Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2а- 38928/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Шевченко О.В.,
при секретарі –Нікітенко Л.Ю.,
за участю представників: прокурора - Мігащук Ю.І., позивача – Кірєєвої І.І., відповідача –Сірохи Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю фірми " Велан " про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора м. Харкова звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до ТОВ фірми "Велан" про стягнення з відповідача адміністративно–господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 5275,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на підприємстві відповідача у 2008 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, на вказаному підприємстві інваліди не працювали. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становить 10550,00 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій становить 5272,00 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили стягнути з відповідача адміністративно–господарську санкцію в розмірі 5272,00грн.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що обов'язок по обліку та працевлаштуванню інвалідів покладений на Фонд соціального захисту інвалідів.
Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного закону та згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ фірми "Велан" у 2008 році становила 12 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце.
Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою КМ України N 70від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до листа від 22.05.2009 року за № 1694 Дзержинського районного центру зайнятості протягом 2008р. ТОВ фірма "Велан" не надавло звітів за формою 3-ПН ( про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів).
Як вбачається із звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у 2008 році на підприємстві інваліди не працювали, таким чином, відповідачем фактично не виконано норматив одного робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.
ТОВ фірма "Велан" не надало до суду доказів того, що підприємство систематичного надавало звіти за формою 3-ПН (про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів) до РЦЗ, що суд оцінює як неналежне виконання підприємством відповідача норм ст.ст. 18,19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.
Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов щодо стягнення з відповідача адміністративно–господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 5275 грн. є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариство з обмеженою відповідальністю фірма " Велан " про стягнення штрафних санкцій – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Велан»(61200, м. Харків, пл. Конституції, 1, 3 під., 4 пов., код 22649238, МФО 351016, р/р 26002820023641) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 1 пов., к. 16, р/р 31219230700003, код 24134567, МФО 851011 ГУДКУ у Харківській області) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 5275.00 (п’ять тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2009 року.
Суддя -
Судове рішення № 4734629, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-38928/09/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: