обвинувального акту від 31.03.2015 року, не знайшло свого підтвердження і встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.1 КК України.

Прокурор на початку судового розгляду надав суду процесуальні документи, протоколи допитів свідків, експерта, підозрюваного на досудовому розслідуванні, висновок судово-економічної експертизи, вилучені документи стосовно ТОВ «Аквасвіт ЛТД», всього у 3-х томах, в судових дебатах в обґрунтування вини ОСОБА_2 послався на визнання ним своєї вини в суді, на податкові декларації, накладні по ФОП ОСОБА_4, трудовий договір від 10.02.2014р. з ОСОБА_2, висновок експерта, показання свідка ОСОБА_6, експерта ОСОБА_7

Однак, розглядати зазначені докази, як докази винуватості ОСОБА_2, не можна, у звязку з наступними обставинами:

- згідно показань в суді свідка ОСОБА_6 - він з 01.03.2011 року працює на посаді директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД», згідно його службових обовязків він був наділений повноваженнями забезпечувати внесення до бюджетів податків і зборів, підписувати документи податкової звітності, згідно його наказу на період навчання фінансового директора ОСОБА_8 його обовязки тимчасово у лютому і березні 2014 року виконував ОСОБА_2, який в цей період не надав з якихось причин до бухгалтерії видаткові накладні стосовно реалізованої ТОВ «Аквасвіт ЛТД» продукції на адресу ФОП ОСОБА_4, які не були враховані при нарахуванні і сплаті податків товариством, про що особисто він не знав, ніяких домовленостей у нього і головного бухгалтера ОСОБА_5 з ОСОБА_2 на умисне ухилення від сплати податків не було, податкові декларації товариства з ПДВ за лютий і березень 2014 року і з податку на прибуток за 2014 рік були підписані ним і ОСОБА_5Ю, при цьому підписувалась і подавалась податкова звітність і перераховувалися податки з товариства з ПДВ за березень 2014 року у квітні 2014 року, - з прибутку за 2014 рік на початку 2015 року, коли ОСОБА_2 вже не було на підприємстві і той не підписував податкові декларації, такі повноваження на ОСОБА_2 не покладались; йому невідомо, щоб за період з моменту несплати в повному обсязі податків податкові органи поклали на ТОВ «Аквасвіт ЛТД» необхідність сплати вказаних податків на суму 651806,97 грн., фінансових санкцій, пені, і не відомо чи спричинені на даний час реальні збитки товариству від цих дій ОСОБА_2, при цьому не оспорює необхідність сплати товариством додатково нарахованих податків до бюджету по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 у вказаній сумі;

- висновком експерта №8-15 від 26.03.2015 року, за результатами судово-економічної експертизи, згідно якого господарські операції з продажу товарів у лютому, березні 2014р. ФОП ОСОБА_4 не відображені в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Аквасвіт ЛТД»; в результаті ТОВ «Аквасвіт ЛТД» не задекларовано податкові зобовязання з податку з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом (покупцем ) ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) на загальну суму 343056,30 грн. ( за лютий 2014р 231467,62 грн.; за березень 2014р.-111588,68 грн.); ТОВ «Аквасвіт ЛТД» не задекларовано дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) контрагенту (покупцю) ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2) за 2014р. на суму 1715281,48 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2014р. на суму 308750,67 грн., - при цьому в висновках експертизи не вказано те, що зазначено в обвинувальному акті від 31.03.2015 року, що саме ОСОБА_2 у період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р., тобто протягом декількох звітних періодів, виконуючи обовязки фінансового директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД», діючи в порушення ст. 134, ст. 135, п.137.1 ст. 137, п. 185.1, ст. 185, п.187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на суму 651806,97 грн. (т.4 а.с.136-148);

- згідно показань судового експерта ОСОБА_7, яка підтвердила та розяснила свій висновок судово-економічної експертизи №8-15 від 26.03.2015 року, - вона у своєму висновку не вказувала, що саме ОСОБА_2 період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р., тобто протягом декількох звітних періодів, виконуючи обовязки фінансового директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД», діючи в порушення ст. 134, ст. 135, п.137.1 ст. 137, п. 185.1, ст. 185, п.187.1, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на суму 651806,97 грн.; вирішення питання про відповідальних осіб за сплату податків на підприємстві - не входить до її компетенції, а згідно наданих їй слідчим документів, податкові декларації ТОВ «Аквасвіт ЛТД» з ПДВ за лютий і березень 2014 року і з податку на прибуток за 2014 рік підписані директором ОСОБА_6 і головним бухгалтером ОСОБА_5, згідно законодавства термін подання податкової звітності і внесення до бюджету податків: з ПДВ за березень 2014 року - був у квітні 2014 року, - з прибутку товариства за 2014 рік - на початку 2015 року;

- статутом ТОВ «Аквасвіт ЛТД», затвердженого 24.11.2010 року, повноваження і обовязки забезпечувати внесення до бюджетів податків і зборів, підписувати документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком були покладені на директора товариства, яким є ОСОБА_6 (т.4 а.с.72-92);

- згідно наказу №10/02-14-2 від 10.02.2014р. про прийняття ОСОБА_2 на посаду виконуючого обовязки фінансового директора він виконував свої обовязки в період з 10.02.2014р. по 31.03.2014р., у квітні 2014 року і на початку 2015 року не працював (т.4 а.с.62);

- трудовим договором від 10.02.2014р. на ОСОБА_9, прийнятого на роботу в ТОВ «Аквасвіт ЛТД» на посаду виконуючого обовязки фінансового директора повноваження і обовязки забезпечувати внесення до бюджетів податків і зборів, підписувати документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком - на нього не покладались (т.4 а.с.63-65);

- податковими деклараціями ТОВ «Аквасвіт ЛТД», у тому числі з ПДВ за лютий, березень 2014р., з податку на прибуток за 2014 рік, які подані директором ОСОБА_6 і головним бухгалтером ОСОБА_5 вони ОСОБА_2 не подавались і не підписувались (т.4 а.с.32-60).

Згідно наданих прокурором матеріалів головний бухгалтер ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні допитувалась слідчим два рази (т.2 а.с.238-243; т.4 а.с.106-112), при цьому відмовлялась відповідати на запитання на підставі ст.63 Конституції України, обвинувачений ОСОБА_2 вважав можливим закінчувати судовий розгляд без її допиту в судовому засіданні, без виклику інших недопитаних свідків, з чим погодились захисник ОСОБА_1 і прокурор.

У звязку з наведеними доказами, які є по суті виправдувальними відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд критично відноситься до визнання ним своєї вини за ст.212 ч.1 КК України, оскільки згідно і його ж показань - він за відсутності юридичних знань - не може вказати, чи вказані його дії складають склад злочину, який передбачений ч.1 ст.212 КК України, чи є він його субєктом, зазначив, що згідно трудового договору від 10.02.2014 року він не був наділений повноваженнями забезпечувати внесення до бюджетів податків і зборів, підписувати документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком.

Згідно розяснень в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів» - субєктами злочину, який кваліфікується як «ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів», зокрема можуть бути: - службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, на яких покладені обовязки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою обовязкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники; особи, котрі виконують їхні обовязки, інші службові особи, яким у встановленому законом порядку надане право підпису фінансових документів). Як вбачається з наведених доказів - зазначеним критеріям субєкта вказаного злочину ОСОБА_2 не відповідає, а відповідають ним директор ОСОБА_6 і головний бухгалтер ОСОБА_5

