Ухвала суду № 47296478, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2015 р. м. Київ К/800/56499/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013

у справі № 820/7642/13-а

за позовом комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (далі - Підприємство)

до Інспекції

та Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання незаконним і скасування наказу Інспекції від 05.07.2013 № 60, а також про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 № 0000362201 та № 0000372201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 позов задоволено з посиланням на доведеність платником реального виконання господарських операцій з поставки товарів у рамках правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехліс», приватним підприємством «Техпром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Базальт плюс», тоді як оціночні судження, викладені контролюючими органами в актах перевірок, проведених відносно цих контрагентів, не можуть спростовувати факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 мотивувальну частину зазначеного рішення суду першої інстанції було доповнено обґрунтуванням щодо задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу Інспекції від 05.07.2013 № 60. При цьому апеляційний суд виходив з того, що у відповідь на обов'язковий запит контролюючого органу платником було своєчасно надано пояснення з документальним підтвердженням, що виключає наявність підстави для призначення податкової перевірки у порядку підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. При цьому скаржник посилається на те, що судовими інстанціями не було надано належну правову оцінку обставинам, установлених у рамках проведення заходів з податкового контролю відносно контрагентів платника, які свідчать про неможливість виконання ними розглядуваних поставок.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи, наказом начальника Інспекції від 05.07.2013 № 60 було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства.

фактичною підставою призначення спірної перевірки було ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження з питань, порушених у запитах податкового органу від 31.05.2013 № 8857/10/20.1-16 та від 14.06.2013 № 9575/10/20.1-16 щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Інтехліс», приватним підприємством «Техпром» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Базальт плюс»; юридичною підставою цієї перевірки слугував підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як встановлено апеляційним судом за наслідками дослідження матеріалів даної справи, у 10-денний строк з дня одержання вказаних запитів платник повідомив Інспекцію про отримання товарно-матеріальних цінностей від названих контрагентів та оприбуткування придбаних товарів на складі Підприємства. До листа від 06.06.2013 № 106 платником було залучено додатки на 45 аркушах; у листі від 10.06.2013 № 108 позивач повідомив Інспекцію про неможливість подати ксерокопії запитуваної первинної документації у зв'язку з її істотним обсягом та зазначив про можливість її надання працівникам контролюючого органу на території заводу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Втім, приймаючи рішення про задоволення позову та скасовуючи наказ про призначення податкової перевірки, суд апеляційної інстанції послався виключно на факт надання платником відповідей на запити податкового органу без надання будь-якої правової оцінки змісту цих відповідей. Так, апеляційний суд не з'ясував, які саме додатки було надані платником до листа від 06.06.2013 № 106, не встановив відповідності цих додатків питанням, викладеним Інспекцією у запиті, не перевірив обсягу витребуваної Інспекцією податкової інформації та наявність у платника об'єктивної можливості надати такі відомості.

Суд першої інстанції взагалі не досліджував підстави та порядок прийняття оспорюваного наказу.

Встановлення ж безпідставності призначення та проведення перевірки (зокрема, у випадку своєчасного, повного та вичерпного надання платником пояснень з усіх питань, порушених у запиті податкового органу) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. У такому разі податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки, є протиправними в силу відсутності перевірки як юридичного факту, що не потребує аналізу обставин, покладених в основу прийняття таких податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, для правильного вирішення цього спору судам необхідно було вичерпно перевірити обставини щодо належного виконання позивачем обов'язку з надання контролюючому органу запитуваної інформації у встановлений законом строк.

Ухилення ж судами від перевірки та надання правового аналізу обставин, що входять до предмета доказування у справі, вимагає скасування прийнятих у справі судових актів з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 у справі № 820/7642/13-а скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько