Постанова № 47287467, 17.11.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/6812/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ГРАТ" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Грат» (далі позивач, ПП «Грат»), звернувся до суду з позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі відповідач, Роменська МДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.04.2011 року № НОМЕР_1 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у сумі 69201 грн., у тому числі основного платежу 55361 грн. та 13 840 грн. застосованих штрафних санкцій за порушення п.5.1., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997р. №283/97-ВР, ч. 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.04.2011 року № НОМЕР_2 про сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 20728,31 грн., у тому числі основного платежу - 16582,65 грн. та 4145,66 грн. застосованих штрафних санкцій за порушення п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працівниками Роменської МДПІ в період з 20 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року була проведена планова невиїзна перевірка ПП «ҐРАТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та складено протиправний Акт про результати планової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №332/2301/32079396 від 06.04.2011 року. Прийняті на підставі вказаного Акту оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав. Жоден із господарських договорів, які були укладені між ПП «ҐРАТ» та ПП «АГРО-НАФТ» (м.Полтава), ПП «Меркурій-С» (м.Полтава) судом не визнані недійсними, про що свідчить відсутність таких посилань працівників податкового органу в складеному ними Акті від 06.04.2011 року. Так, згідно довідки ПП «Меркурій-С» за вих. №32 від 14.09.2011р. підприємство підтверджує, що від ПП «ҐРАТ» дійсно отримувало товар (газовий конденсат), що підтверджується наступними накладними: №18 від 31.03.2010р. на суму 140317,25 грн. (ПДВ 23386,21 грн.); №2 від 09.04.2010р. на суму 138928,40 грн. (ПДВ 23154,73 грн.); №10 від 22.04.2010р. на суму 152136,40 грн. (ПДВ 25356,07 грн.), а всього на загальну суму 431382,05 грн. Таким чином, безпідставними, необґрунтованими та незаконними є твердження відповідача, яке викладене в Акті (а.9 Акта), про те, що ПП «ҐРАТ» проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Зокрема, надуманим та голослівними є висновок працівників податкового органу про те, що операції з поставки товарів від продавця ПП «ҐРАТ» на адресу ПП «Меркурій» має ознаки «безтоварної. Всього за перевіряємий період завищено валові доходи на суму 359485 грн.» Безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача, викладених в протиправному Акті, спростовується також належними та достовірними документами, а саме, актами звірки взаєморозрахунків між ПП «Меркурій-С» та ПП «ҐРАТ» від 14.09.2011 року за станом на 31.03.2011 року та на 30.04.2011 року. Відповідач, без посилання на нормативно-правовий акт яким це заборонено, безпідставно, необґрунтовано, а тому незаконно робить висновок про те, що «беззаперечним є те, що СПД ОСОБА_3 не мав права укладати договори з ПП «ҐРАТ», оскільки він одночасно є керівником юридичної особи, а тому суми, виплачені за надані транспортні послуги, повинні бути оподатковані на загальних підставах, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету 16582,65 грн. податку з доходів фізичних осіб. Тим самим, як зазначає відповідач в Акті (а.34 Акта) порушено п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (втратив чинність на підставі Податкового кодексу України (Закон N 2755-УІ від 02.12.2010). Але з вищевказаним твердженням відповідача погодися не можна. Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. статті 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. А згідно п.п. 4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» - дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону - не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ, яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва. Положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог. При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень. Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку. Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку. Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом. Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем. За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, в яких останній просить у задоволенні позову відмовити у звязку з його необґрунтованістю, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними і обґрунтованими (а.с. 98-100).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Грат» зареєстровано 25.09.2002 року виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, має ідентифікаційний код 32079396 (а.с. 27), перебуває на обліку у Роменській МДПІ (а.с. 30).

На підставі наказу № 315 від 12 березня 2011 року (а.с. 105) і направлення № 217 від 12 березня 2011 року (а.с. 101) фахівцями Роменської МДПІ проведено планову невиїзну перевірку ПП «Грат», за наслідками якої складено Акт від 06.04.2011 року № 331/2301/32079396 «Про результати планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Грат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2001 року по 30.06.2010 року (а.с. 32-50), (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки, зокрема, встановлено заниження податку на прибуток на суму 55 361 грн. та заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 16 582,65 грн.

14 квітня 2011 року на підставі Акту перевірки Роменською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про визначення суми податкового зобовязання позивача з податку на прибуток підприємств за основним платежем у сумі 55361 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13840 грн. (а.с. 51), а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб за основним платежем у сумі 16582,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4145,66 грн. (а.с. 52).

