Рішення № 47305342, 23.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6485/15 Справа № 201/11256/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Литвиненко І. Ю. Доповідач - Калиновський А.Б.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Назаренко А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" про стягнення коштів, пені та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 травня 2013 року з ВАТ «АктаБанк» уклала договори: про комплексне обслуговування карткового рахунку та банківської платіжної картки тарифний пакет «Зарплатний» та тарифний пакет «Накопичувальний». Відповідно до наданих банком виписок, на картковому рахунку тарифного пакету «Зарплатний», залишилися кошти у сумі 7257,26 грн., а на рахунку тарифного пакету «Накопичувальний», - 24276,73 грн. 26 серпня 2014 року та 27 серпня 2014 року позивач звернулася до банку із заявами про розірвання договорів про комплексне обслуговування карткового рахунку і банківської платіжної картки та договору про комплексне обслуговування карткового рахунку і банківської платіжної картки від 16 травня 2013 року, проте отримала відмову. Зазначала, що відмовою у повернені коштів банк порушив її право, як споживача банківських послуг, а тому має сплатити пеню у розмірі 3 % відсотків від загальної вартості неповернутої суми, яка становить 2838,06 грн. та моральну шкоду, яку оцінила в 20000 грн. Ураховуючи викладене на підставі вимог ст. ст. 1060, 1075 ЦК України та ЗУ«Про захист прав споживачів», просила стягнути грошові кошти у сумі 7257,26 грн. та 24276,73 грн., пеню у сумі 2838,06 грн. та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "АктаБанк" про стягнення коштів, пені та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 травня 2013 року сторони уклали договір про комплексне обслуговування карткового рахунку та банківської платіжної картки № 226175 та договір про комплексне обслуговування карткового рахунку та банківської платіжної картки № 226177(а.с. 9-14).

Відповідно до умов п. 3.3.4 договорів, у разі відмови клієнта від подальшого обслуговування, банк зобов'язаний сплатити залишки коштів, що знаходяться на його карткових рахунках готівкою, або через касу банку, або переказати на рахунок, вказаний клієнтом(а.с. 10).

У п. 6.3.1 вказаного договору сторони погодили, що днем припинення обслуговування картки є день подання до банку заяви про припинення дії картки, в тому числі заяви про закриття карткового рахунку та її повернення.

25 серпня 2014 року представник позивача звернувся до банку із письмовою заявою про розірвання укладених договорів, видачу виписок про рух та залишок коштів, про повернення коштів із відсотками, нарахованими за час користування коштами (а.с. 15), а 27 серпня 2014 року подав письмову претензію, у якій заявив про повторне розірвання вказаних договорів та про негайне повернення залишку грошових коштів (а.с. 24).

Проте кошти позивачці повернуті не були, у зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд виходив з того, що на час ухвалення судом рішення діє постанова правління Національного банку України, якою відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних. У банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З тих підстав, що під час дії тимчасової адміністрації, не допускається ні задоволення вимог вкладників та кредиторів банку, ні примусове стягнення коштів, а також не нараховується пеня та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань, до моменту закінчення дії тимчасової адміністрації, суд не може задовольнити позовні вимоги, так як рішення суду буде суперечити вимогам чинного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до пункту 7.1.2. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, як зазначено у ст. 1060 ЦК України, укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

З обставин справи вбачається, що постановою правління Національного банку України № 576 від 16 вересня 2014 року ПАТ «Актабанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строком на три місяці з 17 вересня 2014 року по 17 грудня 2014 року.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Відповідно п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, на яку посилався суд першої інстанції, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Як видно з матеріалів справи, предметом даного спору є розірвання договорів банківських рахунків та повернення коштів.

Крім того, із заявою про розірвання укладених договорів ОСОБА_2 звернулась 25 серпня 2014 року, а запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АктаБанк" лише 17 вересня 2014 року, тобто вже після звернення позивачки.

Вирішуючи спір, суд на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув, не врахував, що на дані правовідносини розповсюджується ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та правильно дійшовши висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань, помилково відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Як видно з матеріалів справи, у позивача на картковому рахунку тарифного пакету «Зарплатний», залишилися кошти у сумі 7257,26 грн., а на рахунку тарифного пакету «Накопичувальний», - 24276,73 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів", у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Станом на 28.08.2014 року пеня за несвоєчасне повернення залишку грошових коштів, що обліковуються на карткових рахунках складає: (7 257,26 грн. + 24 276,73 грн.) х 3% х 3 дні = 2 838,06 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2

Згідно п. 5 ч.1 ст. 4 "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Продукцією, відповідно до п. 19 ст. 1 зазначеного закону є будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

До недоліків пунктом 15 ст. 1 зазначеного закону віднесена будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Таким чином, не надаючи позивачу послугу щодо розірвання договорів та повернення коштів з рахунків на першу вимогу споживача, банк порушив вимоги ст. ст. 1060, 1066 ЦК України та його права як власника, щодо розпорядження належними йому коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", при задоволенні вимог споживача, суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Розмір спричиненої позивачу діями відповідача моральної шкоди внаслідок несвоєчасної видачі залишку коштів, ОСОБА_2 оцінює у 20 000.00 грн.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн. відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 587,32 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" про стягнення коштів, пені та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" ( ідентифікаційний код: 35863708; код банку: 307394) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний № НОМЕР_1) 7 257,26 грн. та 24 276,73 грн. - залишків грошових коштів, що обліковуються на карткових рахунках ОСОБА_2, 2 838,06 грн. - пені та 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" ( ідентифікаційний код: 35863708; код банку: 307394) на користь держави судовий збір у розмірі 587,32 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: