Ухвала суду № 47296098, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/800/44126/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко О.В.,

розглянув судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 810/1181/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Доллі-Україна" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Сича Є.Ю.,

відповідача - Демченка С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, позов задоволено; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.02.2014 № 0000212201 та № 0000222201.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що реальність виконання операцій з поставки позивачеві продукції товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Форстрейд» (далі - ТОВ «Компанія Форстрейд») підтверджується документально, тоді як обставини щодо набуття названим постачальником активів, які виступали предметом поставки позивачеві, та дотримання цим постачальником вимог податкового законодавства не впливають на порядок відображення спірних операцій у податковому обліку Товариства.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. При цьому скаржник посилається на неможливість встановлення фактичного руху активів на шляху від їх імпортера до кінцевого покупця (позивача у справі), що свідчить про номінальний характер спірних операцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи, Інспекцією було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Форстрейд» за серпень 2013 року, оформлену актом від 20.01.2014 № 21/22-03/37024383.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання у названого контрагента товарів (овочів, фруктів, зелені), реальність яких документально не підтверджується.

На обґрунтування цього висновку Інспекція посилається на неможливість проведення заходів із зустрічного податкового контролю як щодо ТОВ «Компанія Форстрейд», так і щодо його постачальника по ланцюгу - товариства з обмеженою відповідальністю «Імтрейдсервіс», у зв'язку з їх неперебуванням за місцезнаходженням. Оскільки зазначений товар є імпортованим, неможливість встановлення його дійсного руху на шляху від імпортера до позивача, за посиланням Інспекції, виключає реальність розглядуваних операцій та правомірність їх відображення у податковому обліку Товариства.

Наведене стало підставою для прийняття Інспекцією податкових повідомлень-рішень:

від 03.02.2014 № 0000222201 про визначення платникові суми завищення від'ємного значення ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 815 грн.;

від 03.02.2014 № 0000212201, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 545 781 грн. за основним платежем та на 188 915 грн. за штрафними санкціями.

Заперечуючи проти наведених висновків Інспекції, на підтвердження реальності операцій із заявленим контрагентом Товариство подало укладений з ТОВ «Компанія Форстрейд» договір поставки від 30.04.2013 № 25, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення про оплату придбаного товару в безготівковому порядку, товарно-транспортні накладні, якими засвідчено перевезення товару у процесі його поставки позивачеві.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 КАС, суди обох попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що Товариством дотримано наведені правила формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Компанія Форстрейд».

Слід зазначити, що у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов'язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.

У справі, що переглядається, податковий орган не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчені поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для розшуку контрагента позивача та з'ясування обставин, які б підтвердили або спростували б висновок Інспекції про неможливість виконання ТОВ «Компанія Форстрейд» поставок продукції позивачеві. Власне ж неперебування контрагента за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ним діяльності за іншою адресою.

Слід також зазначити, що за відсутності доказів змови, узгодженості дій між позивачем та ТОВ «Компанія Форстрейд» з метою свідомого перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує своїх податкових зобов'язань, аналіз операцій постачальника з третіми особами не може впливати на податковий облік покупця.

За таких обставин суди на підставі висновку про недоведеність податковим органом недобросовісності платника в силу оформлення фіктивних операцій правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують обставин, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, та, відповідно, не впливають на їх законність.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 у справі № 810/1181/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько