Постанова № 47294941, 14.04.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. справа № 2а-7234/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

за участю представників сторін:

від позивача- ОСОБА_1, довіреність від 09.10.2006р.

від відповідача -1 ОСОБА_2, довіреність від 11.01.2010р.

від відповідача-2 представник не зявився

від прокуратури представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2009року у справі №2а-7234/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів

до 1- Криворізької митниці

2- Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області

За участю прокуратури Дніпропетровської області

про визнання протиправним та скасування рішення та стягнення суми надміру сплачених обовязкових платежів, -

встановила:

У липні 2008р. позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ097 від 02.04.2008року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/00724 від 03.04.2008року, винесену Криворізькою митницею; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»суму надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) у розмірі 534745,34грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»суму сплаченого судового збору в розмірі 1700грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2009року у справі №2а-7234/08 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дії відповідача, як органу державної влади і субєкту владних повноважень, по відмові у здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації №113020000/8/002266 від 31.03.2008року є правомірними, а рішення Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000724 від 03.04.2008 року прийняте відповідно до наданих законом повноважень, на підставі діючих нормативно-правових актів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2009року у справі №2а-7234/08 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

06.10.2009р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про часткову відмову від адміністративного позову, відповідно до якої позивач просить:

1. Прийняти відмову ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»від адміністративного позову у справі №2а-7234/08 в частині стягнення з Державного бюджету України суми надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) у розмірі 487000,22грн., про що постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

2. При розгляді справи №2а-7234/08 виходити з наступної редакції позовних вимог ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ097 від 02.04.2008року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/00724 від 03.04.2008року, винесену Криворізькою митницею;

2) стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»(53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) у розмірі 47745,12грн.

3) стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»(53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 477,45грн.

06.10.2009р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про зміну апеляційної скарги вих. №7234-4016/01 від 30.09.2009р., відповідно до якої позивач просить:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ097 від 02.04.2008року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/00724 від 03.04.2008року, винесену Криворізькою митницею;

2) стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»(53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) у розмірі 47745,12грн.

3) стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»(53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 716грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що відповдач-1 відмовив позивачу в здійсненні митного оформлення і виніс картку відмови на підставі рішення про визначення митної вартості, яке винесене за іншою ВМД та жодним чином не стосується декларування митної вартості за ВМД №113020000/8/002266 від 31.03.2008року. Також, позивач вказує, митним органом не наведено жодних обєктивних підстав для застосування при визначенні митної вартості товарів верхнього рівня рекомендованого діапазону ціни у 630дол. США, а отже і не обґрунтовано неможливості застосування митної вартості, визначеної позивачем.

Відповідач-1 у запереченнях на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу позивач без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін у звязку з відповідністю рішення суду фактичним обставинам та діючому законодавству..

Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2008р. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»до Криворізької митниці була подана вантажна митна декларація № 113020000/8/002266 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару РУДА ОСОБА_3 0-5 ММ ВИРОБНИК : MINERACAO BURITIRAMA S/A, БРАЗИЛІЯ, про що свідчить штамп митниці «Під митним контролем»на всіх аркушах вантажної митної декларації (ВМД).

Разом з ВМД 31.03.2008р. позивачем до Криворізької митниці була подана декларація митної вартості (ДМВ), якій митним органом був присвоєний реєстраційний номер 113020000/8/002266 (а.с. 18-20), що відповідає номеру ВМД.

У графі 45 ВМД та у декларації митної вартості позивачем була заявлена (задекларована) митна вартість товарів у розмірі 25 989 560грн.58коп., яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення подавались такі документи: контракт, комерційний інвойс, морський коносамент, сертифікати якості, лист Держзовнішінформ зі зазначенням ціни товару на світовому ринку.

Згідно зі ст. 261 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Як вбачається з рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року (а.с. 14) (п.п. 6, 7), підставою для визначення митної вартості є дані листа Держзовнішінформ від 28.03.2008 року №6/853.

Аналізуючи передбачені Митним кодексом України методи визначення митної вартості можна дійти висновку, що при визначенні митної вартості рішенням Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року відповідачем був використаний саме резервний метод, що також підтверджується запереченнями відповідача.

У тій же ст. 266 Митного кодексу України зазначено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (...)

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб...

Стаття 267 Митного кодексу України містить вичерпний перелік витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

При цьому, як вказано у ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

У вантажній митній декларації та декларації митної вартості позивачем була визначена митна вартість товарів за основним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно зі ст. 267 Митного кодексу України.

Всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, передбачені «Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766Порядком № 1766 (Порядок № 1766), були надані митному органу в повному обсязі (зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), коносамент, залізничні накладні та ін.), що підтверджується деклараціями та карткою відмови, в яких вони перелічені.

Згідно з ч. 2 ст. 264 Митного кодексу України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання відомостей та додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості встановлений Порядком № 1766.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

Як вбачається з декларації митної вартості, окрім присвоєння реєстраційного номера в графі «Для відміток митного органу»декларації митної вартості не зазначено жодних інших записів.

Відповідно, жодних додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, відповідачем не вимагалось і за законом вимагатись не може.

Згідно з ч. 2 п. 13 Порядку № 1766 у разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

На зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості не міститься жодних записів, що свідчить про відсутність необгрунтованої відмови з боку Позивача подати додаткові документи.

Позивачем при декларуванні митної вартості був використаний основний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Тобто позивачем, як і вимагає законодавство України, була задекларована митна вартість товарів в розмірі загальної суми всіх платежів, які повинні бути здійснені Позивачем на користь продавця товарів, та дорівнює контрактній вартості товару з урахуванням додатків та об'єктивних чинників, які могли вплинути на вартість товару.

Відсутність записів у відповідній графі ДМВ вказує на відсутність вимог Відповідача 1 щодо надання додаткових документів.

Відповідач 1 жодним чином не обґрунтував своєї відмови у митному оформленні товарів та не навів причин неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів, який на виконання вимог законодавства був застосований позивачем, та застосування всіх наступних методів визначення митної вартості, що виключає визначення митної вартості за резервним методом.

Отже, Відповідачем 1 не було додержано нормативно закріплений порядок витребування додаткових документів, що вказує на відсутність вимог митного органу щодо надання додаткових документів.

На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що визначення митної вартості Відповідачем 1 у рішенні № МВ 097 від 02.04.2008 року з використанням резервного методу на підставі листа Держзовнішінформ від 28.03.2008 року № 6/853 та винесення картки відмови № 113020000/2008/000724 від 03.04.2008 року (а.с. 15-17) є протиправним, що вказує на необхідність їх скасування.

Крім того слід зазначити наступне. В своїх запереченнях відповідач посилається на наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314, яким затверджений Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (Порядок № 314).

У розділі 3 Порядку № 314 визначений порядок здійснення митних процедур. Пунктами 18, 26 розділу 3 вказаного Порядку № 314 передбачено, що при проведенні митного контролю здійснюються:

перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ

- зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;

- оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - Запит).

При цьому запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів, у разі у тому числі вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів.

Тобто запит митного органу в розумінні Порядку № 314 є внутрішнім документом митниці, законодавство не передбачає витребування таким запитом або на його зворотному боці якихось документів від декларанта.

Запит, на який посилається відповідач-1 (а.с. 43), зроблений за іншою декларацією (ВМД № 113020000/8/002130), а тому його записи та записи на зворотному боці запиту не мають жодного відношення до визначення митної вартості товарів за ВМД № 113020000/8/002266 від 31.03.2008 року.

Крім того, слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 р. N 1227, у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як зазначено в картці відмови, підставою для його винесення є винесення рішення №МВ097 від 02.04.2008 року.

Вказане рішення про визначення митної вартості № МВ097 від 02.04.2008 року винесене в результаті визначення митної вартості за ВМД № 113020000/8/002130 від 27.03.2008 року, тобто визначалась митна вартість за іншою декларацією.

Таким чином, відповідач-1 відмовив позивачу в здійсненні митного оформлення і виніс оскаржувану картку відмови на підставі рішення про визначення митної вартості, яке винесене за іншою ВМД та жодним чином не стосується декларування митної вартості за ВМД № 113020000/8/002266 від 31.03.2008 року.

До того ж, в самому листі Держзовнішінформ від 28.03.2008 року № 6/853 (а.с. 44) чітко вказано, що «даний лист несе інформаційний характер та не є підставою для визначення митної вартості товару».

Отже визначення митної вартості товару відповідачем-1 на підставі листа Держзовнішінформ від 28.03.2008 року № 6/853 та винесення на цій підставі оскаржуваних рішень є протиправним.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано вказані фактичні обставини та правові норми, що регулюють спірні відносини, що призвело до помилкових висновків.

Щодо вимог позивача стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»суму надмірно сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) у розмірі 47745,12 грн. колегія суддів вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірна сума була визначена позивачем самостійно у ВМД №113020000/8/002374 від 03.04.2008р. (а.с. 23).

При цьому позивач зазначає, що він не був згоден із митною вартістю товару, визначеною митницею, проте був вимушений зазначити у вказаній декларації саме таку митну вартість у звязку з необхідністю випуску товару у вільний обіг.

Відповідно до пп. «в» п.2.1 Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затв. Наказом Державної митної служби №932 від 30.12.2003р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2004р. за №66/8665 декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта, якщо виникають спірні питання при визначенні митної вартості товарів.

Проте, позивачем при поданні ВМД №113020000/8/002374 від 03.04.2008р. вимоги вказаного Порядку не виконано, та вказану декларацію подано як ВМД, заповнену у звичайному порядку Порядку здійснення митного контрою й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затв. Наказом Державної митної служби №314 від 20.04.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719, що виключає можливість оскарження вказаної самостійно визначеної суми.

Вказаний висновок кореспондується із положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідно до якої Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не надано доказів сплати до бюджету спірної суми обовязкових платежів і зборів.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, про те що під час ухвалення рішення по даній справі судом першої інстанції не повно з'ясовано усі обставини справи, також їм надана не вірна оцінка, а тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 02.02.2009р. по даній справі скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.3.ч.1 ст.198, 202, п.3 ч.1 ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2009року у справі №2а-7234/08 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2009року у справі №2а-7234/08 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ097 від 02.04.2008року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/00724 від 03.04.2008року, винесену Криворізькою митницею.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Постанову складено в повному обсязі 02.08.2010р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді: О.А. Проценко

ОСОБА_4