Ухвала суду № 47332189, 24.07.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.07.2015

Справа N 320/6220/15-к

(1-КП/320/533/15)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення судового розгляду

«24» липня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі: Левандовській О.М.

за участю прокурора - Довгань М.А.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014080140006052 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 20 липня 2015 року надійшов затверджений обвинувальний акт від 17 липня 2015 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Ухвалою суду від 20 липня 2015 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Під час проведення підготовчого судового засідання, судом встановлено:

1) відсутність перешкод призначення судового розгляду, які передбачені п.п. 4-8 ч. , ч. 2 ст. 284 КПК України;

2) обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України;

3) підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України;

4) кримінальне провадження підсудне Мелітопольському міськрайонному суду.

У підготовчому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання про залучення захисника, оскільки за відсутністю коштів він не може його залучити самостійно.

Згідно ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.

Згідно ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає здійснення представництва інтересів осіб,: що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання про можливість призначення судового розгляду, а також залучення захисника для здійснення захисту за призначенням, обвинуваченому ОСОБА_1, суд приходить до висновку що є всі достатні підстави для призначення судового розгляду та залучення захисника обвинуваченому ОСОБА_1

Також, в судовому засіданні процесуальним прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу сплинув.

Клопотання обґрунтовано тим, що оскільки, на даний час, в ході судового розгляду ані потерпілі, ані свідки по кримінальному провадженні ще не допитані, тому є підставі вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них, чим буде перешкоджати судовому розгляду обвинувального акту.

Таким чином, вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачений зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду. Відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв'язків, місця роботи, нетривалий час проживання за останнім місцем проживання, унеможливлює обрання до нього таких запобіжних заходів;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Викладене свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2015 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, згідно вимог ст.331 КПК України, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 на даний час обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину проти власності, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не працює, постійного джерела прибутку не має, та будь-яких стійких соціальних зв'язків, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на путь виправлення не встав, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1, з метою ухилення від покарання, яке йому буде призначено у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, без перешкод залишить місце свого проживання та буде переховуватися від суду. Крім того, на даний час, в ході судового розгляду ані потерпілі, ані свідки ще не допитані, тому є підставі вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на них, чим буде перешкоджати судовому розгляду обвинувального акту.

Отже, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого процесуальним прокурором клопотання, суд вважає необхідним залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 22 вересня 2015 року.

Крім того, процесуальним прокурором заявлене клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначила, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, ніде не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не встав, знов вчинив кримінальне правопорушення (злочин), кваліфікований за ст.185 ч.3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_2 може: переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачений зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

- відсутність таких осіб, а також близьких родичів ОСОБА_2, враховуючи, що сам ОСОБА_2 не працевлаштований та не має доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу вищевказаного клопотання, суд виходить з наступного.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, ніде не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не встав, знов вчинив кримінальне правопорушення (злочин), кваліфікований за ст.185 ч.3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та забезпечити .

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, те, що обвинувачений не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 60 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 49, 314-316, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, на 03 серпня 2015 року об 11 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Доручити Запорізькому обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити захисника обвинуваченому ОСОБА_1 для здійснення захисту за призначенням у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2,3 КК України на 60 днів, тобто до 22 вересня 2015 року.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 21 вересня 2015 року.

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 60 мінімальних заробітних плат в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію даної ухвали направити в Запорізьке СІЗО, Запорізькому обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для виконання, Мелітопольській міжрайонній прокуратурі для контроля.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Н.В.Кучеренко