Ухвала суду № 47296093, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/800/6866/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015

у справі № 810/5812/14

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування наказу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції від 02.10.2014 № 1408 «Про утворення акцизного складу на Товаристві та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015, позов задоволено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивач не є виробником підакцизної продукції, а тому не може виступати розпорядником акцизного складу у розумінні підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, виключає правомірність утворення акцизного складу на території підприємства позивача.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами було проігноровано залучені до матеріалів справи висновки експертів, протокол випробувань, які засвідчують належність компоненту палива моторного альтернативного універсального, що виробляється позивачем, до підакцизних товарів.

Товариством у відповідності до статті 216 КАС подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про правильність і обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 цієї ж статті ПК розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.

За правилами пунктом 215.1 статті 215 ПК до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК (у редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного наказу) акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Зі змісту аналізованих законодавчих положень вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин утворення акцизного складу передбачалося виключно на підприємствах-виробниках спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів. Виробники інших підакцизних товарів не підпадали під наведену вимогу Закону.

У підпункті 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 ПК спирт етиловий визначено як всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

При розгляді даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на час прийняття оспорюваного наказу про утворення акцизного складу на території Товариства останнє не виробляло спирт етиловий; фактично позивач був виробником альтернативних видів палива, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 3824 90 97 10.

Вказані обставини за своїм процесуальним змістом є обставинами, установленими судами попередніх інстанцій, переоцінка та перевстановлення яких перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи ж касаційної скарги свідчать лише про незгоду Інспекції з оцінкою доказів та з установленими у справі фактичними обставинами, а тому не можуть слугувати спростуванням висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

З урахуванням викладеного підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та для задоволення касаційних вимог відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 у справі № 810/5812/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько