Ухвала суду № 47304775, 22.07.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7245/14-ц

Провадження № 6/185/136/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді заяву ОСОБА_2 про надання розстрочки виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, суд -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою в порядку ст. 373 ЦПК України про розстрочку виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що на даний час вона має намір добровільно виконувати рішення суду і погашати борг, однак у теперішній час вона опинилася у скрутному матеріальному становищі, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Від чоловіка вона матеріальної допомоги не отримує. З нерухомого майна вона має житловий будинок № 74 по вул. Макаренка в м. Павлограді Дніпропетровської області, однак це єдине її та дочки житло. У зв'язку з зазначеним, просить розстрочити рішення суду та встановити порядок виконання шляхом сплати на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики рівними частками щомісячно по 1 636,66 грн. протягом 48 місяців до повного погашення боргу.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримала в повному обсязі та просила суд її задовольнити, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в заяві.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, надав суду заперечення на заяву, відповідно до змісту яких просив суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви в повному обсязі за безпідставністю.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, не повідомили суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду заяви.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи приходить до наступного.

Відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно стягнуто на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за договором позики, яка складається з суми основного боргу в розмірі 72 700,00 грн., плати за користування позикою в розмірі - 9 239,93 грн., а всього - 81 939,93 грн., а також судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в розмірі 819,40 грн.

За матеріалами цивільної справи встановлено, що на підставі зазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист про стягнення вищевказаних сум та направлений на примусове виконання до ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана лише за наявності для цього виключних обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у строк, встановлений судовим рішенням чи загальними правилами примусового виконання.

Відповідно до роз'яснень п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення, її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

ОСОБА_2, обравши способом захисту підстави, визначені ст. 373 ЦПК України, зобов'язана відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України довести правові та фактичні підстави такої розстрочки.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Проте у порушення вказаної норми заявником не наведено у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових обставин, що є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Обставина, на яку посилався заявник, а саме: складний фінансовий стан, такого характеру не носить.

Разом з цим, ОСОБА_2 не надано доказів обставин, що ускладнюють виконання рішення суду (хвороба боржника або членів сім'ї, відсутність присудженого в натурі, стихійне лихо тощо), а ті обставини, на які посилається заявник - не надання чоловіком матеріальної допомоги, наявність на утриманні малолітньої дитини, звернення стягнення на житловий будинок, на думку суду, не є винятковими випадками, тому не роблять виконання рішення неможливим та не утруднюють його виконання.

З огляду на викладене, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання розстрочки виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 57-61, 76, 373 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання розстрочки виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко