Ухвала суду № 47291381, 22.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4878/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року позов ТОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві від 13.03.2015 №0000612202.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд» з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинам з приватним малим підприємством «Домінанта» за вересень 2014 року та приватним підприємством «Термо Плюс» за вересень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.2, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 353 290,00 грн..

За наслідками перевірки ДПІ у Деснянському районі ГУ Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 24.02.2015 №1262/26-52-22-02-09/33298041 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2015 №0000612202, яким позивачеві визначено податок на додану вартість у розмірі 529 935,00 грн., у тому числі: 353 290,00 грн. - основний платіж, 176 645,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 24.02.2015 №1262/26-52-22-02-09/33298041 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-фінансова група «Прайд» та його контрагентами: приватним малим підприємством «Домінанта» за договором від 25.08.2014 №14/У та приватним підприємством «Термо Плюс» за договором від 28.07.2014 №16/П.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд» (замовник) та з приватним малим підприємством «Домінанта» (рекламіст) укладено договір про надання рекламних послуг від 25.08.2014 №14/У (т. 1 а.с.14-15), відповідно до якого замовник доручає і оплачує, а рекламіст приймає на себе зобов'язання організовувати рекламну компанію замовника у формі розміщення аудіоролика в рекламних блоках радіостанції з позивними «Мьюзік Радіо» на частотному каналі 101,5 ФМ, «Авторадіо» на частотному каналі 107,4 ФМ, «Європа Плюс» на частотному каналі 92,8 ФМ, «Ретро ФМ» на частотному каналі 92,4 ФМ, «Душевное Радіо» на частотному каналі 106 ФМ, «Радіо ONE» на частотному каналі 99,4 ФМ, «Джем ФМ» на частотному каналі 95,6 ФМ у відповідності з умовами даного договору та додатками до нього.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання рекламних послуг від 25.08.2014 №14/У (т. 1 а.с.14-15); диск з аудіо роликом (т.8 а.с. 3); додатків до договору від 29.08.2014 №1, №2; актів про надання послуг; податкових накладних (); виписок з банківських рахунків.

Також, між ТОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд» (покупець) та ПП «Термо Плюс» (продавець) укладено договір поставки від 28.07.2014 №16/П (т.1 а.с. 16-18), відповідно до якого протягом терміну дії даного договору, продавець продає, а покупець купує автоінструмент, автоаксесуари, автопокришки, автохімію, запчастини для автомобілів, узгодженими партіями, асортименту, кількості та за цінами, визначений у видаткових накладних, які, крім іншого, вважаються специфікаціями до цього договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору поставки від 28.07.2014 №16/П (т.1 а.с. 16-18); видаткових накладних; податкових накладних; виписок з банківських рахунків.

В свою чергу, відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд» та його контрагентами: приватним малим підприємством «Домінанта» та приватним підприємством «Термо Плюс» вказано на податкову інформацію Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.12.2014 №31/11-23-22-04/20245896 та від 18.12.2014 №12/11-23-22-06/32833010.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано. Податковим органом також не досліджувалось питання щодо зв'язку здійснених позивачем витрат на користь вказаних контрагентів з його господарською діяльністю.

Водночас, позивачем надано докази на обґрунтування доцільності укладення договору з приватним малим підприємством «Домінанта», зокрема аудіо диск з прикладом реклами, яка програвалась на радіостанціях для рекламування товару, який позивач реалізовує. Також, позивачем надано докази оприбуткування купленої продукції та подальшої реалізації придбаного у приватного підприємства «Термо Плюс» товару, зокрема копії договорів з третіми особами, та всієї документації яка супроводжувала укладені договори (т.1 а.с. 207-224, т. 2 а.с.1-211, т.3-4, т. 5 а.с. 49-234). Окрім того, надано докази на підтвердження перевезення зазначеної продукції (т.1 а.с.228-238, т.5 а.с.1-48)

Додатково необхідно зазначити, що як вбачається з акту перевірки від 24.02.2015 №1262/26-52-22-02-09/33298041 відповідач спростовує реальність вчинених господарських відносин позивачем з його контрагентами лише податковою інформацією.

При цьому судова колегія зазначає, що платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу протиправну діяльність контрагента.

Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати чи податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, податковим органом не надано належних та допустимих доказів тому, що позивач укладав з наведеними контрагентами договори з метою незаконного отримання податкових вигод чи був обізнаним з певними протиправними діями постачальників при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Водночас, позивачем під час судового розгляду справи надано суду копії податкових декларацій приватного малого підприємства «Домінанта» та приватного підприємства «Термо Плюс» з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з яких вбачається, що контрагенти позивача декларували свої грошові зобов'язання за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Торговельно-фінансова група «Прайд».

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.03.2015 №0000612202.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.