Постанова № 47289071, 08.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. справа № 14/98

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської обєднаної податкової інспекції м. Світловодська

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 вересня 2007 року

у справі №14/98 (категорія статобліку 2.11.11)

за позовом: Закрите акціонерне товариство «Обєднання Дніпроенергобудпром», м. Світловодськ

до: Світловодської обєднаної податкової інспекції м. Світловодська

про визнання нечинним акту перевірки та скасування рішень, -

Встановила:

У лютому 2007 року Закрите акціонерне товариство «Обєднання Дніпроенергобудпром»(далі ЗАТ «Обєднання Дніпроенергобудпром») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним акт перевірки від 19.07.2006 року в частині нарахованих штрафних санкцій в сумі 15 652, 93 грн. у сфері зовнішньоекономічної діяльності та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 28.07.2006 року за № 0001032300/0, № 0001042300/0, від 01.09.2006 року за № 0001032300/1, № 0001042300/1, від 13.11.2006 року за № 0001032300/2 № 0001042300/2, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 9787, 93 грн. та порушення порядку декларування валютних цінностей у сумі 5865, 00 грн.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 20 вересня 2007 року у справі № 14/98 закрито провадження у справі в частині визначення нечинним акту перевірки Світловодської ОДПІ № 159/2310-14276579 від 19.07.2006 р. Скасовано рішення Світловодської ОДПІ від 28.07.2006р. №0001042300/0, від 01.09.2006 р. №000104230/1, від 13.11.2006р. №000104230/2 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4 828, 00 грн. Скасовано рішення Світловодської ОДПІ від 28.07.2006 р. № 0001032300/0, від 01.09.2006р. № 0001032300/1, від 13.11.2006 р . № 0001032300/2 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8 500,05 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.1 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та Указу президента України від 18.06. 1997 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей що, незаконно знаходяться за її межами», також посиланнми на ту обставину, що дебіторська заборгованість нерезидента, внаслідок наявності якої податкова застосувала штрафні санкції, була віднесена підприємством на валові витрати та списана по бухгалтерському обліку у вересні 2001р. Суд дійшов висновку, що з зазначеного часу підстави для застосування до позивача відповідальності за порушення порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що державною податковою службою правомірно нарахована штраф в розмірі 1 037,00 грн. та безпідставно застосовано штраф в розмірі 4 828,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, в частині скасування рішень Світловодської ОДПІ від 28.07.2006року № 0001042300/0, від 01.09.2007р. № 000104230/1, від 13.11.2006р. №000104230/2 та рішень Світловодської ОДПІ від 28.07.06 р. № 0001032300/0, від 01.09.06р. №0001032300/1, від 13.11.2006р. №0001032300/2.

Апелянт вказує, що перевіркою порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті та порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, встановлено заборгованість нерезидента в сумі 30404 рос. руб.

В порушення ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1997 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»зі змінами та доповненнями, позивачем не проведено щоквартальне декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, за що відповідно до п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, здійснено накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення.

Апелянт зазначив, що податковим органом обґрунтовано застосовано до позивача відповідальність, передбачену ст. 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті». Як вказує відповідач, пеня застосовується у разі порушення 90-денного терміну надходження на валютний рахунок в уповноваженому банку виручки в іноземній валюті, відлік якого починається з моменту оформлення вивізної вантажно - митної декларації, та нараховується відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року за № 185/94, який не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках в залежність від організації ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Вважає, що списання дебіторської заборгованості не звільняє підприємство від відповідальності за порушення здійснення розрахунків у іноземній валюті.

Відповідач заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представники сторін до суду не прибули, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, працівниками Світловодської ОДПІ проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ "Об"єднання Дніпроенергобудпром" за період з 01.07.2004 р. по 31.03.2006 р. та встановлено дебіторську заборгованість по зовнішньоекономічному контракту від 30.07.1998 р. №146, укладеному з ПП ОСОБА_1 в сумі 30 404 рос. руб.

За результатами перевірки складено акт № 159\2310-14276579 від 19.07.2006р.

