Ухвала суду № 47350342, 21.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михальченко А. О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року справа №234/7158/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Компанієць І.Д.,

секретар Куленко О.Д.,

за участі позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Яресько К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року у справі №234/7158/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій, бездіяльності, щодо позбавлення права на пенсію неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії з липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій, бездіяльності щодо позбавлення права на пенсію неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії з липня 2015 року, в якому просив визнати дії, бездіяльність відповідача, щодо позбавлення права на пенсію неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити виплату не отриманої пенсії за віком як посадовій особі органу місцевого самоврядування за квітень, травень та червень 2015 року.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачу з 21.08.2008 року призначена пенсія за віком, як посадовій особі місцевого самоврядування в розмірі 5639,53 грн., що становить 90 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 17.11.2010 року ОСОБА_2 обрано на посаду Біленьківського селищного голови, яку він займає на теперішній час.

З 01.04.2015р. позивачу припинено виплату пенсії у зв'язку із тим, що станом на 01.04.2015р. він працює на посаді селищного голови Біленьковської селищної ради та набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. за №213-VIII, згідно якого ч.7 ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» доповнена наступним реченням: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються».

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20/20'. визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громади та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатій життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено і рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 21.10.2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, бюджет Пенсійного фонду України затверджує Урядом. Таким чином, Верховна Рада України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику.

Отже, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

З 01.04.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-УІІІ.

Частину 7 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 № 2493-ІІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітні 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та II груп, інвалідів III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 2 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач продовжує працювати на посаді селищного голови Біленьковської селищної ради, тому відсутні підстави для нарахування та виплати пенсії з 01 квітня 2015 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Повний текст ухвали складений 21 липня 2015 року.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року у справі №234/7158/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л. В. Ястребова

Судді: Д. В. Ляшенко

І.Д. Компанієць