Постанова № 4734240, 26.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2009 р.                                                                                 № 2-а-28546/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Глазунова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаш"

пропро стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 160 924,23 грн.

В обґрунтування позову вказано, що Заборгованість складається з наступних платежів до бюджету: податок на прибуток - в розмірі 118 482.92 грн.; податок на додану вартість - в розмірі 42 441.31 грн.

Зазначена недоїмка виникла внаслідок проведення позивачем комплесної планової документальної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 02 серпня 2002 р. по 01 липня 2004 р., за результатами якої складено акт від 21 листопада 2004р. № 577.

В судове засідання представник ДПІ з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до Акту № 18 від. 25.03.2009 року встановлено, що підприємство ТОВ "Спецмаш" за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження не відомо.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача, ТОВ "Спецмаш". внаслідок якої було складено акт № 577/232/32033388 від 29.01.2009 року.

Вказаним актом встановлені наступні порушення:

п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - заниження податку на прибуток в 1 кварталі 2003 року.

п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено податок на прибуток у сумі 58253,42 грн.

п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість у сумі 16401,33 грн.

п.п. 7.2.1. п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість у сумі 21810,60 грн.

п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.4 , п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податок на додану вартість у сумі 11893,33 грн.

На підставі вказаного акту начальником ДПІ були винесені податкові повідомлення рішення від 03.03.2005 року № 0004072310/2, № 0004102310/2, № 0004082310/2.

Після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання позивач надіслав боржнику першу податкову вимогу від 01 грудня 2005р. №1/729 на суму 159 896,35 грн., яка була надіслана на адресу боржника поштою, та вручена боржникові під розпис. Внаслідок несплати боржником узгоджсюї суми податкового зобов'язання, ДПІ виписала другу податкову вимогу від 10 січня 2006 року № 2/24 на суму 159949,79 грн. та вручена боржникові особисто під розпис.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.

Відповідно до п. 1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - платники податків зобов'язані своєчасно, у строк визначений вищевказаними законодавчими актами надавати до Державних податкових інспекцій податкові декларації, бухгалтерську звітність, інші документи та відомості, пов'язані із донарахуванням та сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету України та до державних цільових фондів.

У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 року N 509-XII зі змінами та доповненнями, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.п. 7.4.1. Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

ридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.4.4. Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Відповідно до п.п. 7.2.4. Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 11.2.1. Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.1. Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 від 21.12.00р. платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

У відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

На час розгляду справи заборгованість відповідачем не було сплачено.

Суд, проаналізувавши положення ст. 71 КАС України прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по сплаті заборгованості, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаш" про стягнення заборгованості –задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмаш" (м. Харків, пр. Московський, 52, кв. 5, код. 32033388) на користь Державного бюджету суму податкового боргу в розмірі 160 924 (сто шістдесят тисяч дев"ятсот двадцять чотири) грн. 23 коп. на розподільчий рахунок 34129999700011 УДК Червонозаводського району,24134627, банк ГУДКУ в Харківській області, 851011. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 30.03.2009 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.