Постанова № 47303729, 24.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/2405/15-п Провадження №33/773/171/15 Суддя в 1 інстанції: Восковська О.А. Категорія:ст.130 КУпАП Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Бешта Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2015 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, житель АДРЕСА_1, не працює, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 01 травня 2015 року близько 11 год. 45 хв. в м. Ковель по вул. Я. Мудрого керуючи мопедом марки «Сузукі» без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніле обличчя, відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що постанова суду щодо нього є незаконною. Зазначає, що судом було порушено його право на захист, оскільки перед початком судового засідання його попросили відмовитись від адвоката, також йому не надали для ознайомлення матеріали справи, зокрема пояснення свідків.

Також вказує, що його медичне освідування на предмет вживання спиртних напоїв проходило з порушенням всіх вимог, зокрема інспектор ДАІ по телефону викликав свідків, приладу для визначення стану сп'яніння не запропонував і відмовився везти його в лікарню.

Вказує, що свідки допитані в суді першої інстанції свідчили не правдиво, більше того, вони не записані в протоколі в графі «огляд на стан сп'яніння». Протокол про адміністративне правопорушення він підписав під тиском і погрозою працівників міліції.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить постанову Ковельського міськрайонного суду від 28 травня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прихожу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що за вказаним законом адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за відмову у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин зазначених в постанові підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №517335 від 01.05.2015 року (а.с.2) в якому сам ОСОБА_2 зазначив, що від проходження медичного огляду (експертизи) відмовляється.

Також факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння об'єктивно підтверджується його письмовими поясненнями в яких останній свою вину визнав і ствердив, що він напередодні близько 00 год. 30 хв. 01 травня 2015 року вживав горілку і сів керувати мопедом, також зазначено, що він у присутності двох свідків категорично відмовляється проходити медичне освідування (а.с.4); поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких вбачається, що ОСОБА_2 відмовився їхати до медичного закладу для встановлення факту вживання алкоголю (а.с.5, 6). Ці ж обставини свідки підтвердили і в судовому засіданні.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 заперечив факт керування мопедом, сказав, що він не їхав за кермом, а лише вів його в руках, після чого інспектор вдарив його по потилиці та сказав говорити правду. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що протокол підписав під тиском і погрозою працівників міліції.

Зазначене спростовується матеріалами справи, зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях ОСОБА_2 однозначно вказано, що він керував мопедом «Сузукі» та був зупинений працівниками ДАІ. Доказів, які б підтверджували погрози та тиск з боку працівників ДАІ на ОСОБА_2 останній суду першої інстанції не надав, таких доказів він не надав і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, вплину наркотичних чи токсичних речовин.

Оскільки ОСОБА_2 визнав факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто процедури освідування не відбулось, тому його посилання в апеляційній скарзі, щодо порушення цієї процедури та те, що свідки не записані в протоколі в графі «огляд на стан сп'яніння», до уваги судом не приймаються.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що судом було порушено його право на захист, оскільки перед початком судового засідання його попросили відмовитись від адвоката, також йому не надали для ознайомлення матеріали справи, оскільки жодних доказів на підтвердження таких фактів апеляційному суду не надано. Більше того ОСОБА_2 брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подавав заяви, мав можливість ставити запитання свідкам.

Дослідивши усі наявні у справі докази у їх сукупності та давши їм належну оцінку суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 умисно ухилився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_2 вид і розмір адміністративного стягнення суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.33-35 КУпАП врахував характер вчиненого ним правопорушення, яке є умисним, суб'єктивне ставлення останнього до вчиненого, яке свідчить, що він не розкаявся, конкретні обставини справи і призначив стягнення у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи з вищенаведеного вважаю, що постанова Ковельського міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування і закриття провадження у справі, з наведених в апеляційній скарзі обставин, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 травня 2015 року щодо нього - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя