Ухвала суду № 47347532, 07.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 804/9208/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РСП-ЛТД" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 804/9208/14 за адміністративним позовом Прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „РСП-ЛТД", за участю Прокурора м.Дніпропетровська про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю Прокурора м.Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РСП-ЛТД", в якому просив стягнути кошти з рахунків платника податків і за рахунок готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 118763,80 грн., із земельного податку з юридичних осіб у сумі 50964,50 грн., з податку на додану вартість у сумі 93021,06 грн., із податку на прибуток приватних підприємств у сумі 19816,63 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю „РСП-ЛТД" (код ЄДРПОУ 21903723) у обслуговуючих банках і належної такому платнику податків готівки у розмірі податкового боргу у рахунок погашення:

- податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 118763 (сто вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 80 коп.;

- податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у сумі 50964 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 50 коп.;

- податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 93021 (дев'яносто три тисячі двадцять одна) грн. 06 коп.;

- податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 19816 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 63 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що податковим органом не направлялись ТОВ „РСП-ЛТД" податкові вимоги та не були вручені. Також, судом не було враховано, що частина податкового боргу погашена підприємством, а частина податкових вимог оскаржена в судовому порядку. Неповне з'ясування вказаних обставин призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав.

В запереченнях на апеляційну скаргу Дніпродзержинська ОДПІ посилається на безпідставність та бездоказовість доводів апеляційної скарги, яку просить залишити без задоволення. Вказує на наявність в матеріалах справи належних доказів, що спростовують доводи апеляційної скарги і яким судом першої інстанції було надано належну оцінку та постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Прокурор Заводського району м.Дніпродзержинська заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги вказує на наявність належних доказів розміру податкового боргу відповідача та відсутності жодних доказів на підтвердження його сплати, навіть частково. Доводи відповідача в апеляційній скарзі не підтверджені жодними докази чи посиланням на існування таких доказів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „РСП-ЛТД" перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник окремих видів податків, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати за землю регулюються, зокрема, положеннями Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998р. за № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI.

Згідно до статті 1 Закону України № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до статті 5 Закону України № 161-XIV, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно статті 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 269.1. розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями пункту 288.2. статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно до пункту 288.3. статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до пунктів 8,10 договору оренди орендна плата вноситься орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідачем на виконання зазначених норм було подано до Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові декларації з орендної плати за землю від 19.02.2014р. за № 9007663145 на загальну суму 14127,61 грн. та від 18.02.2014р. за № 9008031238 на суму 4709,20 гривень.

Відповідачем у порушення положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не своєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, у встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов?язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю відповідачу була нарахована пеня у загальному розмірі 84316,15 гривень.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На підставі акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008431504 про застосування штрафних санкцій у сумі 15610,84 гривень (вручено відповідачу засобами поштового зв'язку).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Таким чином, податкове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, яке підлягає сплаті відповідачем, становить 118763,80 гривень.

Згідно статті 269.1. розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 286.2. статті 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що ТОВ „РСП-ЛТД" було подано до Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податковий розрахунок із земельного податку за № 9007663515 від 19.02.2013р., у якій задекларовано податкове зобов'язання у загальній сумі 50964,50 гривень.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, нараховане податкове зобов'язання з земельного податку у загальній сумі 50964,50 грн. не сплачене у встановлені законом строки не була.

Крім того, ТОВ „РСП-ЛТД" було подано до Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- декларацію з ПДВ від 15.05.2013р. за № 9027816833, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 8900,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 19.06.2013р. за № 9036406633, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 19770,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 11.07.2013р. за № 9041392240, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 2768,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 16.08.2013р. за № 9027816833, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 475,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 11.09.2013р. за № 9056394120, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 1322,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 10.10.2013р. за № 9063640465, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 175,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 18.11.2013р. за № 9074102940, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 184,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 20.12.2013р. за № 9082779097, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 5228,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 17.01.2014р. за № 9087927587, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 9962,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 18.02.2014р. за № 9007977554, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 2188,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 19.03.2014р. за № 9014432120, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 14646,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 18.04.2014р. за № 9022035556, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 1685,00 грн.;

- декларацію з ПДВ від 18.05.2014р. за № 9028115618, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 20873,00 грн.;

- декларацію з податку на прибуток від 06.02.2014р. за № 9089721382, у якій самостійно визначило до сплати податкове зобов'язання у розмірі 18309,00 гривень.

Також, на підставі акту перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.04.2014р. за № 0009321501 про застосування штрафних санкцій у сумі 3003,88 гривень (вручено відповідачу засобами поштового зв'язку).

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на прибуток та ПДВ відповідачу була нарахована пеня: по ПДВ - 1634,18 гривень та по податку на прибуток - 1507,63 гривень

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначене податкове зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачене не було.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг виник у відповідача у 2008 році та не переривався. Першу і другу податкові вимоги було сформовано: 05.12.2008 за №1/1154, яка була вручена боржнику під підпис 12.12.2008, а також 16.01.2009 за № 2/76, яку вручено відповідачу 03.02.2009 відповідно до відмітки в рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказаним спростовуються доводи відповідача про відсутність доказів направлення та вручення податкових вимог.

У зв'язку із тим, що податковий борг формувався безперервно за наростаючим підсумком та сплачувався лише частково, податкові вимоги не є відкликаними.

Доводи відповідача щодо часткової сплати податкового боргу на час звернення позивача до суду та розгляду справи, а також, щодо оскарження відповідачем в судовому порядку частини податкових вимог, не підтверджені жодними доказами та відсутні посилання на їх наявність.

При цьому, вказані доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами щодо наявності та розміру податкового боргу, а також відсутності доказів його сплати.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи податковий борг не сплачений, відповідних доказів ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість, доведеність позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РСП-ЛТД" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 804/9208/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров