Ухвала суду № 47296087, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/800/32762/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці (далі - Митниця)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013

у справі № 2а-7830/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" (далі - Товариство)

до Митниці

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 № 133.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2012 у позові відмовлено з посиланням на неправильність віднесення позивачем ввезеного товару (вітамінно-мінеральних комплексів «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» та «Ксенікал») до лікарських засобів при їх розмитненні, що призвело до недобору митних платежів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з правильності здійсненої позивачем класифікації ввезеного товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) під час його митного оформлення, тоді як у даному разі після завершення процедури митного оформлення товару у Митниці були відсутні підстави для додаткового нарахування митних платежів.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Митниці, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями під час розгляду справи з'ясовано, що Митницею було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання Товариством законодавства України з питань державної митної справи, оформлену актом від 06.04.2012 № н/34/12/100000000/30177378.

Перевіркою встановлено порушення Товариством у період з 02.04.2009 по 31.12.2010 вимог Закону України «Про митний тариф України» шляхом митного оформлення товару - вітамінно-мінерального препарату «Кальцій-Д3 Нікомед Форте» та препарату «Ксенікал» за кодами УКТ ЗЕД, відповідно, 3004501000 та 3004901900 (для яких ставка ввізного мита встановлена на рівні 0%), тоді як з огляду склад цих товарів вони, на думку відповідача, мають бути позиціоновані за кодом 2106909200 (для якого ставка ввізного мита становить 8%).

Наведений висновок слугував підставою для прийняття Митницею оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ввізного мита у сумі 94364,54 грн. (у тому числі 75491,63 грн. за основним платежем та 18872,91 грн. за штрафними санкціями).

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно виходив з того, що відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-ІV класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 МК).

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Можливість митного контролю після завершення митного оформлення пов'язана з існуванням обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України декларантом було допущено порушення законодавства України, що у розглядуваному випадку встановлено не було. Докази подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митному органові при декларуванні спірних товарів у матеріалах справи відсутні. Митницею не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів на підтвердження того, що виявлені помилки у класифікації спірних товарів були наслідком саме протиправних дій імпортера (позивача у справі).

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскаржуване податкове повідомлення прийняте Митницею з порушенням митного законодавства України. Адже імпортовані товари класифіковано митним органом за поданими вантажними митними деклараціями за кодами УКТЗЕД, які передбачають застосування при митному оформленні 0 % ставки ввізного мита, та пропущено на митну територію України, що в подальшому не дає правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

У зв'язку з викладеним, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у справі № 2а-7830/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько