Постанова № 4734206, 27.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар"їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2009 р.                                                                                 № 2-а-9665/08

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерного товаритсва закритого типу "Гонг"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення нечинним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТЗТ «Гонг» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова в якому просив суд визнати нечинним податкові повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0000292303/0 від 13.02.08р., № 00000292303/1 від 21.04.08р., № 00000292303/2 від 27.06.08р. .

Під час розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд визнати нечинним також податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0000292303/3 від 16.09.08р.

В обґрунтування позову позивач казав, що в період з 10.01.08р. по 09.02.08р. на підприємстві проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06р. по 30.09.07р. За результатами перевірки складено акт № 145/23-304/01549165 від 11.02.08р. Згідно з яким встановлено порушення п. 5.9. ст.. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яке виникло в результаті того, що перевіряючим при розрахунку убутку балансової вартості запасів ТМЦ, використано, метод оцінки убутку ТМЦ, а саме метод середньозваженої собівартості, замість метода ФІФО.

Виходячи з цього як вказав позивач перевіряючи в таблиці стор. 14 акту вказує на те, що балансова вартість запасів на початок 2006 року за даними перевірки складає 822060,00 грн. замість визначених в декларації 921200 грн. Балансова вартість запасів на кінець 2006 року по даних перевірки складає 745855,00 грн. замість визначених у декларації 749003,00 грн. в результаті чого перевіряючий приходить до висновку, що це призвело до заниження валових доходів за 2006 рік в сумі 95992,00 грн.

Як вказав позивач на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000292303/0 від 13.02.08р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35997,00 грн. (основний платіж - 23998,00 грн., штрафна санкція - 11999,00грн.

Також позивач вказав, що ознайомившись з актом перевірки та вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, АТЗТ „Гонг" звернулося до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з скаргою № 146 від 21.02.08р. в якій просило вищевказане податкове повідомлення - рішення скасувати. 21.04.08р. на адресу товариства надійшло рішення про результати розгляду первинної скарги № 6073/10/25-016 від 17.04.08р., згідно до якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін. АТЗТ „Гонг" не погодилось з прийнятим рішенням та звернулося зі скаргою до ДПА у Харківській області, в якій просило податкове повідомлення - рішення скасувати.

01.07.08р. на адресу товариства надійшло рішення про результати розгляду повторної скарги № 311 від 24.04.08 р., згідно до якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

В зв'язку з цим позивач звернувся зі скаргою до ДПА України, в якій просило скасувати зазначені податкові повідомлення - рішення. 12.09.08р. на адресу позивача надійшло рішення ДПА України, згідно з яким відмовлено в задоволенні скарги та податкове повідомлення - рішення залишене без змін.

Виходячи з вище викладеного позивач вказав, що рішення повідомлення та висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Як зазначив позивач висновок перевіряючого, що балансова вартість запасів на початок 2006 року за даними перевірки складає 822060,00 грн. замість визначених в декларації 921200 грн. зроблений при грубому порушенні вимог чинного законодавства, оскільки дані декларації на початок 2006 року про балансову вартість запасів у сумі 921200 грн., є даними які переносяться з річної декларації за 2005 рік та балансова вартість таких запасів на 01.01.06р. визначається за даними 2005 року. Тобто таким чином перевіряючий вийшов за межи періоду проведення перевірки, на що не мав жодних повноважень, оскільки період проведення планової перевірки встановлений з 01.01.06р. по 30.09.07р., такі дії перевіряючого є грубим порушенням ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином як вказав позивач перевіряючий не мав право застосовувати при розрахунку убутку балансової вартості запасів ТМЦ, метод середньозваженої собівартості до таких даних, оскільки ці дані не входять до періоду за який здійснюється перевірка.

Окрім того, як вказав позивач, висновок перевіряючого про наявність відхилень у балансовій вартості запасів на початок 2006 року суперечить висновку попередньої перевірки, де балансова вартість запасів у сумі 921200 грн. є підтвердженою, про що складено акт перевірки № 83/23104/01549165 від 07.03.06р., за період з 01.01.05р. по 31.12.05р. відповідно до цього акту перевірки стор. 15 підтверджено балансову вартість запасів у сумі 921200 грн.

Таким чином на думку позивача враховуючи, що балансова вартість запасів на початок 2006 року складає 921200, відхилення за результатами розрахунку убутку балансової вартості запасів ТМЦ здійсненого перевіряючим складає + 3148 грн., тобто навпаки розрахунок за таким методом, призводить до зменшення об'єкта оподаткування.

Представник позивача в судове засідання з’явився та підтримав заявлені позові вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання акціонерним товариством закритого типу "Гонг" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2007 р.

За результатами перевірки складено акт № 145/23-304/01549165 від 11.02.08р. яким встановлено порушення позивача, а саме: Законом України від 28.12.1994р. № 334/94 -ВР в редакції ЗУ від 22.05.1997р. №і 283/97-ВР визначено: п. 5.9. ст.. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: при розрахунку убутку балансової вартості запасів ТМЦ, підприємством використано різні методи оцінки убутку ТМЦ.

Вислухавши, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено судом та не заперечувалось позивача АТЗТ «Гонг» в податковому обліку підприємством вибрано оцінку вибуття запасів методом вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

При цьому в Деклараціях з податку на прибуток за 2006р. ( додаток № К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07декларації) Метод оцінки убутку запасів

за 1 квартал 2006р. не визначено зовсім,

за півріччя 2006р. позначено метод ФІФО,

за 3 квартали 2006р. не визначено зовсім,

за 2006рік позначено метод ФІФО.

          Суд зазначає, що заповнення вище зазначених строк декларації є обов’язковим.

Виходячи з аналізу декларацій з податку на прибуток за 2006 рік, суд приходить до висновку, що не має можливості визначити за яким методом було оцінено убуток запасів.

У відповідності до положень п. 5.9. ст.. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Аналізуючи положенні вище зазначеної статті суд приходить до висновку, що законодавець читко визначив методи за якими обчислюється податковий облік запасів та що платник податку повинен на протязі податкового року застосовувати лише один з передбачених методів, а також платник податку не має права змінювати вибраний метод протягом податкового року.

Згідно положень ст. З п.2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський, облік являється обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Як було встановлено судом, згідно наказу по АТЗТ «Гонг» від 03.01.2006р. № 1/1 та від 03.01.2007р. № 2/1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на 2006-2007р.р.», позивачем встановлено метод оцінки вибуття запасів, а саме: по методу середньозваженої собівартості.

Суд звертає увагу, що вище зазначений метод також використовується в обігово - сальдовому балансу за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем було порушено вимоги п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що привело до заниження валових доходів за 2006рік в сумі 95992 грн., а отже висновки акту перевірки № 145/23-304/01549165 від 11.02.08р. є обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення – рішення № 0000292303/0 від 13.02.08р., № 00000292303/1 від 21.04.08р., № 00000292303/2 від 27.06.08р., № 0000292303/3 від 16.09.08р. є законними.

          Що стосується посилання позивача, що попереднім актом перевірки було підтверджено балансову вартість запасів на початок 2006р. в сумі 921200 грн., то з вказаним твердженням суд погодитись не може оскільки в попередньому акті перевірки не пояснюється який метод оцінки убутку запасів з метою податкового обліку вибрав платник податку.          

Крім того у відповідності з вимогами п. 5.9 ст.5 Законом України від 28.12.1994р. № 334/94 -ВР метод оцінки вибуття може змінюватися на початку кожного року, при цьому зміна обраного методу на протязі поточного року не дозволяється.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що метод оцінки вибуття ТМЦ, що діяв в 2005році, міг бути змінено підприємством в слідуючому податковому періоді.

Крім цього у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України позивачем не було надано доказів підтверджуючих, що методи оцінки вибуття ТМЦ, як в 2005 так і в 2006 році не змінювались.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства закритого типу "Гонг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2009 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.