Ухвала суду № 47377275, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/938/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року

у справі №804/3876/14

за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

про стягнення заборгованості з податку на додану вартість,-

встановив:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості до бюджету по платежу «податок на додану вартість» в сумі 59852,98грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного сулу від 04.11.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 заборгованість до бюджету по платежу «Податок на додану вартість» в сумі 59852,98грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014р. та просить залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правильності визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні розрахунків за березень 2011р. з постачальниками та покупцями, про що складено акт №2540/172.2170407515 від 10.12.2012р.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051720 від 23.01.2013р., яке відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було.

Відповідно до листа Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС №1643/10/17.2-12001421 від 23.01.2013р., на адресу відповідача були направлені розрахунки фінансових санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000051720 від 23.01.2013р. (а.с.24).

Разом з тим, вищезазначене поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.25).

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 стаття 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Керуючись п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129ПК України, яким передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом, податковим органом було нараховано пеню в сумі 9640,63грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 8,18грн., сума заборгованості склала 59852,98грн. (а.с.5).

Відповідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначеної норми права податковим органом на адресу відповідача була направлена податкова вимога №5-19 від 01.04.2013р., що була отримана ФОП ОСОБА_1 18.07.2013р. (а.с.26).

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на те, що податковий борг відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачений, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, щодо наявності у податкового органу підстав для стягнення податкового боргу з відповідача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун