Рішення № 47357381, 26.05.2015, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/845/15-ц

Провадження № 2/589/354/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О. В.,

з участю секретаря судового засідання Антошко Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

- про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 грудня 2007 року між ним та ПАТ КБ «Правекс-Банк» було укладено кредитний договір № 3499-032/07Р про надання ОСОБА_1 П кредиту в сумі 59 191 долар США зі строком повернення 21.12.2014 р. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивач і ПАТ КБ «Правекс-Банк» 21 грудня 2007 року уклали договір застави, згідно з яким позивач передав в заставу належний йому автомобіль марки INFINITI модель FX 35, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі JN8ASO5Y38X016665, тип ТЗ легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1.

До 2010 року позивач належним чином виконував зобовязання за договором, але внаслідок економічної кризи його становище змінилось, тому він звернувся до відповідача з проханням реструктуризації боргу, але відповіді так і не отримав.

В березні 2014 року позивач отримав з відділу ДВС Шосткинського міськрайонного управління юстиції постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2014 року про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за № 486, виданого 18 лютого 2014 року, яким звернуто стягнення на належний позивачу автомобіль марки INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок задоволення вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» у розмірі 464 732 грн 44 к. станом на 20.08.2013 року за період з 11.05.2010 року по 20.08.2013 року.

Позивач вважає, що нотаріус не дотримався вимог законодавчих актів України при вчиненні даного виконавчого напису, оскільки не переконався в безспірності вимог та з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Крім того, реалізація закладеного майна на підставі виконавчого напису нотаріуса може застосовуватись тільки до правовідносин, які виникли після 16 жовтня 2011 року, оскільки такий спосіб позасудового стягнення заставленого майна як його реалізація на підставі виконавчого напису нотаріуса був включений в ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» тільки 16 жовтня 2011 року.

Посилаючись на вказане, просить визнати виконавчий напис від 18.02.2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 486, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та його представник не зявились. Представник позивача надав заяву, в якій прохав здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся належним чином, будь-яких заяв, клопотань, заперечень проти позову на адресу суду не надходило, тому суд вважає можливим розглянути справи без участі представника відповідача, ухваливши заочне рішення.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення проти позову, зазначивши, що виконавчий напис ним був здійснений у відповідності до вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Висновок про безспірність заборгованості ОСОБА_1 був здійснений після перевірки всіх поданих Банком документів: оригіналу договору застави, копії кредитного договору, копії договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору, копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1, копії листа- вимоги з довідкою про неотримання ОСОБА_1, копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 11.05.2010 року по 20.08.2013 року, довідки про курс НБУ станом на 20.08.2013 р., копії статуту, довідки статистики, свідоцтва про державну реєстрацію, витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ КБ «Правекс-Банк», копії довіреності представника ПАТ КБ «Правекс-Банк». Також просив здійснювати розгляд справи без його участі. (а.с.28,29)

Суд, дослідивши докази по справі, прийшов до наступного:

Як встановлено судом 21 грудня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3499-032/07Р, відповідно до якого банк зобов'язався надати останньому кредит в сумі 59 191 долар США на придбання транспортного засобу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,99 % річних на строк до 21.12.2014 року (а.с. 98-103, справа № 589/2067/14-ц).

В забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань за вказаним кредитним договором 21 грудня 2007 року між позивачем та АКБ «Правекс-Банк» був укладений договір застави транспортного засобу № 3499-032/07Р, згідно якого ОСОБА_1 передав в заставу АКБ Правекс-Банк» належний йому на праві власності автомобіль марки INFINITI модель FX 35, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі JN8ASO5Y38X016665, тип ТЗ легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 4-6)

З листа від 15.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 звертався до АКБ «Правекс-Банк» щодо реструктуризації заборгованості. (а.с. 7)

З вимоги від 05.12.2013 року № 26007/97-04 вбачається, що ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до ОСОБА_1 щодо дострокового погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою відсотків та пені, що на 05.12.2013 року становило 58 164,26 доларів США. Поштове відправлення з даною вимогою було повернуто ПАТ КБ «Правекс-Банк» за закінченням терміну зберігання. (а.с. 160-162, справа № 589/2067/14-ц)

13.02.2014 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення виконавчого напису на Договорі застави транспортного засобу № 3499-032/07Р від 21.12.2007 року. (а.с.90-92, справа № 589/2067/14-ц)

18 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 486, яким було запропоновано звернути стягнення на автомобіль марки INFINITI модель FX 35, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі JN8ASO5Y38X016665, тип ТЗ легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, щоб за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, задовольнити вимоги ПАТ КБ «Правекс- Банк», які утворилися за період з 11 травня 2010 року по 20 серпня 2013 року в розмірі 464 732 грн 44 к. та складаються із: заборгованості за кредитом - 93 914 грн 46 к., за простроченим кредитом 235 225 грн 60 к., коп., по відсотках - 2 082 грн 84 к., по несплачених відсотках 133 509 грн 44 к. (а.с.8).

Постановою в. о. начальника відділу Державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції від 11.03 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису № 486 від 18.02. 2014 року (а.с.18, справа № 589/2067/14-ц).

Згідно із ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 20 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Частина 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення кредитного договору (21 грудня 2007 року), наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме:

- передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

- продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

- відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

- переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено.

Згідно із ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, норми Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальними відносно Закону України «Про заставу».

Пункт 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким передбачено позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса було доповнено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011, який набрав чинності 16 жовтня 2011 року.

У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» зазначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Отже, положення Закону України «Про заставу» у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що суперечать нормам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

На момент виникнення спірних правовідносин, у ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому вчинений виконавчий напис нотаріуса не може підлягати виконанню.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 липня 2014 року № 6-89цс14.

Відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 243 грн 60 к. понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору за позовну заяву та 121 грн 80 к. сплаченого судового збору за заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 18 лютого 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 486, про звернення стягнення на автомобіль марки INFINITI, модель FX 35, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі JN8ASO5Y38X016665, тип ТЗ легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс- Банк» у розмірі 464 732 (чотириста шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять дві) гривні 44 к. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 365 грн 40 к.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку необхідно подати протягом 10 днів із дня отримання копії рішення.

У разі відмови у перегляді заочного рішення воно може бути оскаржено відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення суду, протягом цього строку з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасованим, воно набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_3