Рішення № 47356031, 21.07.2015, Приморський районний суд м. Одеси

21.07.2015

Справа № 522/24450/15-ц

Провадження № 2/522/530/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в подальшому уточнивши його, до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №2008/13-1-08/334, відповідно до якого Банк зобовязався надати позичальнику 250000, 00 дол. США, зі сплатою 14 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10 серпня 2023 року.

Також позивач зазначає, що з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязання 03 липня 2008 року АКБ «Укрсоцбанк» уклав з ОСОБА_1 іпотечний договір, запис в реєстрі №3665, згідно з яким останній передав в іпотеку позивачу у якості забезпечення виконання основного зобовязання за договором кредиту, наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру загальною пл. 147, 6 кв. м., житловою пл. 39, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, площа Катерининська, 5, кв. 14, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого 04 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 під № 157, зареєстрованого в реєстрі правочинів за реєстраційним №23536223.

16 квітня 2010 року на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» були внесені зміни в Статут АКБ «Укрсоцбанк», відповідно до яких назва Банку була змінена на ПАТ «Укрсоцбанк».

Однак, у звязку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобовязань за вищевказаним договором кредиту, у неї утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 20 липня 2015 року складає 584922, 05 дол. США, та складається з: суми заборгованості за кредитом за період з 03 липня 2008 року по 19 липня 2015 року у розмірі 243055, 55 дол. США, суми заборгованості за відсотками за період з 11 листопада 2008 року по 13 липня 2015 року у розмірі 225003, 88 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 41667, 82 дол. США, пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 75194, 80 дол. США.

Таким чином, зважаючи на невиконання ОСОБА_2 зобовязання стосовно умов повернення кредитних коштів, ПАТ «Укрсоцбанк» просить суд стягнути заборгованість за вищевказаним договором кредиту у сумі 584922, 05 дол. США за рахунок предмету іпотеки.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» та просив стягнути на користь Банку лише суму заборгованості за договором кредиту, але не звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідач має намір вивести вищевказану квартиру з іпотеки. При цьому представник зазначив, що відповідач та ОСОБА_2 не просили розірвати договір кредиту.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась, була сповіщена про розгляд справи належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що 03 липня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №2008/13-1-08/334, відповідно до якого Банк зобовязався надати позичальнику 250000, 00 дол. США, зі сплатою 14 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 10 серпня 2023 року.

За п. 3.3.8 договору позичальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1., 2.4. цього Договору.

Пункт 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4., п. 2.9. цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п. 1.1., 3.2.3., 3.3.14 цього Договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобовязання 03 липня 2008 року АКБ «Укрсоцбанк» уклав з ОСОБА_1 іпотечний договір, запис в реєстрі №3665, згідно з яким останній передав в іпотеку позивачу у якості забезпечення виконання основного зобовязання за договором кредиту, наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру загальною пл. 147, 6 кв. м., житловою пл. 39, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, площа Катерининська, 5, кв. 14, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого 04 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 під № 157, зареєстрованого в реєстрі правочинів за реєстраційним №23536223.

Відповідно до п. 3.1 іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1 2.1.19 цього договору, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.1 іпотечного договору у разу невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

16 квітня 2010 року на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» були внесені зміни в Статут АКБ «Укрсоцбанк», відповідно до яких назва Банку була змінена на ПАТ «Укрсоцбанк».

Також судом встановлено, що Банком було виконано свій обовязок та перечислено на рахунок ОСОБА_2 суму кредитних коштів.

В свою чергу, у звязку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобовязань за вищевказаним договором кредиту, у неї утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 20 липня 2015 року складає 584922, 05 дол. США, та складається з: суми заборгованості за кредитом за період з 03 липня 2008 року по 19 липня 2015 року у розмірі 243055, 55 дол. США, суми заборгованості за відсотками за період з 11 листопада 2008 року по 13 липня 2015 року у розмірі 225003, 88 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 41667, 82 дол. США, пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 75194, 80 дол. США, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням правових обґрунтувань та позицій сторін, з урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, керуючись наведеними вище умовами кредитного та іпотечного договору, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмети іпотеки двокімнатну квартиру загальною пл. 147, 6 кв. м., житловою пл. 39, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, площа Катерининська, 5, кв. 14, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмети іпотеки саме шляхом визнання за Банком права власності на вказане майно, оскільки це суперечить вимогам ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачкою кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654, 00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ч. 6 ст. 3, 12, 33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 509, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 625, 651, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11 ,57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №2008/13-1-08/334 від 03 липня 2008 року, яка станом на 20 липня 2015 року складає 584922 (пятсот вісімдесят чотири тисячі девятсот двадцять два) дол. США 05 центів, та складається з: суми заборгованості за кредитом за період з 03 липня 2008 року по 19 липня 2015 року у розмірі 243055 (двісті сорок три тисячі пятдесят пять) дол. США 55 центів, суми заборгованості за відсотками за період з 11 листопада 2008 року по 13 липня 2015 року у розмірі 225003 (двісті двадцять пять тисяч три) дол. США 88 центів, пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 41667 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят сім) дол. США 82 центи, пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 19 липня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 75194 (сімдесят пять тисяч сто девяносто чотири) дол. США 80 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: двокімнатну квартиру загальною пл. 147, 6 кв. м., житловою пл. 39, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, площа Катерининська, 5 (площа Потьомкінців), кв. 14, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого 04 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 під № 157, зареєстрованого в реєстрі правочинів за реєстраційним №23536223, шляхом продажу предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (р/р 37393131000490 в Одеському відділенні Південного комерційного макрорегіону, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Свячена Ю.Б.