Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" травня 2009 р. № 2-а-36691/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельного підприємство "Будівельні технології та системи"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова
пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Будівельні технології та системи» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова в якому просив суд озові позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, №0000241800/0 від 19.02.2009р.
В обґрунтування позову позивач вказав, що він правомірно визначив суми ПДВ, які належали до відшкодування позивачу з бюджету, підтверджуються даними податкової декларації з ПДВ за спірний період, а також документами бухгалтерського і податкового обліку.
Представник позивача в судове засідання з’явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився у повному обсязі, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено від'ємне значення ПДВ, задеклароване позивачем у податкових деклараціях за період з 01.04.2006р. по 30.04.2008р. правомірними, прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на положення п. 4.1 ст.4, пп. 7.3.1. п.7.3; п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4; п.п. 7.7.1 п 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.
Судом встановлено, що позивач є платником ПДВ та подає до податкової інспекції податкові декларації по ПДВ.
Надані суду документи свідчать, що позивач у строки, встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» подавав до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова декларації по ПДВ за звітний період з 01.04.2006р. по 30.04.2008р., в якій визначена сума податкового кредиту з ПДВ.
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова (Начальником відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Київському районі м. Харкова Гавриш Романом Петровичем, та головним державним податковим ревізор-інспектором відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Київському районі м. Харкова Світличною Оленою Володимирівною) було складено акт №604/18-010/32675455 від 03.02.2009р. про результати невиїзної перевірки Позивача податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2006р. по 30.04.2008р.
Відповідно до означеного акту Відповідачем було виявлено наступні порушення з боку позивача дотримання податкового законодавства, а саме:
- п.4.1, ст.4 п168/97 п.7.3.1., п.7.3; п.п. 7.7.1, п.7.1, пп7.4.1., пп. 7.4.4., п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого «ВБП «Будівельні технології та системи» завищено податкові зобов’язання у сумі 199250,52 грн. та завищено податковий кредит у сумі 327626,20 грн. щодо проведення невиїзної документальної перевірки підприємства в зв’язку з виявленими розбіжностями при співставленні податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту» декларації підприємства за березень 2008 року.
19.02.2009 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000241800/0 щодо виявлення порушення Позивачем підпункту 7.4.5. п.7.4. ст.71 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення суми бюджетних зобов’язань в розмірі 128376,00грн. за основним платежем та 64188,00грн. за штрафними(фінансовими) санкціями, а усього на суму 192564,00грн.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно до п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Згідно з пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові накладні повинні містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Також суд зазначає,що ні в акті перевірки, ні в подальшому відповідач не заперечує проти того, що позивачем від контрагента ТОВ ВБК «Вертикаль», наведених в актах перевірок, дійсно було отримано відповідні роботи та податкові накладні, таким чином висновки актів перевірок про наявність порушень приписів закону України „Про податок на додану вартість" зроблені при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, що виходить за межи повноважень перевіряючих.
Крім цього представник відповідача підтвердив у судовому засіданні, що під час перевірки не було досліджено первинну документацію, яка підтверджує право на отримання бюджетного відшкодування в заявленому обсязі.
Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
Судом було встановлено, що строк проведення позапланової перевірки заявленого від’ємного значення по ПДВ за квітень 2007 року, передбачений п.п.7.7.5 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вже минув.
Жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків, встановлених п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.
За таких обставин зменшення суми ПДВ, заявленої до відшкодування в податкових деклараціях за квітень 2008 р. не відповідає фактичним обставинам і проведене при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому є неправомірним.
Крім цього суд звертає увагу, що не може вважатися законним та обґрунтованим посилання відповідача в актах перевірок на неправомірність включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум ПДВ як непідтверджених по вказаним контрагентам позивача, а саме: контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки сума податкового кредиту позивача сформована за січень 2008 року відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованими як платники податку на додану вартість особами та відповідачем не виконані вимоги п. 2 ст. 71 КАС України не доведена правомірність прийнятого повідомлення - рішення №0001181520/0 від 18.08.2008р., а тому вище зазначені рішення прийнято Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБП "Будівельні технології та системи" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податковоїінспекції у Київському районі м.Харкова № 000241800/0 від 19.02.2009 року. .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено 08.05.2009 року
Суддя Спірідонов М.О.
Судове рішення № 4734418, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-36691/09/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: