Постанова № 47301500, 21.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/5308/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Яроцька Л.О.,

від відповідача: Євсєєв М.В.,

від третьої особи: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2015р. у справі №910/5308/13 (головуючий суддя Полякова К.В., судді Босий В.П., Гумега О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "І-ТЕЛ"

про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 16183629,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 16183629,45 грн. шляхом проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором від 21.02.2006р. з початковою ціною в розмірі 15465490,00 грн..

Рішенням господарського суду міста Києва №910/5308/13 від 28.05.2015р. позов задоволено частково.

Рішення мотивовано тим, що Позивачем доведено наявність порушення з боку Третьої особи виконання кредитних зобов'язань, а тому позовні вимоги Позивача є обґрунтованими. Твердження Відповідача та Третьої особи щодо значно меншої суми заборгованості за тілом кредиту згідно кредитного договору є хибними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково вирішив встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої висновком судової експертизи. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р. №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», але Позивачем не надано відомостей про заборгованість Третьої особи у процедурі ліквідації. Судом не враховано справу про банкрутство Третьої особи, відповідно до якої Позивач є ініціюючим кредитором на загальну суму 64426196,87 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/5803/13 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 21.07.2015р.

10.07.2015р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без змін рішення місцевого суду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. апеляційну скаргу у справі №910/5308/13 передано колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Гончарова С.А., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. прийнято справу до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 21.07.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

31.01.2006р. між Позивачем та Третьою особою був укладений кредитний договір №15, за умовами якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошті, на умовах, визначених договором та додатками до нього.

Відповідно до п.1.1.1 договору кредит надається в сумі 6000000,00 грн. Згідно з п.1.1.2 договору термін користування кредитом в договорі встановлено до 01.05.2006р. Відповідно до п. 1.1.3 договору процентна ставка за користування кредитом 18 % річних.

На виконання умов договору 31.01.2006р. Позивачем надано Відповідачеві грошові кошти в сумі 6000000,00 грн. відповідно до кредитного договору, що підтверджується матеріалами справи.

28.03.2006р. між Позивачем та Третьою особою була укладена додаткова угода №2 за умовами якої сторони домовились викласти п.1.1.1 договору у новій редакції: починаючи з березня 2006 року, фактично розраховані проценти за три поточні календарні місяці позичальник перераховує на рахунок Позивача один раз в три місяці не пізніше 28 числа третього місяця, починаючи з 28.05.2006 року.

Додатковою угодою №6 від 27.06.2008р. сторони продовжили строк дії кредитного договору до 28.12.2008 року. Тією ж угодою сторони домовились викласти п.1.1.1 договору у наступній редакції: "Кредит надається у формі поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 6000000, 00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди №6, сторони також домовились перевести заборгованість по траншам кредиту, наданим в гривнях на загальну суму 6000000,00 грн. в доларовий еквівалент, сума якого становить 1237113,40 грн.

Процентна ставка за користування кредитом, відповідно до п.3 угоди №6, по траншах кредиту в доларах США - 14 % річних, по траншах кредиту в гривні - 18 % річних.

Згідно п.1 додаткової угоди № 7 від 01.07.2008р., сторони домовились перевести заборгованість по траншам кредиту, наданим в доларах США, на загальну суму 1237113,40 доларів США, що становитиме 6000000,00 грн.

21.02.2006р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Іпотечний договір, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 798, за умовами якого Відповідач з метою забезпечення виконання основного зобов'язання (кредитного договору №15 від 31.01.2006р.), що випливає з кредитного договору, цим передає в іпотеку, а Позивач приймає в іпотеку предмет іпотеки.

Відповідно до п.2.2. договору за цим іпотечним договором Відповідач передав в іпотеку Позивачу в якості забезпечення виконання зобов'язань Третьої особи за Кредитним договором об'єкти нерухомого майна: споруду столярного цеху (літ. Ю) загальною площею 1065,90 кв.м., що складає 12/100 частин від майнового комплексу, площею 8745,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруду цеху (літ. Т) загальною площею 3025,50 кв.м., що складає 35/100 частин від майнового комплексу, площею 8745,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

Предмет іпотеки належить Відповідачу на праві колективної власності на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, серія МК № 010006946, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації 20.05.2003 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, реєстраційне посвідчення від 28 травня 2003, записано в реєстрову книгу № д.2з-215 за реєстровим № 446з.

Відповідно до п.2.5. договору згідно з цим договором предметом іпотеки забезпечується зобов'язання Третьої особи у розмірах , зазначених у кредитному договорі, що складається з суми кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки. Сторони домовились що протягом дії цього договору у випадку збільшення загальної суми зобов'язання, а сааме: суми кредиту, що буде більше ніж 6000000,00 грн.; процентної ставки в розмірі більше ніж 18% процентів річних; строк користування кредитом довше ніж до 16: години 01.05.2006р., такі зміни будуть оформлені шляхом підписання додаткової угоди, що має бути засвідчена нотаріально без додаткової державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження предмету іпотеки..

Згідно з п.2.6. договору іпотеки узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 15465490,00 грн.

Всупереч умовам договору, Третя особа взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, отримані кошти у встановлені строки не повернула, плату за кредит своєчасно та у повному обсязі не сплатила, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №27/352 від 10.05.2011р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011р., частково задоволено вимоги Позивача та стягнуто з Третьої особи: заборгованість за кредитом у розмірі 6000000,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2006137,01 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 518054,80 грн.; пеню по простроченим процентам у розмірі 132617,75 грн.; збитки від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 1292400,00 грн.; збитки від інфляції за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у розмірі 156530,49 грн. Вказана заборгованість стягнута за період до 09.11.2010 включно.

01.02.2013р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу від 31.01.2013р. за вих. №31/1-738, згідно якої повідомлено Відповідача про наявність заборгованості Третьої особи перед Позивачем в сумі 16183629,45 грн. та вимагав у термін до 02.03.2013р. погасити заборгованість, в протилежному випадку Позивач зверне стягнення на майно.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 27.02.2015р. №3646/3647/14-42, призначеної ухвалою суд 13.03.2014р.: вартість споруди столярного цеху (літ. Ю) загальною площею 1065,90 кв. м., що складає 12/100 частин від майнового комплексу, площею 8745,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.21 становить 8476037,00 грн.; споруди цеху (літ. Т) загальною площею 3025,50 кв. м., що складає 35/100 частин від майнового комплексу, площею 8745,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 становить 23408294,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно з ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

З наведеного вбачається, що 31.01.2006р. між Позивачем та Третьою особою був укладений кредитний договір №15, із подальшими змінами, внесеними додатковими угодами, за умовами якого Позивач надав Третій особі кредит в сумі 6000000,00 грн., а Третя особа зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого договором.

На виконання умов кредитного договору Позивачем були надані грошові кошти Третій особі, проте остання порушила свої зобов'язання щодо повернення коштів та процентів за користування кредитним коштами Позивачеві, а тому останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №27/352 від 10.05.2011р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2011р., частково задоволено вимоги Позивача та стягнуто з Третьої особи: заборгованість за кредитом у розмірі 6000000,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2006137,01 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 518054,80 грн.; пеню по простроченим процентам у розмірі 132617,75 грн.; збитки від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 1292400,00 грн.; збитки від інфляції за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у розмірі 156530,49 грн..

В забезпечення виконання зобов'язань Третьою особою за кредитними договором між Позивачем та Відповідачем був укладений іпотечний договір.

Оскільки доказів погашення заборгованості Відповідачем та Третьою особою суду не надано, як і не надано доказів передання предмету іпотеки у рахунок погашення вищевстановленої судом заборгованості Третьої особи по кредитному договору в добровільному порядку, тому місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, що належать Відповідачу, нерухоме майно шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої Висновком № 3646/3647/14-42 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №910/5308/13.

Перевіривши нарахування, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду що вимоги Позивача про стягнення 2384876,73 грн. заборгованості по процентам за період з 10.11.2010р. по 24.01.2013р. є обґрунтованими. Також апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про стягнення 3% річних по процентах та кредиту в сумі 996137,02 грн.; 1292400,00 грн. інфляційні втрати по кредиту за період до 09.11.2010р.; 342590,45 грн. інфляційні втрати по кредиту за період 10.11.2010р. - 24.01.2013р.; 156530,49 грн. інфляційні втрати по процентах за період до 09.11.2010р.; 136172,67 грн. інфляційні втрати по процентам за період 10.11.2010р. - 24.01.2013р. та про відмову у стягнення 1500000,00 грн. штрафу за невиконання умов кредитного договору згідно п.4.4.

Судом не приймаються доводи Відповідача, що суд помилково вирішив встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої висновком судової експертизи, оскільки відповідно до листа Верховного Суду України «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» від 01.02.2015р. резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам як ст.39 Закону N 898-IV, так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Також судом не приймаються доводи Відповідача, щодо неврахування судом справи про банкрутство Третьої особи, відповідно до якої Позивач є ініціюючим кредитором на загальну суму 64426196,87 грн., оскільки Відповідач є поручителем, який, відповідно до норм Цивільного кодексу України, відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство України не обмежує право кредитора на звернення з вимогами погашення боргу, як до божника, так і до поручителя одночасно.

Судом не приймаються до уваги посилання Відповідача, що заборгованість Третьої особи під час процедури ліквідації Позивача, може бути визнано безнадійною та вона буде підлягати списанню виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду з дня свого призначення (під час процедури ліквідації банку) у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Згідно з ч.13 ст.51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги банку за кредитними операціями, дебіторськими зобов'язаннями, погашення яких за результатами аналізу документів уповноваженою особою Фонду становить менше 5 %, списуються уповноваженою особою Фонду з балансу банку.

Отже, заборгованість визнається безнадійною внаслідок недостатності активів боржника для погашення боргу за основним зобов'язанням. Разом з тим, заборгованість Третьої особи забезпечена, в тому числі іпотечним договором, а тому вищевказані посилання Відповідача є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2015р. у справі №910/5308/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2015р. у справі №910/5308/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22.07.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов