Ухвала суду № 47336891, 22.07.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

22 липня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/2206/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Заброцької Людмили Олександрівни,

суддів:Вергелеса Андрія Валерійовича,

ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

позивача: ОСОБА_2,

відповідач 1:не з'явився,

представника відповідача 2: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України (відповідач 1 ), Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ( відповідач 2 ) про визнання протиправними дій та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Разом з адміністративним позовом 17.07.2015 року за вх. № 19222 до суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

В поданому клопотанні позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1162/5 від 07 липня 2015 року та заборони Міністерству юстиції України та Головному територіальному управлінню юстиції у Вінницькій області вчиняти будь-які дії щодо анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2 №1630 від 24 липня 2013 року та внесення будь-яких відомостей до Єдиного реєстру арбітражних керуючих стосовно рішення про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 та анулювання її свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В судовому засіданні позивач заявлене клопотання підтримала, посилаючись на обставини, викладені в останньому та додаткових письмових поясненнях, та просила вжити заходів забезпечення позову.

Представник відповідача 2 щодо заявленого клопотання заперечував та просив в його задоволенні відмовити.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, явку належного представника не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ( а.с. 60-61 ).

Заслухавши доводи позивача в обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення адміністративного позову, думку представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що у випадку звернення позивача із клопотанням про забезпечення позову, він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу ст.117 КАС України вбачається, що обовязковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання позивача з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав, свобод та інтересів останнього.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що існує загроза вчинення відповідачами 1 та 2 дій щодо анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_2 №1630 від 24 липня 2013 року та внесення відомостей до Єдиного реєстру арбітражних керуючих щодо припинення діяльності арбітражного керуючого до ухвалення рішення в адміністративній справі, що, на думку позивача, може заподіяти шкоду її інтересам. А невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить відновлення її порушених прав та інтересів.

Згідно з частинами 3, 4 статті 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або заборонити вчиняти певні дії.

З клопотання позивача про забезпечення позову вбачається, що вона просить, в тому числі, зупинити дію рішення, скасування якого є позовною вимогою.

Суд вважає, що зазначений спосіб забезпечення адміністративного позову, виходячи з наведених позивачем доводів та встановлених обставин справи, в даному випадку не підлягає застосуванню.

Вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", а також в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" , у яких зазначено, що зупинивши дію оскаржуваного рішення, суд вирішить по суті дану справу до винесення рішення у справі та без належного судового розгляду, що суперечить вимогам КАС України.

Крім того, суд зазначає, що навіть в разі вчинення відповідачами вищенаведених дій, позивач, за умови вирішення даної адміністративної справи на її користь, матиме право на їх оскарження в судовому порядку.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року Пленум надав розяснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Проте, розглядаючи заявлене клопотання, судом наявності вказаних обставин не встановлено.

Суд зауважує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Судді Вергелес Андрій Валерійович

ОСОБА_1