Ухвала суду № 47291541, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/907/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська міжрегіональна митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.12.2013 року між ТОВ "Фоззі-Фуд" та "Danish Crown А/S" (Данія) був укладений контракт купівлі-продажу товарів № 182.

ТОВ "Фоззі-Фуд" імпортувало в Україну печінку морожену свійських свиней. До Київської міжрегіональної митниці Міндоходів були подані такі митні декларації:

100260006/2014/157827 від 10.11.2014 (поставка 182_425);

100260006/2014/157857 від 11.11.2014 (поставка 182_426).

На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ "Фоззі-Фуд" надало наступні документи, які відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України підтверджують митну вартість: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602); міжнародні автомобільні накладні (CMR) (код 2730); документи, що підтверджують вартість перевезення товару (код 3007); рахунки-фактури (інвойси) (код 3105); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код 4104); додаткова угода № 1, 2, 3 (код 4103); страховий поліс (код 3530); договір (контракт) на перевезення (код 4301); ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні товару) (Держветфітослужба України) (код 5053); сертифікат про походження товару (код 7011); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (код 5501); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504); інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (код 5503); резервна позиція (код 5511); сертифікати якості (код 9000); заявка на перевезення вантажу (код 9000); договір страхування № 101014611 (код 9000).

Крім того, позивачем подавалась попередня митна декларація, про що міститься відмітка в рядку 40 митної декларації.

Митний орган повідомив декларанта ТОВ "Фоззі-Фуд", що відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.11.2014 року та 11.11.2014 року декларанти ТОВ "Фоззі-Фуд" разом з листами № 2015 та № 2023 відповідно, надали наступні додаткові документи: прайс-лист виробника; комерційну пропозицію виробника.

Також зазначеними листами ТОВ "Фоззі-Фуд" письмово повідомило митницю про неможливість надання на даний час інших документів, так як останні надаються лише у випадку їх наявності.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, ввезених ТОВ "Фоззі-Фуд" за вказаними МД:

100260006/2014/157827 від 10.11.2014 (поставка 182_425);

100260006/2014/157857 від 11.11.2014 (поставка 182_426).

Таким чином, митна вартість була збільшена, внаслідок чого виникла переплата митних платежів.

Збільшення митної вартості відбувалося наступним чином:

рішення про коригування митної вартості товарів від 10.11.2014 року № 100260006/2014/000076/2 - митна вартість, заявлена позивачем за 1 методом 0, 42 Євро/кг, митна вартість, визначена відповідачем - за 6 методом 0, 64 Євро/кг, у зв'язку з чим сума переплати податків складає 26 342, 74 гривень;

рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2014 року № 100260006/2014/000077/2 - митна вартість, заявлена позивачем за 1 методом 0, 41 Євро/кг, митна вартість, визначена відповідачем - за 6 методом 0, 64 Євро/кг, у зв'язку з чим сума переплати податків складає 30 068, 97 гривень.

Відповідачем встановлено, що в поданих до митного оформлення документах разом з вищезазначеними митними деклараціями виявлено розбіжності, що унеможливлюють перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Позивач не погодився з рішеннями про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткий та вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких міститься в ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості було надано комплект обов'язкових документів, передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які є належним чином оформленими, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних.

Посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані.

Під час митного оформлення товарів, за якими були винесені оскаржувані рішення, позивачем надавались усі необхідні основні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Будь-яких розбіжностей у зазначених документах митним органом не було вказано. При цьому митний орган не вказує, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами. Не вказується і причини та підстави необхідності надання таких документів, а також не вказується про будь-які розбіжності чи наявні ознаки підробки в таких основних документах.

Право митниці на витребування додаткових документів закон тісно пов'язує з наявністю розбіжностей чи ознак підробки у основних документах, які повинні доводитись митним органом при витребовувані додаткових документів. Однак відповідач жодним чином не вказує на наявність розбіжностей чи ознак підробки в поданих документах, а лише безпідставно витребовує додаткові, що є явним порушенням митного законодавства.

Крім того, відповідачем визначено в спірних рішеннях, що митним органом проведено з декларантом процедуру митних консультацій.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з тим, що відповідачем належним чином проведено процедуру митних консультацій з огляду на наступне.

Митне оформлення товарів здійснювалося шляхом електронного декларування. При цьому, як встановлено судом першої інстанції, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів не надходило. Рішення не містить жодної відмітки позивача щодо проведених з ним консультацій. Також в графі 33 рішення не зафіксовані результати проведеної перевірки, а лише вказані причини через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення про коригування митної вартості від 10.11.2014 року №100260006/2014/000076/2 та від 11.11.2014 року № 100260006/2014/000077/2 є протиправними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н. М.