Також, самі по собі дії ОСОБА_2 по приховуванню у лютому-березні 2014 року накладних стосовно відвантаження риби ФОП ОСОБА_4В і не передачі їх для обліку головному бухгалтеру ТОВ «Аквасвіт ЛТД» ОСОБА_5, не образують і не охоплюють в часі обєктивну сторону інкримінованого йому злочину. В порушення вимог ст.91 КПК України органом досудового розслідування не встановлені і не зазначені в обвинувальному акті: весь період часу до моменту закінчення злочину, інші важливі обставини того, ким конкретно, якими особами, були складені, коли були підписані, ким, і подані податкові декларації і розрахункові документи зі сплати податків, в яких не були враховані господарські операції з ФОП ОСОБА_4 Згідно розяснень в п.10 вище зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004 року - злочин, передбачений ст.212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування. Відповідно до показань свідка ОСОБА_6 і експерта ОСОБА_7 для сплати податку з ПДВ за березень 2014 року строком був квітень 2014 року; з прибутку товариства за 2014 рік строком був початок 2015 року. У квітні 2014 року і тим паче на початку 2015 року, коли була закінчена обєктивна сторона зазначеного злочину, ОСОБА_2 вже не працював в ТОВ «Аквасвіт ЛТД» і не може нести відповідальності за дії інших осіб.

Крім того, якщо брати окремо дії, які міг здійснювати саме ОСОБА_2 у період його фактичної роботи з 10.02.2014 року по 31.03.2014 року, то в цей період а саме березень 2014 року виконувалась обєктивна сторона діяння по несплаті податку з ПДВ за лютий 2014 року у сумі 231467,62 коп., а цієї суми недостатньо для складу злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України - оскільки ненадходження коштів у значних розмірах згідно Примітки до цієї статті передбачає розмір коштів, який в 1000 разів і більше перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян ( що складало на той час суму не менше 609000 грн.). Так само недостатньо суми для складу злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, при виконанні обєктивної сторона діяння у квітні 2014 року і на початку 2015 року (коли ОСОБА_2 вже не працював і ці дії виконувались іншими особами) по несплаті податку з ПДВ за березень 2014 року у сумі 111588,68 коп. і податку з прибутку за 2014 рік у сумі 308750,67 грн., загалом це 420339,35 грн., що також менше необхідної суми.

Згідно розяснень в п.10 вище зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004 року особи, які своїми діями сприяли платникам податків (виконавцям злочину) в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, несуть відповідальність як співучасники за ст.27 КК України і тією частиною ст.212 КК України, за якою кваліфіковано дії виконавця. Але у даному кримінальному провадженні інші особи, як виконавці, до кримінальної відповідальності органами досудового розслідування не притягалися, що позбавляє можливості кваліфікувати дії ОСОБА_2 з посиланням на ст.27 КК України.

В наданих прокурором для долучення матеріалах досудового розслідування є в наявності дані, рапорти, висновок аудиторської перевірки - про здійснення безтоварних операцій і ухилення посадових осіб ТОВ «Аквасвіт ЛТД» від сплати податку на прибуток за 2012-2013 р.р. у сумі 3264771,18 грн., на підставі чого 23.05.2014 року слідчим Левченко В.Л. вносились відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України ( т.2 а.с.3-4,5-11, 149,163-165). Постановою вказаного слідчого від 31.03.2015 року (т.4 а.с.161-162) дії службових осіб ТОВ «Аквасвіт ЛТД» були перекваліфіковані на ч.1 ст.212 КК України тільки на підставі висновку судово-економічної експертизи, на вирішення якої самим слідчим було поставлено тільки питання про господарські операції з ФОП ОСОБА_4 у 2014 році, питання про господарську діяльність ТОВ «Аквасвіт ЛТД» і ухилення від сплати податків у 2012-2013 р.р. - взагалі не ставились, матеріали в окреме провадження по цьому епізоду не виділялись і фактично не було прийняте правове процесуальне рішення ч.3 ст.212 КК України (т.4 а.с.126-127,163).

Прокурор по закінченню судового розгляду не вважав за можливе перекваліфіковувати дії ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.338-339 КПК України на інший склад злочину, суд також не вбачає підстав для перекваліфікації на склад злочину у сфері службової чи професійної діяльності, оскільки обовязковим елементом їх є наявність реальної істотної шкоди, а згідно показань директора ТОВ «Аквасвіт ЛТД» свідка ОСОБА_10 - йому невідомо, щоб за період з моменту несплати в повному обсязі податків податкові органи поклали на ТОВ «Аквасвіт ЛТД» необхідність сплати вказаних податків на суму 651806,97 грн., фінансових санкцій, пені, і не відомо чи спричинені на даний час реальні збитки товариству від дій ОСОБА_2 По матеріалам провадження сума несплачених податків встановлена не податковими органами, а слідчим шляхом під час досудового розслідування, за результати судово-економічної експертизи. Згідно наданої ТОВ «Аквасвіт ЛТД» довідки від 22.07.2015 року на даний час податкових зобовязань або будь-яких інших підстав, у звязку з якими ТОВ «Аквасвіт ЛТД» повинно було б сплатити до державного бюджету суму у розмірі 651806,97 грн. згідно матеріалів кримінального провадження - за підприємством не обліковується (т.1 а.с.68).

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на підставі вище наведених виправдувальних доказів і обставин - суд вважає, що в діянні, зазначеному в обвинувальному акті від 31.03.2015 року, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, ОСОБА_2 не є субєктом інкримінованого йому злочину і його дії не охоплюють всієї обєктивної сторони цього злочину, тому у відповідності до ст.284 ч.1 п.2), ч.6 КПК України і ст.373 ч.1 КПК України відносно ОСОБА_2 суд зобовязаний ухвалити виправдувальний вирок.

У справі прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області заявив позов до ОСОБА_2 про стягнення 651806,97 грн. на користь держави (т.1 а.с.12-19).

Прокурор в судовому засіданні спочатку підтримував позовні вимоги, в судових дебатах відмовився і просив залишити позов без розгляду. Обвинувачений ОСОБА_2 позов не визнав, вважав себе неналежним відповідачем, у звязку з чим просив відмовити в задоволені позову. Захисник ОСОБА_1 також надала письмові заперечення на позов, просила відмовити в його задоволенні ( т.1 а.с.42-43).

Суд вважає, що у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення - у відповідності до ч.3 ст.129 КПК України заявлений позов прокурора повинен бути залишений без розгляду; також відсутні підстави для покладання на ОСОБА_2 у відповідності до ст.124 ч.2 КПК України витрат на залучення експерта, який провів судово-економічну експертизу №8-15 від 26.03.2015р., у сумі 3997,50 грн., оскільки такі витрати можуть стягуватися лише у разі ухвалення обвинувального вироку ( т.4 а.с.134).

Речовими доказами суд вважає необхідним розпорядитися у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.124,128,129,284,369-371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у предявленому обвинуваченні за ч.1 ст.212 КК України згідно обвинувального акту від 31.03.2015 року і виправдати його підставі п.2) ч.1 ст.284 КПК України у звязку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Цивільний позов процесуального керівника - прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 в інтересах Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення 651806,97 грн. на користь держави - залишити без розгляду.

В стягненні з ОСОБА_2 витрат на залучення експерта, який провів судово-економічну експертизу №8-15 від 26.03.2015р., у сумі 3997,50 грн. - відмовити.

Речові докази, документи: видаткові накладні № РН-0000020 від 18.02.2014р., № РН-0000032 від 24.02.2014р., № РН-0000038 від 18.03.2014р.; корінці ветеринарних свідоцтв: ЄГ№220137від 11.02.2014р., ЄГ№320052 від 05.03.2015р. - зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.4 а.с.24-28); вилучені копії документів згідно протоколів тимчасових доступів від 03.12.2014 року і від 04.12.2014 року зберігати в матеріалах провадження (т.3 а.с.37-211, 216-246); вилучені під час обшуків: 10.10.2014 року у м.Дніпропетровськ,пр.Воронцова,73/506а, 10.10.2014 року у м.Дніпропетровськ, вул.Запасна,7 - чорнові записи,документи,предмети,товари, ноутбук чорно-сірого кольору з написом «DELL», документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аквасвіт ЛТД» та інших юридичних осіб, що знаходиться в кімнаті речових доказів СВ ФР Лівобережної ОДПІ в м.Дніпропетровську - повернути за приналежністю ТОВ «Аквасвіт ЛТД», власникам і особам, у яких вони були вилучені ( т.2 а.с.212-215,218-220; т.4 а.с.123-124).

На вирок суду учасники судового провадження мають право подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Суддя: Є.М. Савченко