За наслідками розгляду адміністративних скарг ПП «Грат» рішеннями ДПА в Сумській області від 24.06.2011 року (а.с. 58-60) та ДПА України від 01.09.2011 року (а.с. 53, 54) вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з тексту Акту перевірки, фактичними підставами для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

Як встановлено документальною перевіркою, директором ПП «Ґрат» є ОСОБА_3, наказ про призначення директором від 18.06.2009 №1, який одночасно є підприємцем і зареєстрований в Роменській МДПІ платником єдиного податку, свідоцтво платника єдиного податку Ж 527809 від 16.12.2009 року, платником ПДВ не зареєстрований. ПП ОСОБА_3 уклав договір перевезення від 09 липня 2009 року за №7 з ПП „Грат", в якому зазначено:

ПП ОСОБА_3, в подальшому „Перевізник" з однієї сторони і ПП „Грат" в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту підприємства в подальшому „Замовник", з другої сторони, уклали даний Договір про нижченаведене: 1.1."Перевізник" надає послуги по перевезенню ПММ автомобілем Перевізника. 1.2. Вартість послуг обумовлюється в усній формі по кожному перевезенню. Договір підписаний Перевізником в особі ПП ОСОБА_3 та Замовником в особі ОСОБА_4 ПП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) надавав транспортні послуги ПП «Грат» у 2 кварталі 2011 року на суму 227 855,00грн. Станом на 30.06.2011 року підприємство заборгувало ПП ОСОБА_3 суму 117 304,00 грн. З викладеного перевіряючі роблять висновок, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не мав права укладати договір та надавати послуги з перевезення вантажу ПП "Ґрат", оскільки він одночасно є керівником цієї юридичної особи. Внаслідок чого кошти, виплачені ПП "Ґрат", керівником якого є ОСОБА_3, фізичній особі ОСОБА_3 є доходом, який отримано в результаті правочину, здійсненого керівником у своїх власних інтересах. Як визначено в ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Враховуючи положення вказаної статті, беззаперечним є те, що не мав права ПП ОСОБА_3 укладати договори, і як наслідок виписувати рахунки, акти виконаних робіт по перевезенню вантажу ПП «Ґрат», оскільки він одночасно є керівником ПП «Грат». І так як рахунки, акти виконаних робіт оформлені з порушеннями, а саме підписані однією і тією ж особою, ці документи правомірно визнати такими, що не можуть прийняті як доказ віднесення до валових витрат транспортних послуг, отриманих від ПП ОСОБА_3 Було порушено п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу ( далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В результаті завищено валові витрати всього на суму 227 855 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 108 290 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 76 321 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 15 060,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 28 184 грн. Враховуючи вищевказане, суми, виплачені за надані транспортні послуги, повинні бути оподатковані на загальних підставах, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету 16582,65 грн. (110551,00*15%) податку з доходів фізичних осіб. Тим самим порушено п.п 4.2.1, п.4.2. ст.4, п.8.1 ст.8, та п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Як вбачається з тексту Акту перевірки і письмових пояснень представника відповідача (а.с. 136-138), і не заперечувалось представником позивача, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало укладення і виконання позивачем ОСОБА_5 перевезення № 7 від 01.07.2009 року з ФОП ОСОБА_3, який одночасно є директором ПП «Грат».

Аналізуючи правовідносини, що склались між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частини 3 статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з п. 7.1. Статуту ПП «Грат», управління підприємством здійснюється засновником або призначеним ним директором, який, відповідно до п.п. «е» п. 7.5. Статуту, має право на укладення угод від імені підприємства (а.с. 25).

Згідно з наказом № 1 від 01.07.2009 року (а.с. 31), директором Приватного підприємства «Грат» призначено ОСОБА_3.

01 липня 2009 року між ФОП ОСОБА_3 (перевізник) і ПП «Грат» в особі директора ОСОБА_3 укладено Договір перевезення № 7, згідно з яким перевізник зобовязався надавати послуги з перевезення вантажів автомобілем перевізника (а.с. 65).

Як вбачається з копії вказаного договору, від імені обох сторін він підписаний ОСОБА_3

Аналізуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що укладення зазначеного договору однією особою одночасно від імені двох сторін суперечить приписам ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ними.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим віднесення позивачем до складу валових витрат коштів за ОСОБА_5 перевезення № 7 від 01.07.2009 року, а також неутримання при перерахуванні коштів за вказаним договором ФОП ОСОБА_3 сум податку з доходів фізичних осіб.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що податковим органом в Акті перевірки обґрунтовано зроблено висновок щодо заниження позивачем сум податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб за фінансово-господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 на підставі ОСОБА_5 перевезення № 7 від 01.07.2009 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Доводи позивача зазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 157-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ГРАТ" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 22 листопада 2011 року.