Постанова № 47290560, 14.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2015 року

справа № 804/6362/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року в адміністративній справі

за поданням Лівобережної об’єднаної державної податкового інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Лівобережна об’єднана державна податкова інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у травні 2015 року звернулась до суду з поданням, в якому просила стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» податковий борг у розмірі 258008,14 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року подання задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою у задоволенні подання відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків за основним місцем обліку.

Судом також встановлено, що за ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати сум податкових зобов’язань, самостійно визначених (узгоджених) в податкових деклараціях від 19.03.2015 та 17.04.2015 у розмірі 120892,20 грн. та 34833,00 грн. відповідно, та податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 99324,32 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених зобов’язань, самостійно визначених в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік у сумі 99324,32 грн.

Крім того, за підприємством обліковується податковий борг у зв’язку з несплатою пені в розмірі 2958,62 грн.

Як зазначає податковий орган, податковий борг не був самостійно сплачений відповідачем, у зв’язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість подання та необхідність його задоволення, оскільки між сторонами відсутній спір про право, податкові зобов’язання є узгодженими та з 18 березня 2015 року у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним поданням про стягнення податкового боргу.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків, зокрема, зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» 18 березня 2015 року було надіслано податкову вимогу № 972/25 від 04.03.2015 на суму податкового боргу 26954,20 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, податкові декларації з ПДВ та з плати за землю були подані відповідачем вже після формування та надіслання податкової вимоги, тобто в даному випадку платником податків було узгоджено нові податкові зобов’язання, а тому податковий орган мав винести самостійну податкову вимогу на суму 258008,14 грн.

При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, в цьому випадку не можна застосовувати приписи п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, адже процедура стягнення податкового боргу за поданням податкового органу є спрощеною та має підґрунтя безспірних правовідносин, а тому платник податків має бути в повній мірі обізнаний про суму та підстави стягнення податкового боргу з метою уникнення спору щодо останнього.

Крім того суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що в матеріалах справи містяться заперечення відповідача щодо заявлених податковим органом вимог, що свідчить про наявність між сторонами спору про право, а тому вказаний спір має бути розглянутий у загальному порядку, встановленому КАС України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подання про стягнення боргу не підлягає задоволенню.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року в адміністративній справі № 804/6362/15 скасувати.

У задоволенні подання Лівобережної об’єднаної державної податкового інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 16 липня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров