Ухвала суду № 47289691, 21.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 2а-9127/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКатолікяна М.О.,

суддів Мірошниченка М.В. Юхименка О.В. ,

при секретаріФедоровій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Повного товариства «ОСОБА_1 і Компанія»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 р., якою позовні вимоги задоволені: скасовані податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 10.04.2008 р. №0000621701/0, від 02.07.2008 р. №0000621701/2, якими визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30179,21 грн., штрафних санкцій у розмірі 60358,42 грн.

Відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права. Вказує на те, що судом не взята до уваги та обставина, що позивач у випадках несвоєчасного повернення суми позики та реалізації предметів застави (рухомого майна у вигляді виробів із дорогоцінних металів (або їх лому) Державній скарбниці є податковим агентом, зобовязаний утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є фінансовою установою (а.с. 4).

Як встановлено судом першої інстанції, з 06.03.2008 р. по 27.03.2008 р. відповідачем була проведена планова перевірка Повного товариства «ОСОБА_1 і Компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складений Акт від 01.04.2008 р. №854/220/25542624 (а.с. 6-76).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 0000621701/0 від 10.04.2008 р., яким було визначено податкове зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 90537,63 грн., у т.ч. за основним платежем 30179,21 грн., штрафні санкції 60358,42 грн. (а.с. 77).

За результатами апеляційного оскарження податкові повідомлення-рішення, у т.ч. прийняті під час процедури адміністративного оскарження, залишено без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с. 163-165, 173-176, 180-183), у звязку з чим він оскаржив спірні податкові повідомлення-рішення до суду.

Податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, прийняті на підставі п.п. «б»п.4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.15. ст. 1, п. 12.1 ст. 12, п.7.1. ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 12.3. ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що у випадку продажу об'єкту рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Під час звернення стягнення позивачем на предмет застави у звязку з невиконанням позичальниками умов договорів позики за рахунок отриманих позивачем від Держскарбниці коштів доходи фізичним особам не виплачувались, а тому з урахуванням вищенаведеної норми Повне товариство «ОСОБА_1 і компанія»не є податковим агентом у даному випадку, у звязку з чим відсутні підстави для застосування норм п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з п.п. 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем податкового законодавства та про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, зясувавши у достатньо повному обсязі права та обовязки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення у повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 05 січня 2011 року.

Головуючий:М.О. Католікян

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:О.В. Юхименко