Постанова № 47269479, 20.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 р. Справа № 805/2308/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шувалова Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1880,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю. Однак, з 16.07.2014 року ОСОБА_1 виконувала роботи в Громадській спілці «Зелений центр Метінвест» на умовах цивільно-правового договору у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна. У зв'язку з тим, що відповідач не повідомила Маріупольський міський центр зайнятості про отримання нею доходу, від виконання умов цивільно-правового договору, допомога по безробіттю у загальній сумі 1880,01 грн., отримана нею у період з 16.07.2014 року по 04.11.2014 року, підлягає поверненню. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1880,01 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

15 липня 2014 року ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою щодо вирішення питання про її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що вона не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 17.07.2014 року № НТ 140717 на підставі ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" їй надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю.(арк. спр. 12).

За час перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості, відповідачу було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю в сумі 1880 грн. 01 коп. за період з липня 2014 року по листопад 2014 року (арк. спр.18 ).

Маріупольським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 р. №60/62 (надалі - Порядок), за результатами якого складено акт від 14 квітня 2015 року № 121 яким встановлено, що ОСОБА_3, перебувала у трудових відносинах з Громадською спілкою «Зелений центр Метінвест» та виконувала роботи за цивільно-правовим договором від 16 липня 2014 року № 893 (арк. спр. 15-16).

За результатами обміну даними з податковими органами позивачем встановлено факт того, що відповідач виконувала роботи в Громадській спілці «Зелений центр Метінвест» відповідно до умов договору від 16 липня 2014 року № 893, строк дії договору з 16 липня по 18 липня 2014 року, в якому зазначалась виплата винагороди у розмірі 362,36 грн., тим самим, відповідач отримувала винагороду за період перебування на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості.

Відповідно до Витягу Державної податкової інспекції України за 3 квартал 2014 року, вбачається, що під час перебування на обліку у якості безробітного, ОСОБА_3 отримувала дохід від виконання умов цивільно-правового договору від 16 липня 2014 року № 893. (арк. спр. 14).

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості від 14 квітня 2015 р. № НТ 150414, у звязку з підтвердженням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування ОСОБА_4 на обліку як безробітної, прийнято рішення про повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 16 липня 2014 року по 04 листопада 2014 року в сумі 1880,01 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 14.04.2015 року № 09-1354, відповідно до якого, ОСОБА_1 пропонувалось у добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 16.07.2014 року по 04.11.2014 року в сумі 1880,01 грн., але у добровільному порядку зазначена сума відповідачем повернута не була. Доказів сплати суми витрат з допомоги по безробіттю відповідач суду також не надав.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення», встановлено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 5 липня 2012 року особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, належать до зайнятого населення.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.

За приписами до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно частини 3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач в період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного, перебував у трудових відносинах з Громадською спілкою «Зелений центр Метінвест» та отримував дохід, при цьому не повідомив про цей факт позивача, що призвело до незаконної виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю у розмірі 1880 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню та сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1880,01 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 01 коп., суми переплати допомоги по безробіттю на розрахунковий рахунок № 37170300901052 в ГУДКСУ у Донецькій області, ОКПО 24815706, МФО 834016, одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості з вказанням: «повернення допомоги по безробіттю».

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 20 липня 2015 року.

Суддя Шувалова Т.О.