Попередньою перевіркою (акт №65\2310-14276579 від 25.10.2004 р.) податковим органом було встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по договору №146 від 30.07.1998 р. з ПП ОСОБА_1В.(Росія) в сумі 30 404,00 рос. руб. та нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по 30.09.2004 р.

Даною перевіркою підтверджено, що на підприємстві не погашена прострочена дебіторська заборгованість по договору № 146 від 30.07.1998 р. з ПП ОСОБА_1, а саме валютна виручка за експортовану продукцію не надійшла на валютний рахунок резидента.

В зв'язку з чим відповідачем за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на підставі статті 4 цього Закону прийнято рішення про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій №0001032300\0 від 28.07.2006 р. та нарахована пеня за 532 дня про строчки (з 31.09.2004 р. по 31.03.2006 р.) в розмірі 9 787,93 грн.

Перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами встановлено, що позивачем до державного податкового органу станом на 01.10.2004 р., 01.01.2005 р., 01.04.2005 р., 01.07.2005 р. 01.10.2005 р., 01.01.2006 р. декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, не подавались. Зазначене стало підставою для застосування до позивача відповідальності за порушення статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. №319\94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" на підставі статті 3 Указу Президента України від 27.06.1999 р. за №734\99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю". На підставі названих нормативних актів прийнято рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0001042300\0 від 28.07.2006 р. та застосовано штрафну санкцію в сумі 5 865,00 грн.

Факти, встановлені податковим органом, та розрахунок санкцій позивачем не спростовуються. Однак, частково скасувати рішення про застосування штрафних санкцій, суд погодився з позивачем стосовно того, що застосування штрафних санкцій припиняється з моменту списання підприємством безнадійної дебіторської заборгованості. Як зазначив, суд 25.09.2001 р. згідно наказу №160 по підприємству проведено списання дебіторської заборгованості в сумі 30 404,00 рос. руб., яка виникла по зовнішньоекономічному договору від 30.07.1998 р., на балансовий рахунок 071 "Списана дебіторська заборгованість" для її спостереження за можливістю стягнення не менше трьох років, дана сума віднесена на валові витрати відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки законодавство, що діяло на момент вчинення правопорушення та здійснення перевірки, не передбачало звільнення особи від відповідальності за порушення у сфері зовнішньо економічної діяльності внаслідок списання заборгованості нерезидента.

Як свідчать матеріали справи, наказ міністерства економіки України від 07.07.2006 року № 102/257 «Про скасування спеціальних санкцій, що застосовані до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким скасовано дію спеціальних санкцій по відношенню до субєкта зовнішньоекономічної діяльності- ЗАТ «Обєднання Дніпроенергобудпром», винесено лише у липні 2006 року, тобто за межами строку за який проводилась перевірка та визначались штрафні (фінансові) санкції ( з 31.09.2004р. по 31.03.2006р.)

Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позивних вимог прийнято внаслідок неповного зясування обставин справи та помилкового застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а також не повне врахування обставин справи.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Дослідивши судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 вересня 2007 року в частині задоволених позовних вимог щодо скасування рішень від 28.07.2006року № 0001042300/0, від 01.09.2007р. № 000104230/1, від 13.11.2006р. №000104230/2 та рішень Світловодської ОДПІ від 28.07.06 р. № 0001032300/0, від 01.09.06р. №0001032300/1, від 13.11.2006р. №0001032300/2 скасувати. У задоволені позову в цій частині відмовити. В решті залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Світловодської обєднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ задовольнити.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 20 вересня 2007 року в частині задоволених позивних вимог скасувати.

У задоволенні позову щодо скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2006року № 0001042300/0, від 01.09.2007р. № 000104230/1, від 13.11.2006р. №000104230/2 та рішень Світловодської ОДПІ від 28.07.06 р. № 0001032300/0, від 01.09.06р. №0001032300/1, від 13.11.2006р. №0001032300/2 відмовити.

В решті залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:М.О. Католікян