Постанова № 4734241, 22.05.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" травня 2009 р.                                                                       № 28544/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліка-У"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова

провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Еліка-У»звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова в якому просив суд скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 02.10.2008 року № 0001442330/0 та від 02.10.2008 року № 0001432330/0.

          В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржені податкові повідомлення –рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а саме співробітниками ДПІ в ході проведення перевірки зверталися виключно до даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства, зовсім не досліджуючи первинних документів, що супроводжували певні господарські операції і на підставі яких формувалися дані бухгалтерського та податкового обліку, і в порушені п.2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», : з затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року зі змінами та доповненнями, не вказують їх у акті перевірки.

Також позивач вказав, що співробітниками ДПІ не з'ясовано фактів укладення договорів та передачі на зберігання морозильних та холодильних ларів та не визначена загальна кількість та вартість основних фондів, які передані на зберігання.

          Крім цього працівниками ДПІ при визначенні залишків запасів товару прийнято до уваги максимально можливий розмір лише трьох контейнерів, в той час їх у підприємства у наявності загалом 42 контейнери, також у податкових повідомленнях - рішення: ДПІ визначені податкові зобов’язання за неіснуючими видами податків.

          Позивач зазначив, що вважає, що через зазначені порушення, вчиненні особами, уповноваженими на проведення перевірки, викладені в Акті висновки є безпідставними та необгрунтованими, а тому відповідач не міг з'ясувати дійсних обставин у справі, що призвело до незаконного прийняття податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2008р. № 0001432330/0 та від 02 жовтня 2008р. № 0001442330/0, що дає підстави для визнання їх нечинними і скасування.

          Виходячи з вище викладеного позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі .

          Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення –рішення винесено з чіткій відповідності до норм чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

          Судом встановлено, що працівникам ДПІ у Ленінському районі м.Харкова була проведена виїздна планова перевірка ТОВ «Еліка-У»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.11.2006р. по 31.03.2008р. за результатами було складно акт перевірки № 1698/23- 304/34632476 від 15.09.2008р.

Актом перевірки були встановлені порушення , а саме: порушено підприємством норми п .п. 8.1.2., п.8.1, ст. .8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ( із змінами і доповненнями ),чим занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року у сумі - 199,0 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі - 11 278,0 грн. Порушено підприємством норми п.5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР ( із змінами і доповненнями ), чим занижено податок на прибуток за 1 квартал 2008 року у сумі - 20645,0 грн. та порушено п.п. 3.1. ст..З, п.4.1. ст..4, п. 7.1., п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) чим безпідставно занижено податкові зобов'язання у лютому 2008 року - 516,0 грн., березні 2008 року - 422 061,0 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 236004,00 грн. та зменшено р.26 від'ємне значення податку на додану вартість, яке включається до складу податкового кредиту наступних періодів за березень 2008 року у розмірі 186 573,0 грн..

Перевіркою правильності визначення TOB „Еліка-У" валових витрат встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року наданої до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (реєстр. №19375 від 30.04.08) підприємство задекларувало убуток балансової вартості запасів у розмірі 149615,00 грн. Але відповідно даних бухгалтерського обліку та даних отриманих в результаті проведеної інвентаризації (лист TOB „Еліка-У" від 22.08.08 №213/1) убуток балансової вартості запасів за 1 квартал 2008 року склав 67037,00 грн. У зв'язку з цим, підприємством в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (далі за текстом - ЗУ №334) було безпідставно завищено суму убутку балансової вартості запасів, віднесених до складу валових витрат, у розмірі 82578,00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів та пояснень посадової особи підприємства на балансі TOB „Еліка-У" станом на 31.03.08 знаходяться наступні основні засоби:

морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт на загальну суму 910852.80 грн.. у т.ч. ПДВ- 151808,80 грн.

контейнери „морські" в кількості 13 шт на загальну суму 72000,00 грн.. у т.ч. ПДВ -12000.00 грн.

В перевіряємому періоді морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт. а також контейнери „морські" в кількості 10 шт були безкоштовно передані, згідно договорів зберігання, фізичним особам - підприємцям. Згідно із п. 2.6 зазначених договорів фізичні особи - підприємці (зберігачі) мають право користуватися, володіти, використовувати в своїй господарській діяльності майно, яке було передано TOB „Еліка-У»на зберігання.

Перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань, встановлено, що ТОВ „Еліка-У" за період з 02.11.2006 року по 31.03.2008 рок в порушенні п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 ЗУ №334 нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, які не використовувалися в господарській діяльності (передані безкоштовно на зберігання) на загальну суму 45905.00 грн.

В результаті вищезазначених порушень TOB „Еліка-У" було занижено податок на прибуток у розмірі 32122,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2007 року на 199.00 та за І квартал 2008 року на 31923,00 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено:

При порівнянні даних зазначених у реєстрах податкових накладних (за лютий, березень 2008 року) та наявними податковими накладними. із даними податкових декларацій з ПДВ. зафіксовано факт заниження підприємством податкових зобов'язань у розмірі 5575.00 грн., чим порушено п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР ..Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі за текстом - ЗУ №168).

Крім цього актом перевірки встановлено, що розрахувавши максимальний об'єм товару, який підприємство може одночасно зберігати в своїх трьох контейнерах, було з'ясовано, що максимально можливий розмір залишку продукції на підприємстві, на будь-яку дату в перевіряємому періоді, становить 95067 кг. У вартісному показнику, враховуючи середню ціну реалізації продукції, цей об'єм складає 760536,00 грн. А згідно даних бухгалтерського обліку на підприємстві, станом на 31.03.08, рахуються залишки у сумі 2845545,00 грн. Різниця між даними підприємства та максимально можливим розміром залишку продукції, станом на 31.03.08. становить 2085009,00 грн. Тобто, підприємством було занижено базу оподаткування на вказану суму. ПДВ з якої становить 417002.00 грн. Таким чином. TOB „Еліка-У" в порушення п. 4.1 ст. 4, п. 7.1. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ №168 було занижено у березні 2008 року податок на додану вартість у сумі 417002,00 грн.

В результаті вищезазначених порушень, TOB „Еліка-У" було занижено податок на додану вартість у розмірі 422577,00 грн.. у т.ч. за лютий 2008 року на 516,00 грн. та за березень 2008 року на 422061,00 грн.

На підставі вище зазначено акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення –рішення           від 02 жовтня 2008р. № 0001432330/0 про сплату 32122грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкцій 9656грн. 50коп., застосованих за порушення п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8. Закону України «Про оподаткування підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), чим занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007року в сумі - 199,00грн., за 1 квартал 2008 року в сумі -11278,00грн. та від 02 жовтня 2008р. № 0001442330/0 про сплату 236004грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкцій 118002грн. 00 коп., застосованих за порушення п.п. 3.1. ст. З, п. 4.1. ст. 4, п. 7.1., п.п. 7.3.1. п. 7 3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 04.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), чим занижено податкові зобов'язання у лютому 2008 року - 516,00грн., березні 2008 року - 422061,00грн., занижено податок на додану вартість за березень 2008року на суму 236004,00грн..

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Що стосується посилання позивача, що відповідачем при складанні акту перевірки було порушено п. 2,3 Порядку, то з вказаним посиланням позивача суд погодитись не може оскільки по –перше: акт не є рішенням державного органу у розумінні ст.. 2 КАС України,а по друге: акт перевірки сам по собі не тягне за собою будь –яких негативних наслідків оскільки акт є лише висновком перевірки на підставі якого потім приймається вже відповідне рішення.

Крім цього суд звертає увагу, що порушення порядку складання акту перевірки не є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення, якщо фактично мали місце відображені в акті перевірки порушення

У відповідності до вимог ст.. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону України №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих. що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 8.1.2 ст. 8 Закону України №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

У відповідност ідо вимог п.п.8.1.3 ст. 8 Закону України №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Згідно положень п.п. 8.1.4. ст. 8 Закону України №334 «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові зобов'язання платника податку.

До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Згідно із п. 3.1 ст. 3 Закону України №168 «Про податок на додану вартість»встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України №168 «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно із пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ №168 «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-          або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-          або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України №168 «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі на балансі TOB „Еліка-У" станом на 31.03.08 знаходяться наступні основні засоби:

морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт на загальну суму 910852.80 грн.. у т.ч. ПДВ- 151808,80 грн.

контейнери „морські" в кількості 13 шт на загальну суму 72000,00 грн.. у т.ч. ПДВ -12000.00 грн.

Також судом встановлено, що в перевіряємому періоді морозильні та холодильні ларі в кількості 474 шт. а також контейнери „морські" в кількості 10 шт були безкоштовно передані, згідно договорів зберігання, фізичним особам - підприємцям. Згідно із п. 2.6 зазначених договорів фізичні особи - підприємці (зберігачі) мають право користуватися, володіти, використовувати в своїй господарській діяльності майно, яке було передано TOB „Еліка-У»на зберігання.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ „Еліка-У" за період з 02.11.2006 року по 31.03.2008 рок в порушенні п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України №334 нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, які не використовувалися в господарській діяльності (передані безкоштовно на зберігання) на загальну суму 45905.00 грн.

Що стосується посилання позивача, що вказані вище ларі та контейнери фактично використовувались у власній господарській діяльності, а саме, що в них реалізовувалась продукція підприємства, то суд вважає, таке посилання безпідставним та не обґрунтованим оскільки у відповідності до листа від 22.08.2008 року № 22/08-1 у відповідності до якого в.о. директора ТОВ «Еліка-У»Кривченко Ю.П. підтвердив факт знаходження на балансі підприємства 474 морозильні і холодильні ларі та 13 контейнерів морських , а також, що в перевіряє мий період 474 морозильні та холодильні ларі та 10 контейнерів морских здавались в оренду, а також були передані на відповідальне зберігання фізичним особам, та лише 3 контейнери морських використовувались підприємством у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що зміст вище зазначеного листа був підтверджений самим позивачем під час судового засідання.

Крім цього у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України позивачем на вимогу суду не було надано доказів на підтвердження своїх доводів визначених у позовній заяві, а також спростовуючих висновки визначені відповідачем в акті перевірки.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до листа директора TOB „Еліка-У" Лагути Л.В. від 05.09.08 №05/09-1 (вх. ДП1 №9926/10 від 08.09.08) самим позивачем підтверджується факт помилки під час визначення приросту (убутку) балансової вартості товарів за І квартал 2008 року згідно додатку К1 до декларації по прибутку згідно якої задекларовано залишок продукції у сумі 2762967,00 грн та згідно проведеної інвентаризації залишок продукції складає 2845544,68 грн. отже розбіжність складає 82578,00 грн..

Суд зазначає, що зміст вище зазначеного листа був підтверджений самим позивачем під час судового засідання та у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України інших доказів позивачем до суду надано не було.

Що стосується доводів позивача, що залишився недослідженим факт зберігання на той час продукції, що була в автомобілях („фурах"), якими вона перевозилась, то вказане посилання позивач судом прийнято бути не може оскільки у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України позивачем ні під час перевірки ні в судовому засіданні не було надано доказів підтверджуючих вище зазначене твердження. Згідно із пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі за текстом - ЗУ №2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення було винесено ДПІ у Ленінському районі м.Харкова у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновки акту є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліка-У" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2009 року

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.