Постанова № 4734488, 18.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 8/148

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.08.2009 р. 15 год 30 хв. № 2а-3149/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Корніюк А.В.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За заявоюСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

ДоНаціональної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Проарешт коштів на рахунках платника податків

За участю представників сторін

від заявника: Білоноженко М.А. за дов. № 28/9/10-110 від 13.01.2009 р.

від відповідача: Кость І.Ю. за дов. дов. № 14-354 від 02.01.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою до Національної акціонерної компанії про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків строком на 1 місяць.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.04.2006 р. в задоволенні заяви відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 р. апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 03.04.2006 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2008 р. касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП задоволено частково, постанову Господарського суду міста Києва від 03.04.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2009 р. суддя Пилипенко О.Є. прийняла справу № 49/112-А до свого провадження, з присвоєнням справі № 2а-3149/09/2670.

При новому розгляді справи, свої вимоги Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків обґрунтовувала наступним.

Начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків Стрілецьким О.С. прийнято рішення від 30.03.2006р. про застосування умовного адміністративного арешту активів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на підставі п. «е»пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в зв'язку з тим, що платник податків, який має податковий борг, здійснює дії з приховування активів або передачі їх іншим особам без погодження з податковим органом на загальну суму 13 850,00 тис. грн.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало постійне зростання податкового боргу НАК «Нафтогаз України», що станом на 27.03.2006 р. становила 5 117 844 тис. грн. Так, протягом березня 2006 року податковий борг Компанії збільшився на 408 382,2 тис. грн., не зважаючи на те, що НАК «Нафтогаз України»зазначена сума були відображена з податкових деклараціях з ПДВ за січень-лютий 2006 року. НАК «Нафтогаз України»є найбільшим боржником перед державним бюджетом України. Одночасно, платник податків проводить фінансові операції з передачі активів іншим особам без погодження з податковим органом на значні суми коштів, що підтверджується наступними документами:

-листом від 02.12.2005 р. №21/5-1867-9396 НАК «Нафтогаз України» звернулась до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП стосовно узгодження операцій з відчуження 95 (дев'яносто п'яти) квартир, наданих працівникам компанії;

-листом від 11.01.2006 р. №21/5-34-207 НАК «Нафтогаз України»надала податковому органу інформації щодо вартості квартир, які перебувають на балансі Компанії.

На запит СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП листом від 10.02.2006 р. БТІ м. Києва повідомило податковий орган, що ним протягом попередніх років (2002р.-2005р.) зареєстровано на праві приватної власності на різних фізичних осіб 46 (сорок шість) квартир на загальну суму 13850,00 тис. грн.., що станом на 11.01.2006р. знаходяться на балансі Компанії, та стосовно відчуження яких зверталась НАК «Нафтогаз України»у листі від 02.12.2005р. №21/5 1867-9396.

Враховуючи зазначені вище обставини, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП дійшла до висновку щодо наявності підстав для застосування умовного адміністративного арешту активів Компанії, виходячи з положень п. «е»пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач заперечував проти застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операції на рахунках платника податків. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що правомірність застосування адміністративного арешту активів могла б бути підтверджена лише в разі наявності податкового боргу станом на момент вчинення дій з приховування чи передачі активів іншим особам, а не станом на 27.03.2006р. Єдиний доказ, який свідчить, на думку податкового органу, про вчинення вказаних дій (лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від № 6530) датований 10.02.2006 р., тобто до 27.03.2006 р., а коли НАК «Нафтогаз України»вчиняла відповідні дії, податковий орган взагалі не вказує.

Жодний із документів не свідчить про передачу НАК «Нафтогаз України» активів (квартир) іншим особам. Листи НАК «Нафтогаз України»містять лише прохання узгодити таку передачу, але не свідчать про фактичну передачу квартир. Лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна підтверджує, що певні працівники НАК «Нафтогаз України»скористались наданим їм законом (ст. 9 Житлового кодексу Української РСР, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду") правом на приватизацію житлового фонду.

Податковим органом не надано доказів того, що НАК «Нафтогаз України»здійснювала відчуження активів, які перебувають у податковій заставі.

Вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків застосувати адміністративній арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків не узгоджується з нормою пп. 9.3.3. п. 9.3 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд при новому розгляді справи приходить до наступних висновків.

Начальник Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 30.03.2006 р., розглянувши матеріали подання органу податкової міліції ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про підстави для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку НАК «Нафтогаз України», на підставі яких були зясовані обставини, передбачені пп. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. «е»- платник податків здійснює дії переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам та з метою забезпечення можливості погашення його податкового боргу, керуючись пп. 9.3.9 ст. 9 Закону, прийняв рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та вирішив звернутися до суду із заявою про застосування до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України " арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках: №260033032609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260043022609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260053012609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260413092609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ, МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260493122609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260593022609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №260613012609 в АК «Промінвестбанк»(ЗАТ), МФО 300012, (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №261023012609 в АК «Промінвестбанк», (ЗАТ), МФО 300012 (м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 12); №26009001037661 в АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 300023 (м. Київ, вул. Ковпака, 29); №26065001037661 в АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 300023 (м. Київ, вул. Ковпака, 29); №26006303296 в Філії АКБ «Золоті Ворота»у м. Києві, МФО 300238 (м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10); №26007302296 в Філії АКБ «Золоті Ворота»у м. Києві, МФО 300238 (м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10); №26008301296 в Філії АКБ «Золоті Ворота»у м. Києві, МФО 300238 (м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10); №2602079 в АППБ «Аваль», МФО 300335 (м. Київ, вул. Лєскова, 9); №26026100 в АППБ «Аваль», МФО 300335 (м. Київ, вул. Лєскова, 9); №2602994 в АППБ «Аваль», МФО 300335 (м. Київ, вул. Лєскова, 9); №26000100664001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346 (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6); №2602630302262 у ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465 (м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г); №2602730303262 у ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465 (м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г); №26005001305790 в АКБ «Райффайзенбанк Україна», МФО 300528 (м. Київ, вул. Воровського, 40); №260030920 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647 (м. Київ, пр-т Червонозоряний, 132); №26002045080035 в Київській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 300733 (м. Київ, вул. Андріївська, 7); №26003045080335 в Київській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 300733 (м. Київ, вул. Андріївська, 7); №26008045080835 в Київській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 300733 (м. Київ, вул. Андріївська, 7); №26009045080135 в Київській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 300733 (м. Київ, вул. Андріївська, 7); №26068045080035 в Київській філії АКІБ «Укрсиббанк», МФО 300733 (м. Київ, вул. Андріївська, 7); №26009300000510 в Першій Київській філії АКБ «Форум», МФО 300948 (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38); №2600200066 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 (м. Київ, вул. Єреванська, 1); №2605098000012 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 (м. Київ, вул. Єреванська, 1); №26004289454001 в Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 320649 (м. Київ, пр-т Перемоги, 65); №26005052600768 в Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 320649 (м. Київ, пр-т Перемоги, 65); №26006289454098 в Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 320649 (м. Київ, пр-т Перемоги, 65); №26002301702 в АКБ «Національний кредит», МФО 320702 (м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58); №2600303551 у ВАТ АБ «Укргазпромбанк», МФО 320843 (м. Київ, Дніпровська набережна, 13); №2600903557 у ВАТ АБ «Укргазпромбанк», МФО 320843 (м. Київ, Дніпровська набережна, 13); №26001030000183 у Київській філії АКБ «МТ-Банк», МФО 320962 (м.Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50); №26007751 у Київській філії АКБ «МТ-Банк», МФО 320962 (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50); №26008030000551 у Київській філії АКБ «МТ-Банк», МФО 320962 (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50); №26009748 у Київській філії АКБ «МТ-Банк», МФО 320962 (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 50); №2600530023768 у ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», МФО 321637 (м. Київ, вул. Зоологічна, 5); №2600830013768 у ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», МФО 321637 (м. Київ, вул. Зоологічна, 5); №2600101010302 в Київській філії АТ «Кредит Банк (Україна)», МФО 321897 (м. Київ, вул. Горького, 91/14); 26000000000004 в Київській міській філії АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 322012 (м. Київ, вул. Димитрова, 3); №26005301301879 у Філії «Старокиївське відділення ШБ в м. Києві», МФО 322227 (м. Київ, вул. Кутузова, 18/7); №26005301381947 у Філії «Ватутінське відділення ПІБ в м. Києві», МФО 322283 (м. Київ, вул. Закревського, 42); №26001012817704 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (м. Київ, вул. Горького, 127); №26063010017704 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (м. Київ, вул. Горького, 127); №26001053 в Київській філії ВАТ «Мегабанк», МФО 380117 (м. Київ, вул. Трьохсвятительська/Костьольна, 5/1, літера А); №26002840053 в Київській філії ВАТ «Мегабанк», МФО 380117 (м. Київ, вул. Трьохсвятительська/Костьольна, 5/1, літера А); №26003000000022 в ТОВІ УКБ «Камбіо», МФО 380399 (м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1). Старшим о/у ВПМ СДШ у м. Києві по роботі з ВПП капітаном податкової міліції О.В. Пічугіним 30.03.2006р. складено рапорт, відповідно до якого НАК "Нафтогаз України" без письмової згоди СДШ у м. Києві по роботі з ВПП здійснив відчуження активів (квартир) на 13850,00 тис. грн. 30.03.2006р. о 16.40 начальник ВПМ Кирилін В.М. звернувся до начальника СДШ у м. Києві по роботі з ВПП з поданням про застосування умовного адміністративного арешту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". 30.03.2006р. начальник Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 30.03.2006р., розглянувши матеріали подання органу податкової міліції ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування адміністративного арешту активів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України ", на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені пп. 9.1.2 ст.9 Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами", пп. "є" - платник податків здійснює дії переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам та з метою забезпечення можливості погашення його податкового боргу, керуючись пп. 9.3.9 ст.9 Закону, прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що перебувають у м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6 . Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні вимог заявника належить відмовити з огляду на наступне. Адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу (пп. 9.1.1). Відповідно до першої податкової вимоги від 09.10.2001 р. відповідач має податковий борг у розмірі 15382900057,57 грн. Згідно другої податкової вимоги від 25.06.2002 р. № 4/24-0120 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Позивачем прийнято рішення від 25.06.2002р. №4/24-0120 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. 23.09.2002р. податковим органом внесено запис до Державного реєстру застав рухомого майна національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Відповідно до витягу облікової картки станом на 30.03.2006р. відповідач має недоїмку 2 213 277 158,06 грн. Згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2006р. податкове зобов'язання відповідача складає 253 804 096,00 грн. Згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2006р. податкове зобов'язання відповідача складає 335 820 220.00 грн. Згідно довідки позивача станом на 27.03.2006р. відповідач має податковий борг у розмірі 5 117 843 900,40 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що суми податкових зобов'язань задекларованих згідно податкових декларацій за січень та лютий 2006р. відповідачем не сплачено. Відповідно до п. «є»пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам. Листом від 02.12.2005р. № 21/5-1867-9396 відповідач звернувся до позивача з метою узгодити відчуження квартир наданих працівникам акціонерної компанії «Нафтогаз України». Докази щодо отримання дозволу відповідачем на відчуження вказаних квартир в матеріалах справи відсутні. Відповідно до інвестиційних договорів з ЗАТ «Домострой груп»від 02.04.2001р. №14/234, ТОВ «ВФ «Агропромсервіс-А»від 02.04.2001р. №14/235 - НАК «Нафтогаз України»є інвестором і відповідно до п. 1.2 договорів зобов'язується своєчасно і повному обсязі внести інвестиції на будівництво об'єкту інвестування та прийняти його у власність. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.10.2008 р. вказано, що висновки судів попередніх інстанцій не грунтуються на нормі чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, зокрема судами не враховано, що вказані квартири перебувають на балансі підприємства. Відтак посилання попередніх інстанцій на те, що вказані квартири зареєстровані за фізичними особами на праві власності, не належать відповідачу і не є відчуженням активів в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зроблено судами без врахування фактичних обставин справи. Касаційна інстанція дійшла висновку про те, що квартири перебувають на балансі НАК «Нафтогаз України», належать їй, а посилання на те, що вказані квартири зареєстровані за фізичними особами на праві власності є помилковими. В своїх запереченнях (поданих при попередньому розгляді справи) НАК «Нафтогаз України», також вказувала про те, що не здійснювала відчуження квартир. Обґрунтовуючи наявність обставин щодо передачі НАК «Нафтогаз України»активів іншим особам, податковий орган посилається на листи від 02.12.2005 р. № 21/5-1867-9396 та від 11.01.2006 р. №21/5-34-207, з якими Компанія звернулась до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП стосовно узгодження операцій з відчуження квартир та лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 10.02.2006 р. № 6530, в якому міститься інформація з книг реєстрації бюро. Жодний з зазначених документів не свідчить про відчуження НАК «Нафтогаз України»т активів (квартир) іншим особам. Листи НАК «Нафтогаз України»містять лише прохання узгодити таке відчуження, але ж не свідчать про фактичне відчуження квартир. Лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна також не містить жодних вказівок на те, що НАК «Нафтогаз України» здійснювала дії з відчуження активів на користь інших осіб.

Посилання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на те, що операція по передачі НАК «Нафтогаз України»власних активів іншим особам мала двоетапний характер (1 етап передача від НАК «Нафтогаз України»на баланс місцевих районних рад, 2 етап - приватизація квартир фізичними особами), суд вважає необґрунтованим та недоведеним, відсутні будь-які обґрунтування чи докази узгодження приватизації квартир з НАК «Нафтогаз України».

Порядок узгодження операцій із заставленими активами встановлений пунктом 8.6. статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Підпункт 8.6.1. встановлює, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна,

майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б)використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; в)ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління. Жодної з зазначених операцій, що підлягають узгодженню з податковим органом, НАК «Нафтогаз України»з квартирами, перелік яких наведено в листі БТІ, не здійснювала. податковим органом не надано до матеріалів справи жодного доказу, що підтверджував би вчинення вказаних операцій. Лист БТІ інформації про такі операції не містить. При цьому підпункт 9.1.2. "е" пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (на підставі якого було застосовано адміністративний арешт) необхідно застосовувати з урахуванням норм підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 цього ж закону (щодо вільного розпорядження активами платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі). А якщо між цими нормами виникає суперечність, то згідно з підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 зазначеного закону рішення в такому випадку приймається на користь платника податків. Крім того, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Згідно з балансом (форма № 1) НАК "Нафтогаз України" за І півріччя 2002 року, активи Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" складали з 31 282 593 000 грн. на початок 2002 року до 33 478 364 700 грн. на 01.07.2002 року, що значно перевищує навіть суму, зазначену податковим органом як податковий борг (5 177 844 000,00 грн.). Отже, враховуючи, що згідно з рішенням Конституційного Суду України розмір податкового боргу має бути співрозмірним з вартістю активів, що передано до податкової застави, очевидно, що, за будь-яких обставин, не всі активи позивача перебували в податковій заставі в першому півріччі 2002 року. При цьому податковий орган не довів, що саме ті квартири, які зазначені в листі БТІ, перебували в податковій заставі.

Отже, податковий орган не довів, що НАК «Нафтогаз України»мала обов'язок узгоджувати операції з квартирами.

Іншою підставою застосування адміністративного арешту згідно з пп. 9.1.2 "е" п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є те, що платник податків приховує активи. Очевидно, що висновок Вищого адміністративного суду України про те, що квартири обліковуються на балансі НАК "Нафтогаз України", свідчить проти того, що Компанією здійснювались дії, спрямовані на приховування таких активів.

Відсутність підстав для застосування адміністративного арешту свідчить, в свою чергу, і про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків.

В заяві податкового органу від 31.03.2006 р. № 441/9/10-203 вказано, що платник податків, який має податковий борг здійснює дії з приховування активів або передачі їх іншим особам без погодження з податковим органом на загальну суму 13 850,00 тис. грн., що відповідно до підпункту 9.1.2 "е" пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стало підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів компанії.

Отже, однією з умов застосування адміністративного арешту активів платника податків, який здійснює передачу активів іншим особам, є наявність в нього податкового боргу на момент такої передачі.

В заяві від 31.03.2006 р. №441/9/10-203 вказано, що станом на 27.03.2006 року сума податкового боргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" становить 5 117 844 000,00 грн. та постійно прослідковується тенденція до його зростання.

Однак, єдиним доказом, наданим податковим органом на підтвердження наявності в зазначеному розмірі та постійного зростання податкового боргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», є довідка про стан податкового боргу НАК «Нафтогаз України». Вказана довідка видана самою податковою інспекцією.

Однак, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. При цьому узгодження податкових зобов'язань платників податків відбувається в порядку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", шляхом самостійного або апеляційного узгодження. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, оскарження відповідного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку. Днем узгодження податкового зобов'язання вважається день отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню або в разі звернення платника до суду - день розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, передбаченими законом засобами доказування наявності та розміру податкового боргу є докази подання платником податків податкових декларацій (що визначають податкові зобов'язання, не погашені платником податків), відповідні рішення контролюючих органів та судові рішення, що набрали законної сили (якими визначаються податкові зобов'язання не погашені платником податків), тобто докази узгодження податкових зобов'язань платника податків та їх несплати.

Пункт 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, довідка податкового органу, складена в односторонньому порядку не може вважатись допустимим доказом, за допомогою якого можна встановити факт наявності та розмір податкового боргу НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, податковий орган не довів свого твердження про наявність станом на 27.03.2006 р. податкового боргу НАК «Нафтогаз України»в розмірі 5 117 844 000,00 грн.

Крім того, правомірність застосування адміністративного арешту активів могла б бути підтверджена лише в разі наявності податкового боргу станом на момент вчинення дій з приховування чи передачі активів іншим особам, а не станом на 27.03.2006р. Єдиний доказ, який свідчить, на думку податкового органу, про вчинення вказаних дій - лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від № 6530 датований 10.02.2006 р., тобто до 27.03.2006 р., а коли НАК «Нафтогаз України»вчиняла дії з передачі активів, податковий орган взагалі не вказує.

Необхідно зазначити, що НАК «Нафтогаз України»зверталась до податкового органу з листами від 02.12.2005 р. №21/5-1867-9396 та від 11.01.2006 р. №21/5-34-207 (додані до подання податкового органу) стосовно узгодження операцій з відчуження квартир. При цьому, податковим органом не було видано приписів про заборону здійснення таких операцій. Відповідно до підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження запиту, операція вважається узгодженою. Отже, операції з відчуження квартир станом на сьогоднішній день, так само як і на 10.02.2006 р. (дата видачі листа БТІ) вважаються узгодженими.

Додатково необхідно зазначити, що вимогу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування адміністративного арешту активів НАК «Нафтогаз України»у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків задовольнити неможливо, оскільки на момент розгляду даної справи в суді строк, протягом якого діє адміністративний арешт, вже закінчився.

Крім того, відповідно до пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін заявник не довів належними доказами необхідності застосування арешту коштів на рахунках Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в банківських установах, зазначених у заяві відмовити повністю, тому заява Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків застосування арешту коштів на рахунках НАК «Нафтогаз України»задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про арешт коштів на рахунках Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 04.09.2009 р.