Ухвала суду № 47295223, 17.09.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2010 р.справа № 2а-1737/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

при секретарі судового засідання:Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2 дов.№18-05 від 04.01.10р.

відповідача:- ОСОБА_3 дов від 26.07.10р., ОСОБА_4 дов від 12.10.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 р.

у справі № 2а-1737/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2009 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000030808/0 від 26.02.2009 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 31 643 426,0 грн. З посиланням на Закон України «Про податок на додану вартість» позивач мотивував позовні вимоги правом підприємства на зменшення податкових зобовязань в звязку з поверненням передоплати за товар.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 р. у справі № 2а-1737/09/0870 (головуючий суддя Щербак А.А.) адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Постанова суду мотивована посиланням суду на те, що при відмові покупця від договору та повернення передоплати постачальником, останньому необхідно зменшити податкові зобов'язання, а покупцю якщо він є платник податку на додану вартість, податковий кредит, оскільки відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість. Крім того, коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту проводиться не тільки в разі зміни суми компенсації вартості товарів, а в випадках повернення передоплати чи самого товару та повинно відображаються в тому податковому періоді, в якому таке коригування проводиться. Суд зазначив, що сплив строку давності для коригування податкових зобов'язань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за грудень 2008 року. Крім того позивач, не здійснює коригування задекларованих зобов'язань у 2003 році, а коригує податкові зобов'язання саме за грудень 2008 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 р. у справі № 2а-1737/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував обставин, встановлених в процесі перевірки, того, що здійснена позивачем угода здійснена без наміру викликати юридично значимі наслідки, а лише для отримання суми бюджетного відшкодування, коригування позивачем показників декларації за умови спливу строку, встановленого ст.15 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності, платником податків.

В лютому 2009 році СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»стосовно коригування податкових зобов'язань у грудні 2008 року.

На підставі матеріалів перевірки складно акт №24/08-08/00186542 від 19.02.2009, в якому зазначається, що в порушення п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 4.5.1 п.4.5. ст. 4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено податок на додану вартість за грудень в сумі 18 613 780 грн.

За результатами розгляду акту перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000030808/0 від 26.02.2009 року, яким визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18 613 780,00 грн. та застосував штрафні санкції на суму 13 029 646,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, згідно із контрактами №11-04.54/3 від 26.12.2003 року, №11-03.70/102 від 08.04.2003 року, №11-03.19 від 17.12.2002 року, №11-03.20 від 17.12.2003 року на поставку феросплавної продукції ВАТ «ЗФЗ» взяло на себе зобов'язання поставити на адресу ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»продукцію власного виробництва. За взаємною домовленістю сторін термін дії контрактів продовжено до 2008 року.

На виконання умов вказаних контрактів ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»перераховано на розрахунковий рахунок позивача передплату за феросплавну продукцію у сумі 183 505 290,16 грн. в тому числі податок на додану вартість у сумі 30 584 215 грн., що підтверджується податковими накладними.

У зв'язку із зупиненням виробництва позивач та ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»досягли згоди щодо повернення раніше зробленої передплати по вказаним контрактам на поставку продукції.

Позивач у грудні 2008 року здійснив на користь ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»повернення раніше отриманої передплати, в тому числі податок на додану вартість на суму 18 613 779,52 грн. в звязку з чим, на підставі п.п 4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем проведено коригування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що висновок відповідача, що пропущення позивачем строку давності для коригування податкових зобов'язань, є необґрунтованим, оскільки сплив строку давності для коригування податкових зобов'язань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за грудень 2008 року. Крім того позивач, не здійснює коригування задекларованих зобов'язань у 2003 році, а коригує податкові зобов'язання саме за грудень 2008 року.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду попередньої інстанції внаслідок наступного.

П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

П.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу,

Таким чином, отримання передоплати за товар, як одна із операцій у рамках договору поставки, є поставкою товарів, на підставі якої постачальник повинен збільшити податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно із положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

- постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

- отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Відповідно, на думку колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є правомірним висновок суду попередньої інстанції, що при відмові покупця від договору та повернення передоплати постачальником, останньому необхідно зменшити податкові зобов'язання, а покупцю якщо він є платник податку на додану вартість, податковий кредит, оскільки відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість.

Коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту проводиться не тільки в разі зміни суми компенсації вартості товарів, а в випадках повернення передоплати чи самого товару та повинно відображаються в тому податковому періоді, в якому таке коригування проводиться.

Стосовно посилання скаржника на те, що операції позивача з контрагентом не можуть вважатися поставкою в звязку з неотриманням позивачем товару, що є визначальним фактом для застосування положення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перерахування грошових коштів в рахунок оплати товару по договору поставки (купівлі-продажу), в тому числі проведення передплати за товар, фактично є операцією, яка здійснюється згідно з таким договором поставки, а сам договір передбачає перехід права власності на товар. Тому для цілей оподаткування здійснення передплати є подією (операцією), яка відноситься до поставки товарів.

Таким чином, за висновком колегії суддів, суд попередньої інстанції вірно встановив, що позивачем правомірно проведено коригування суми податкових зобов'язань з ПДВ в періоді в якому відбулося повернення частини передплати на підставі п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону про ПДВ.

Щодо посилання скаржника про неврахування судом першої інстанції положень закону №2181-ІІІ, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначає, що положенням п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлені граничні строки проведення такого коригування та відсутні відсилання до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань платників податків.

Стаття 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Стаття 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 днів, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, зазначає що проведене коригування податкових зобов'язань не є виправленням помилки в розумінні п.5.1 ст.5 Закону № 2181. В даному випадку позивачем, внаслідок часткового зменшення суми компенсації в зв'язку із поверненням передплати по договорам поставки, проведено коригування суми своїх податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2008 року на підставі п. 4.5.1 ст. 4 Закону № 168, а не виправлено помилку на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону №2181.

З огляду на виправлене, є правомірним висновок суду попередньої інстанції, що сплив строку давності для коригування податкових зобов'язань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за грудень 2008 року, оскільки позивач, не здійснює коригування задекларованих зобов'язань у 2003 році, а коригує податкові зобов'язання саме за грудень 2008 року.

Зазначене свідчить про помилковість висновку відповідача, стосовно того що пропущення позивачем строку давності для коригування податкових зобов'язань, є необґрунтованим.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 р. у справі № 2а-1737/09/0870 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2009 р. у справі № 2а-1737/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у двадцятиденний термін до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 21.09.2010 р.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:А.О. Коршун