Постанова № 4727314, 03.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна  ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 03 вересня 2009 р. справа № 2а-6065/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі Рябовол М.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Азовснабторг"

до

Державної податкової інспекції в

Іллічівському районі м. Маріуполя

про

визнання частково недійсним рішення про

застосування штрафних (фінансових)

санкцій та про визнання недійсними

податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовснабторг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. (т. 1 а.с. 2-4)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2007 р. за результатами планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.04.2004 по 31.03.2007 р. на підставі акту перевірки НОМЕР_1 від 13.09.2007 р. відповідачем було прийнято спірне рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач повідомляє, що актом перевірки від 13.09.2007 р. відповідачем були встановлені порушення п. 1,2 ст. 3 зазначеного Закону, а саме розрахунок операцій готівковими коштами за реалізацію металопродукції, яка не є власністю власного виробництва фізичним особам в розмірі 144699,76 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразку.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження спірного рішення, однак воно було залишене без змін.

Разом з тим позивач вважає, що спірне рішення відповідача підлягає визнанню частково недійсним в частині застосування фінансової санкції в сумі 433498,8 грн., оскільки відповідачем було пропущено річний строк застосування фінансових (штрафних) санкцій до позивача.

З огляду на це, просить суд визнати незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2007 р. НОМЕР_2 - в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 433498,8 грн.

Крім того, позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, у якій зазначив, що на підставі акту перевірки від 13.09.2007 р. НОМЕР_1, крім рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2007 р. НОМЕР_2 також були прийняті податкові повідомлення від 04.10.2007 р. НОМЕР_3 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 13802,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 6901,00 грн. в загальній сумі 20703,00 грн. та НОМЕР_4 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 16829,00 грн. і штрафних санкцій в сумі 6340,00 грн. в загальній сумі 23169,00 грн.(т. 1 а.с. 47-51)

 Позивач також скористався своїм правом на апеляційне оскарження спірних податкових повідомлень - рішень, однак вони були залишені без змін.

Разом з тим, позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями відповідача з огляду на наступне.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п. 1.32, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач зазначає наступне.

Вартість отриманих від ПП «Стартам» послуг по перевезенню, сортуванню та упаковці повинна відноситися до складу валових витрат.

Позивач наполягає на тому, що нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена необхідність доказування платником податків безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку з підготовкою, організації, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач зазначає що, він не мав ніяких правових взаємовідносин з ПП «Шеремет».

Фактично на підставі договору про надання експедиційно - транспортних послуг № 37 від 01.06.2003 р. ПП Шеремет позивачу були надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідно до п. 3.1 договору - строк оплати до 2010 р.

Позивач зазначає, що таким чином він правомірно відніс суму 2973,00 грн. до складу валових витрат та не зобов'язаний знімати їх у 4 кв. 2006 р.

Крім того, як вважає відповідач повернення основних фондів здійснюється за компенсацію у вигляді корпоративного права і як наслідок позивачем було занижено податкове зобов'язання з ПДВ у липні 2005 р. на 1650,00 грн.

Однак ніякої компенсації корпоративних прав громадянки ОСОБА_3 товариством не здійснювалось, що підтверджується також рішенням учасників загальних зборів, у зв'язку з необхідністю поповнити статутний фонд, прийняти внесок учасника ОСОБА_4 в статутний фонд на суму 8250,00 грн., тобто на суму зменшеного статутного фонду у зв'язку з виходом громадянки ОСОБА_3 з учасників товариства.

Також в ході перевірки встановлено, що у зв'язку з завищенням позивачем валових витрат, отриманих від ПП «Стартам» за договорами № 97 від 01.11.2005 р. про надання послуг по порізці і розпуску металопрокату і № 108 від 01.06.2006 р. на проведення сортувальних та пакувальних робіт сталі листової оцинкованої , позивач в порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про ПДВ» занизив податковий кредит з ПДВ за перевіряємий період на суму 12152,00 грн.

Разом з тим, позивач повідомляє, що суми зазначених валових витрат підтверджені крім актів виконаних робіт також і податковими накладними.

Тому, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 22.02.2008 р. НОМЕР_5 (№ 0001122301\1 від 10.12.2007 р., НОМЕР_4 від 04.10.2007 р.) про донарахування позивачу податкового зобов'язання на загальну суму 23169,00 грн., а також визнати недійсним податкове повідомлення - рішення відповідача від 22.02.2008 р. НОМЕР_5 (№ НОМЕР_6від 10.12.2007 р., НОМЕР_3 від 04.10.2007 р.) про донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 20703,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що дійсно відповідачем на підставі рішення № 52 від 20.08.2007 р. та на підставі направлення № 713 була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р.

При проведенні планової документальної перевірки було встановлено, що позивач у порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про РРО» у серпні, вересні 2004 р. здійснював розрахункові операції готівковими коштами без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка за реалізацію металопродукції, яка не є продукцією власного виробництва на суму 86 699,76 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Стартам», відповідач зазначає наступне:

При проведенні перевірки позивача було встановлено, що у порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Азовснабторг» включило до складу валових ви«Азовснабторг»трат витрати, що не були використані підприємством у власній господарській діяльності та не підтверджені відповідними документами у сумі 60773,0 грн.

Позивач уклав з ПП «Стартам» договір № 97 від 01.11.2005 р. про надання послуг по порізу та розпуску металопрокату (термін дії договору до 31.12.2006 р.) та договір № 108 від 01.06.2006 р. на проведення сортувальних та пакувальних робіт сталі листової оцинкованої згідно технічного завдання (термін дії договору до 31.12.2007 р.).

Згідно вищевказаних договорів ПП «Стартам» на адресу позивача надав акти виконаних робіт і податкові накладні за весь перевіряємий період на загальну суму 60773,0 грн. (без ПДВ).

Відповідач вказує, що позивачем при проведенні перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували, що витрати по тим послугам, які надані ПП «Стартам», були використані позивачем у власній господарській діяльності та пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Крім того, як зазначає відповідач, позивачем не надані документи, які б підтверджували, що послуги надані ПП «Стартам» були використані позивачем у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

По взаємовідносинам позивача з ПП ОСОБА_5, відповідач зазначає, що при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження валового доходу у 4 кварталі 2006 р. на 3567,81 грн. та заниження податку на прибуток на суму 892,0 грн., а також завищення валових витрат на суму 2973,0 грн. у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 743, 0 грн.

Відповідач зазначає, що у порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем у 4 кв. 2006 р. не включило до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_5, яка є безповоротною фінансовою допомогою у сумі 3567,91 грн. та у порушення п. 5.1 ст. 5 не зменшила суму валових витрат по взаємовідносинам з ПП ПП ОСОБА_5 у сумі 2973,0 грн. (без ПДВ), так як фактично позивачем були понесені витрати відносно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також відповідач зазначає, що у договорі, наданому ПП ОСОБА_5 на запит ДПІ, відсутня домовленість про строк сплати вантажних перевезень до 2010 р., як зазначає позивач.

Про донарахування ПДВ у зв'язку з виходом засновника ОСОБА_3, відповідач зазначає наступне:

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Азовснабторг» від 30.05.2005 р. про вихід ОСОБА_3 з товариства було вирішено виплатити їй вартість частини майна товариства, пропорційну частці у статутному фонді, що складає 50 % - 8250, 0 грн.

Але у липні 2005 р. позивач згідно акту передачі - приймання майна із статутного фонду підприємства від 01.07.2005 р. передає ОСОБА_3 майно на суму 8250,0 грн.

Відповідач стверджує, що повернення основних засобів здійснювалось за компенсацію у вигляді корпоративних прав, податкові зобов'язання з ПДВ повинні бути нараховані виходячи із фактичної суми реалізації, але не нижче звичайних цін.

 Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовснабторг» є юридичною особою та зареєстрований виконкомом Маріупольської міської ради 20.12.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. (т. 1 а.с. 5) ТОВ „Азовснабторг” взято на облік у ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя 26.12.2002 за № 560 (т. 1 а.с. 6)

У період з 20.08.2007 р. по 10.09.2007 р. відповідачем проводилася планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовснабторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт № 349\23-1\32258914 від 13.09.2007 р. (т. 1 а.с. 8-27).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство не включило до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості за товар ПП Шеремета, яка є безповоротною фінансовою допомогою у сумі 3567,91 грн., яке призвело до заниження валового доходу та об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 кв. 2006 р. на 3567,81 грн., заниження податку на прибуток на 892,0 грн.; у порушення п. 1.32, п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено до складу валових витрат витрати, що не були використані підприємством у власній господарській діяльності та не підтверджені відповідними документами, підтверджуючими зв'язок з господарською діяльністю у сумі 60773,0 грн., у зв'язку з чим завищені валові витрати та занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 60773,0 грн., податок на прибуток занижено на 15194,0 грн., у т. ч. по періодах: за 4 кв. 2005 р. заниження об'єкта оподаткування на 4458,0 грн., податок на прибуток на 1115,0 грн.; за 2 кв. 2006 р. заниження об'єкта оподаткування на 6675,0 грн., податок на прибуток на 1669,0 грн.; за 3 кв. 2006 р. заниження об'єкта оподаткування на 4175,0 грн., податок на прибуток на 1044,0 грн.; за 4 кв. 2006 р. заниження об'єкта оподаткування на 14465 грн., податок на прибуток на 3616,0 грн., за 1 кв. 2007 р. заниження об'єкта оподаткування на 31000,0 грн., податок на прибуток на 7750,0 грн.; у порушення п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, позивачем у 4 кв. 2006 р. не зменшено валові витрати на суму оприбуткованого товару від ПП «Шеремета» у сумі 2973,0 грн. (без ПДВ), так як позивач не поніс витрати згідно п. 5.1 ст. 5 Закону, що призвело до завищення валових витрат та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2973,0 грн., податок на прибуток занижений на 743,0 грн.; у порушення п. 1.4, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижені податкові зобов'язання з ПДВ у липні 2005 р. на 1650, 0 грн.; у порушення п. п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищення податкового кредиту за перевіряємий період склало 12152,0 грн.; у порушення п. п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, ст. 7, п. 9.12 ст. 9, ст.16, ст. 17 «Про податок з доходів фізичних осіб» не утриманий податок з сум доходу, виплачених приватним підприємцям без документів, підтверджуючих ними сплату податку до бюджету, у наслідок чого не утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 68 грн. у липні 2004 р.; у порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач здійснював розрахункові операції готівковими коштами за реалізацію металопродукції, яка не є продукцією власного виробництва фізичним особам у розмірі 144699,76 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа встановленого зразка.

04.10.2007 р. відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2, яким позивачу на підставі акту перевірки № 349\23-1\32258914 від 13.09.2007 р. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, яка становить 723 498,80 грн. (т. 1 а.с. 29)

04.10.2007 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення НОМЕР_4, яким позивачу згідно з п.п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі вищевказаного акту перевірки за порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; п. 1.32 ст. 1; п. 5.1 ст. 5; п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 23169 грн., у т. ч. 16829 грн. - за основним платежем та 6340 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (т. 1 а.с. 52)

04.10.2007 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення НОМЕР_3, яким позивачу згідно з п.п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі вищевказаного акту перевірки за порушення п. 1.4; п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7; п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 20703 грн., у т. ч. 13802 грн. - за основним платежем та 6901 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (т. 1 а.с. 55)

Не погодившись з зазначеними спірними рішенням про застосування фінансових (штрафних) санкцій та податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку, однак в результаті розгляду скарг позивача зазначені спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкові повідомлення - рішення були залишені без змін. (т. 1 а.с. 53,54,56,57)

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийняття спірних рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкових повідомлень - рішень з наступних підстав.

Щодо спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 від 04.10.2007 р., суд зазначає наступне.

Підставою для його прийняття стало порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тому позивачу згідно зі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та на підставі акту перевірки № 349\23-1\32258914 від 13.09.2007 р. було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, яка становить 723 498,80 грн. за результатами перегляду спірного рішення в апеляційному порядку, ДПА в Донецькій області скасувала рішення про застосування штрафних санкцій від 04.10.2007 № 0001642303/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 290000 грн.

В обґрунтування цього відповідач зазначив, що при перевірці дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) встановлено, що позивач здійснював розрахункові операції готівковими коштами за реалізацію металопродукції, яка не є продукцією власного виробництва, фізичним особам у розмірі 144699,76 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа встановленого зразка.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Суд вважає, що застосовані відповідачем до позивача фінансові (штрафні) санкції є саме адміністративно - господарськими санкціями.

Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, ст. 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про РРО» не визначає строків застосування фінансових (штрафних) санкцій.

Тому, суд приходить до висновку, що у даному випадку для визначення строків застосування штрафних (фінансових) санкцій необхідно керуватись саме нормами ст. 250 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що річний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про РРО» на суму 433498,8 грн., які були здійснені по розрахунковим операціям у 2004 р. сплив.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій при винесенні зазначеного спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок чого суд вважає за необхідне визнати його недійсним в частині застосування фінансової санкції у сумі 433498,8 грн. та задовольнити зазначену частину позовних вимог позивача.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 22.02.2008 р. НОМЕР_4, від 10.12.2007 р. № 0001122301\1, від 22.02.2008 р. НОМЕР_5, суд зазначає наступне.

Підставою для їх прийняття стало порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; п. 1.32 ст. 1; п. 5.1 ст. 5; п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому позивачу згідно з п.п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акту перевірки НОМЕР_1 від 13.09.2007 р. було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 23169 грн., у т. ч. 16829 грн. - за основним платежем та 6340 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своєї позиції відповідач в акті перевірки зазначив, що у порушення п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості за товар ПП «Шеремета», яка є безповоротною фінансовою допомогою у сумі 3567,91 грн., яке призвело до заниження валового доходу об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 кв. 2006 р. на 3567,81 грн., заниження податку на прибуток на 892,0 грн.

Також, у порушення п. 1.32, п.п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. позивач включив до складу валових витрат витрати, що не були використані у власній господарській діяльності позивача та не підтверджені відповідними документами, підтверджуючими зв'язок з господарською діяльністю у сумі 60773,0 грн., у зв'язку з чим завищені валові витрати та занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на 60773,0 грн., податок на прибуток занижено на 15194,0 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що у порушення п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону позивач у 4 кв. 2006 р. не зменшив валові витрати на суму оприбуткованого товару від ПП «Шеремета» у сумі 2973,0 грн. (без ПДВ), так як позивач не поніс витрат згідно п. 5.1 ст. 5 Закону, що призвело до завищення валових витрат та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2973,0 грн., податок на прибуток занижений на 743,0 грн.

Суд не погоджується з зазначеним висновком відповідача з наступних підстав.

Щодо посилання відповідача про порушення позивачем п. 1.32, п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2005 р. між позивачем, який є замовником та ПП «Стартам», яке є виконавцем було укладено договір № 97 про надання послуг.

Як передбачено вимогами п. 1.1 договору, виконавець приймає на себе обов'язки надати замовникові послуги по порізці та розпуску металопрокату.

Відповідно до п. 4.2 строк дії договору закінчується 31.12.2006 р.

Крім того, 01.06.2006 р. між позивачем, який є замовником та ПП «Стартам», яке є виконавцем було укладено договір надання послуг за № 108.

На підставі п. 1.1 договору, предметом договору є  проведення сортувальних і пакувальних робіт сталі листової оцинкованої. Для проведення сортувальних та пакувальних робіт використовуються матеріали замовника.

Згідно до п. 2.1 договору, він набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд вважає, що зазначеною нормою Закону не визначено складу валових витрат, а також обмежень щодо віднесення до складу валових витрат - витрат платника податків.

На підставі п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Суд вважає, що таким чином позивач мав право включати до валових витрат вартість отриманих від ПП «Стартам» послуг по порізці, сортуванню та упаковці.

Як передбачено приписами ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні були досліджені первинні документи щодо взаємовідносин позивача з ПП «Стартам», при огляді яких судом було встановлено, що позивачем дійсно була сплачена вартість робіт по порізці та розпуску металопрокату та проведення сортувальних і пакувальних робіт сталі листової оцинкованої, здійсненої ПП «Стартам». (т. 1 а. с. 102 - 105, 113- 115, 118, 121-123, 129 - 132, 138-141, 149-152, 158 -161, 171 - 226).

Тому, суд приходить до висновку, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують зв'язок отриманих від ПП «Стартам» послуг з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з актом перевірки позивачу також інкримінується порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту за перевіряє мий період у розмірі 12152 грн. в контексті правовідносин із ПП „Сартайм”. Матеріалами справи підтверджено наявність належним чином оформлених податкових накладних, які можуть бути підставою для включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту звітного періоду відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних Відповідач не оспорює. Більш того, в матеріалах справи міститься довідка від 23.10.2007 № 2593/23-713/33426054 „Про результати невиїзної документальної перевірки ПП „Стартайм” з питань правових відносин з ТОВ „Азовснабторг” за період з 01.11.2005 по 30.03.2007 ( т. 1а.с. 245-250), на першому аркуші якої зазначено, що при перевірці були використані, зокрема накладні та податкові накладні за період з 01.11.2005 по 30.03.2007. За результатами невиїзної документальної перевірки порушень чинного законодавства не встановлено.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом вище, послуги по перевезенню, сортуванню та пакуванню сталі оцинкованої, а також її порізки надані позивачу ПП „Стартайм” є витратами, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із ПП „Стартайм”, є такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже, оскільки у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення позивачем порушень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є неправомірним здійснення донарахування сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, зроблене відповідачем оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем приписів п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не включення у 4 кв. 2006 року до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості за товар ПП „Шеремет”, яка є безповоротною фінансовою допомогою у сумі 3567,91 грн. суд зазначає наступне.

Згідно висновків акту перевірки (т. 1 а.с. 15) Відповідач зазначає, що на бухгалтерському рахунку Позивача 631 „Розрахунки із вітчизняними постачальниками” рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_5 по накладній № ПН 0000051 від 20.10.2003 на суму 3567,91 грн. яка станом на 31.03.2007 не погашена і є безнадійною заборгованістю по зобов'язанням, по яким минув строк позовної давності, а тому у розумінні п.п 1.22.1 п. 1.22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є безповоротною фінансовою допомогою.

Разом з тим, відповідно до договору про надання експедеційно - транспортних послуг № 37 від 01.06.2003 року Перевізник - ПП ОСОБА_5 зобов'язується доставити товар за адресою, зазначеною у договорі - заявці, а Замовник - ТОВ „Азовснабторг” зобов'язується сплатити за перевезення товару суму, зазначену у рахунку. (а..с 77) При цьому, відповідно до п. 3.1 Договору, умови сплати: строк сплати до 2010 року. Отже на час проведення перевірки, та навіть на момент розгляду справи у судовому засіданні строк виконання зобов'язання за зазначеним договором не настав, а тому у Позивача відсутні правові підстави включати суму 3567,91 грн., яка обліковується на Позивача 631 „Розрахунки із вітчизняними постачальниками” до складу валового доходу.

Представник Відповідача при наданні заперечень посилався на копію іншого договору № 37 від 01.06.2003 року, відповідно до п. 3.1 якого визначено, що замовник сплачує рахунок на підставі пред'явлених правильно оформлених ТТН протягом 5 банківських днів з моменту отримання. В даному договорі відсутня домовленість про сплату виконаних послуг в 2010 році. Як встановлено у судовому засіданні, зазначену копію договору було надано податковому органу на їх запит ПП ОСОБА_5 Разом з тим, суд зазначає, що листом б/д, б/н який надійшов до ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя 11.04.2008, ПП ОСОБА_5 зазначає, що ним була надана копія договору № 37 від 01.06.2003, укладеного з ТОВ „Азовснабторг” про надання експедеційно - транспортних послуг. Зазначений договір був анульований та укладений новий договір під тим самим номером та датою. Тому, ним помилково був наданий недійсний договір. Цим же листом ПП ОСОБА_5 надав до податкового органу діючий договір № 37 від 01.06.2006 де зазначено строк сплати 2010 рік. (а.с. 94)

З огляду на зазначене, суд не погоджується із висновками податкового органу щодо порушення Позивачем приписів п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині не включення у 4 кв. 2006 року до складу валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості за товар ПП „Шеремет”, яка є безповоротною фінансовою допомогою у сумі 3567,91 грн. В зв'язку з цим, Позивач правомірно не зменшив валові витрати у 4 кварталі 2006 року в сумі 2973 грн.

Щодо визначення податковим органом порушення Позивачем п. 1.4, п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” стосовно заниження податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2005 року на 1650 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Азовснабторг” від 30.05.2005 при виході з товариства ОСОБА_3 було прийняте рішення про виплату їй частини майна товариства. (а.с. 79-80)

Проте, відповідно до Акту видання майна із статутного фонду ТОВ „Азовснабторг” від 01.07.2005 Позивач передав ОСОБА_3 майно: мобільний телефон „ Samsung” , Ксерокс „Canon”, Монітор „LG”, холодильник „Indesit” на загальну суму 8250 грн. (т. 1 а.с. 82)

В акті перевірки податковий орган ототожнює факт передачі колишньому учаснику ТОВ „Азовснабторг” ОСОБА_3( при її виході із складу учасників) майна, основних засобів, які були нею внесені до статутного фонду на суму 8250 грн. з поставкою товарів, в зв'язку з чим на думку ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя повернення основних засобів здійснюється за компенсацію у вигляді корпоративних прав, податкові зобов'язання з ПДВ повинні бути нараховані виходячи із фактичної ціни реалізації, але не нижче звичайних цін. Проте суд не погоджується з позицією відповідача.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Проте, п.п 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Судом встановлено, що колишнім учасником ТОВ „Азовснабторг” Арабаджі С П. в різні періоди було внесено до уставного фонду Товариства майно: мобільний телефон „Samsung” , Ксерокс „Canon”, Монітор „LG”, холодильник „Indesit” на загальну суму 8250 грн., яке при виході із складу учасників товариства було повернуто їй в натурі. Тому, крім вищенаведеного, суд вважає, що податковим органом в даному випадку помилково було визначено цю операцію як поставка товару в розумінні п. 1.4 Закону України „Про податок на додану вартість”.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ „Азовснабторг” та визнає недійсними податкове повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001122301/2, від 10.12.2007 № 0001122301/1, від 04.10.2007 № 0001122301/0 про донарахування податку на прибуток за основним платежем 16829 грн. та штрафними санкціями 6340 грн., податкове повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001112301/2, від 10.12.2007 № 0001112301/1, від 04.10.2007 № 0001112301/0 про донарахування податку на додану вартість за основним платежем 13802 грн. та штрафними санкціями 6901 грн. та частково недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 04.10.2007 № 0001642303/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 433498,80 грн.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн., які підтверджені документально (т. 1 а.с. 1).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовснабторг” до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001122301/2, від 10.12.2007 № 0001122301/1, від 04.10.2007 № 0001122301/0 про донарахування податку на прибуток за основним платежем 16829 грн. та штрафними санкціями 6340 грн., податкового повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001112301/2, від 10.12.2007 № 0001112301/1, від 04.10.2007 № 0001112301/0 про донарахування податку на додану вартість за основним платежем 13802 грн. та штрафними санкціями 6901 грн. та частково недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 04.10.2007 № 0001642303/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 433498,80 грн.- задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001122301/2, від 10.12.2007 № 0001122301/1, від 04.10.2007 № 0001122301/0 про донарахування податку на прибуток за основним платежем 16829 грн. та штрафними санкціями 6340 грн., податкове повідомлення - рішення від 22.02.2008 № 0001112301/2, від 10.12.2007 № 0001112301/1, від 04.10.2007 № 0001112301/0 про донарахування податку на додану вартість за основним платежем 13802 грн. та штрафними санкціями 6901 грн.

Визнати частково недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 04.10.2007 № 0001642303/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 433498,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Азовснабторг” витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 03 вересня 2009 року.

Повний текст постанови складений 08 вересня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Христофоров А.Б.

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

• Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
• Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
• Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
• Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
• Перевірити наявність податкового боргу;

Безкоштовна бізнес реєстрація

Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!

10 повних досьє контрагентів
+ консультація

Зареєструватися

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved