Ухвала суду № 47296085, 15.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/9991/25749/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року

у справі № 2-а-9707/09/470

за позовом Повного товариства «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія»

до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Повне товариство «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - відповідач) про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2009 року № 21250/0002261701/0/17-328/34974181; визнання недійсною першої податкової вимоги від 27 липня 2009 року № 1/677.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у задоволені позову було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ПТ «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2009 року № 21250/0002261701/0/17-328/34974181.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Дніпродзержинську провела планову виїзну перевірку ПТ «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 03 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 3225/15/22/34974181 від 09 липня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абзацу 2 статті 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», в результаті чого товариству донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 116,78 грн. за березень 2009 року.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ПТ «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» неправомірно не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми 778,51 грн., що надійшла на рахунок позивача від Державної скарбниці України за реалізоване ломбардом заставне майно (брухт золота) фізичних осіб, що не виконали зобов'язання фінансових договорів.

14 липня 2009 року ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 21250/0002261701/0/17-328/34974181, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПТ «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 350,34 грн., у тому числі: 116,78 грн. - за основним платежем, 233,56 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, ДПІ у м. Дніпродзержинську була сформована та надіслана позивачу перша податкова вимога № 1/677 від 27 липня 2009 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна ломбард є податковим агентом, оскільки саме його за посередництвом продається майно боржника, з огляду на що саме ломбард нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк. При цьому також може виникнути об'єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог - заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться у ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 та пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2009 року № 21250/0002261701/0/17-328/34974181.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в іншій частині задоволених позовних вимог, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПТ «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Кредитцентр» Панич і компанія» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна