Рішення № 47354136, 20.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15500/15-ц

Провадження 2/127/4921/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Коберник О.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Злагода про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що 25.10.2014 року між ОСОБА_2 та КС «Злагода» був укладений договір № 8157-д про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в сумі 31113,61 грн. на 3 місяці зі сплатою 27,03% річних. Після закінчення строку дії договору позивач звернулась з вимогою про повернення вкладу і процентів, однак їй було безпідставно відмовлено. Просила стягнути з відповідача 33216,11 грн. суму вкладу за договором і відсотки за 3 місяці, 11935,43 грн. суму інфляції за період з лютого 2015 р. до травня 2015 року включно в зв`язку з невиконанням зобов`язання і 3% річних від простроченої суми за період з 25.01.2015 року до 22.06.2015 року в сумі 404,05 грн., 8000 грн. моральну шкоду, завдану невиконанням зобов`язання і 6000 грн. витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЗУ «Про кредитні спілки» та загальними нормами ЦК щодо зобов`язань (розділ 1 Книги 5 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Відповідно до ст. 23 Закону внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

25.10.2014 року між КС «Злагода» та членом кредитної спілки ОСОБА_2 був укладений договір № 8157д про залучення строкового внеску (вкладу) на депозитний рахунок (а.с. 10) згідно з яким ОСОБА_2 вносить на депозитний рахунок спілки на умовах строковості, зворотності та платності внесок в розмірі 31113,61 грн. на строк до 25.01.2014 року. Процентна ставка за внеском 27,03% річних.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 25.10.2014 року ОСОБА_2 внесла суму на депозит 31113,61 грн. (а.с. 12).

Нарахування та виплата процентів за договором здійснюється відповідно до п. 2.3 договору.

Відповідно до п. 3.2.5 договору спілка зобов`язалась повернути вкладнику внесок та нараховані проценти у строки та в розмірах, які передбачені умовами договору.

Згідно ст.ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Після закінчення строку дії договору ОСОБА_2 звернулась до спілки з письмовою заявою, проте кошти позивачу не були повернуті (а.с. 13, 14, 15).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, що не був оспорений відповідачем, станом на 20.07.2015 року заборгованість відповідача становить 33216,11 грн. і складається з суми внеску 31113,61 грн. та процентів за період з 25.10.2015 року до 25.01.2015 року в сумі 2102,50 грн. ( 31113,61 ?0,2703):12?3 = 2102,5 грн.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи період заборгованості відповідачем щодо сплати грошового зобов`язання з 25.01.2015 року до 22.06.2015 року, 3% річних від простроченої суми - 33216,11 грн. за 148 днів становить 404,05 грн.

Розрахунок позивача щодо стягнення суми інфляції суд вважає неправильним.

За період з лютого 2015 року до травня 2015 року індекс інфляції становив 1,359%.

Виходячи із суми боргу 33216,11 грн. інфляційне збільшення за даний період становить 11924,58 грн.

Таким чином, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних становить 45544,74 грн. (33216,11 + 404,05 + 11924,58) і дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, то відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 суду необхідно в кожній справі зясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає законодавство компенсацію моральної шкоди при такому виді правовідносин.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи те, що між сторонами виникли договірні правовідносини і договором відшкодування моральної шкоди в разі невиконання зобов`язання не передбачено, вимога позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 8 000 грн. задоволенню не підлягає.

Також суд вважає необґрунтованою вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн., оскільки суду не надано квитанції або іншого розрахункового документа про сплату ОСОБА_2 даної суми на користь ТОВ «Провідна юридична компанія «Гарант».

З відповідача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 455,44 грн. відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про кредитні спілки», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Злагода» (код ЄДРПОУ № 26423413) на користь ОСОБА_2 (НОМЕР_1) суму коштів за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена спілки на депозитний рахунок № 8157д від 25.10.2014 року в розмірі 45544 (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок чотири ) грн. 74 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Злагода» (код ЄДРПОУ № 26423413) на користь держави судовий збір в сумі 455,44 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Вінницький міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: