Ухвала суду № 47305632, 23.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1133/К/15 Головуючий в суді першої

Справа № 210/1340/15 інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 (4) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

при секретарі Петренко К.І.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення суми вкладів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 рокупредставник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (надалі ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») про стягнення суми вкладів у розмірі 650000,00доларів США та відсотків за вкладом в розмірі 13890,41 доларів США.

Ухвалою суду від14 квітня 2015 року провадження у справі відкрито.

Разом із позовною заявою у квітні 2015 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на рахунки ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в межах заявлених позовних вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 квітня 2015 року у задоволенні заяви прозабезпеченняпозовуОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, просить скасувати зазначену ухвалу, задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на всі рахунки відповідача в межах заявлених позовних вимог. Зазначає, що висновки суду про те, що накладення арешту на грошові кошти банку перешкоджатиме належному його функціонуванню і виконанню ним своїх обовязків перед третіми особами, є необґрунтованими, оскільки позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача тільки в межах розміру свого вкладу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, заяви про забезпечення позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що забезпечення позову не повинно перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємецьі вважав, що накладення арешту на грошові кошти банку перешкоджає належному його функціонуванню і виконанню ним своїх обовязків перед третіми особами.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися в повній мірі з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно ( в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент предявлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися обєктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду, представник заявника належним чином обґрунтувала причини, у звязку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтувала існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, не може погодитися з висновками суду першої інстанції з приводу того, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що накладення арешту на кореспондентські рахунки відповідача може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому,

Таким чином, ухвала суду першої інстанції, яка є обєктом оскарження, не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову, а апеляційна скарга - частковому задоволенню, оскільки арешт має бути накладений в межах грошових коштів, що обліковуються саме на рахунках позивача у банку, а не на всі рахунки відповідача в межах заявлених вимог.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем внесені грошові кошти в сумі 650000,00 доларів США та обліковуються на рахунках ОСОБА_3, відкритих у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» №2635.2.063801.001 та №2635.1.063801.002 на виконання умов банківського договору від 04 вересня 2014 рокуза договором строкового вкладу (депозит) «Стандарт» № 305835/28898/370-14 в сумі 500000,00доларів США та за додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 305835/38424/370-14 від 12 листопада 2014 року, укладеною 28 листопада 2014 року, в сумі 150000,00доларів США, які внесені за меморіальним ордером №39235712 від 28 листопада 2014 року.

Відтак, ухвалу суду необхідно скасувати, постановивши нову ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти в сумі 650000,00 доларів США, що обліковуються на рахункахОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 квітня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_3, відкритих у Публічномуакціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» №2635.2.063801.001 та №2635.1.063801.002 на виконання умов банківського договору від 04 вересня 2014 рокуза договором строкового вкладу (депозит) «Стандарт» № 305835/28898/370-14 в сумі 500000,00доларів США та за додатковою угодою до договору про банківський строковий вклад (депозит) № 305835/38424/370-14 від 12 листопада 2014 року, укладеною 28 листопада 2014 року, в сумі 150000,00доларів США.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

ОСОБА_4