Рішення № 47265225, 22.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5154/13-ц Провадження № 22-ц/795/878/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Жук М. І. Доповідач - Литвиненко І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Бобрової І.О., Страшного М.М.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, його представника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_9, в якому просила встановити факт перебування їх у фактичних шлюбних відносинах з 17.06.2009 року по 15.10.2011 року, визнати за нею право власності на 1/2 частину матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1, визнати права забудовника на 1/2 частину незданого в експлуатацію цього житлового будинку, провести реальний поділ цього об'єкту за варіантом № 1 згідно висновку експерта, та поділити майно, яке було придбане у шлюбі та під час проживання однією сім'єю, виділивши їй диван (вітальня), шафу (вітальня), плиткорізак «Стаер Профі», котел газовий двохконтурний, пральну машину «АРДО», залишивши ОСОБА_9 деревообробний станок, годинник інтер'єрний, м'ясорубку «Braun», і стягнути з ОСОБА_9 на її користь різницю вартості ідеальної 1/2 частки рухомого майна. Також ОСОБА_5 просила визнати житловий будинок з господарськими будівлями і земельну ділянку в АДРЕСА_2, її особистою приватною власністю.

Рішенням суду позов ОСОБА_5 до ОСОБА_9 задоволено частково. Суд визнав за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та технічного обладнання недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 загальною вартістю 838880 грн (готовність якого станом на 31.07.2014 року складає 84,67%), включаючи підвальне приміщення, системи: водо-, газо-, постачання, водовідведення, опалення, електрозабезпечення; визнав за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,110 га, що знаходиться за адресою: б.АДРЕСА_1; визнав за ОСОБА_5 право забудовника на 1/2 частину недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1; виділив у власність ОСОБА_9 пральну машину «АРДО», залишкова вартість якої становить 1500 грн.; стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за недоотриману частку у майні в розмірі 750 грн.; визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_5 газовий котел, встановлений в недобудованому житловому будинку АДРЕСА_1; та відмовив в іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 Суд також стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 судові витрати на загальну суму 3903,44 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, і ухвалити нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, що поза увагою суду залишились докази, пояснення свідків про проживання сторін однією сім'єю з 17.06.2009 року по 15.10.2011 року і тому відмова суду в поділі рухомого майна є безпідставною. Також апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив в реальному поділі будинку, хоча про технічну можливість такого поділу зазначено в експертизі. Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що суд не взяв до уваги докази на підтвердження того, що будинок і земельна ділянка в АДРЕСА_2, є особистою приватною власністю ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить змінити рішення в частині поділу майна, виділивши йому у власність пральну машину «Ардо», та скасувати рішення в частині визнання права власності на незакінчений будівництвом будинок і земельну ділянку, стягнення з нього судових витрат, через невідповідність висновків суду обставинам справи, часткове порушення матеріальних та процесуальних норм, і відмовити в задоволенні цих вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що недобудований будинок є спільною сумісною власністю сторін і не потрібно в судовому порядку визнавати те, що і так належить ОСОБА_5 Також апелянт зазначає, що суд залишив поза увагою вимоги ОСОБА_5 про визнання за ОСОБА_9 права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та технічного обладнання будинку, визначив вартість цього об'єкту станом на липень 2014 року, а не на час припинення шлюбних відносин, не поіменував матеріали та обладнання, на яке визнано право власності, і, визнаючи право забудовника за ОСОБА_5 на незавершений будівництвом будинок на якій мається будівельний паспорт, суд розглянув справу без участі Чернігівської міської ради, чим порушив порядок внесення змін до будівельного паспорту. Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що вартість пральної машини «АРДО» у розмірі 1500 грн. не відповідає дійсності, а при розподілі судових витрат суд порушив пропорційність їх стягнення, передбачену ст.88 ЦПК України, та безпідставно стягнув всю суму витрат на проведення експертизи, висновки якої суд до уваги не брав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.07.1989 року. Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігіва від 17.02.2003 року шлюб було розірвано, а 16.09.2009 року ОСОБА_9 отримав свідоцтво про розірвання шлюбу.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03.02.2015 року було визнано за ОСОБА_9 та ОСОБА_5 по 1/2 частині права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2, та земельної ділянки за цією ж адресою загальною площею 0,25 га, а також виділено ОСОБА_9 у власність бетонозмішувач, набір кухонних меблів, витяжку кухонну, газову поверхню «Elektrolux», а ОСОБА_5 виділено у власність холодильник «Whirpool», стягнуто компенсацію за переотриману частку у майні в сумі 2500 грн., розподілено судові витрати та відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_9 про визнання права особистої власності на годинник інтер'єрний, м'ясорубку «Braun», деревообробний станок, два набори корпусних меблів для дитячої кімнати, шафи, диван «Фламінго» і витребування у ОСОБА_5 годинника інтер'єрного.

Крім зазначеного майна, 03.09.2002 року ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку площею 0,11 га в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Рішенням виконкому Чернігівської міської ради № 245 від 18.11.2002 року ОСОБА_9 був наданий дозвіл на будівельні роботи за вказаною адресою згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 розпочали будівництво будинку і станом на час розлучення його готовність складає 84,67%.

ОСОБА_5 вважає, що вона має право власності на 1/2 частку матеріалів та обладнання, що були використані в процесі будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, права забудовника на вказану частку незданого в експлуатацію цього будинку, і просила провести реальний поділ незданого в експлуатацію будинку згідно висновку експерта за варіантом № 1, провести поділ земельної ділянки і визнати за нею право на виділену частину земельної ділянки.

Також в період шлюбу сторони придбали: 06.04.2006 року котел газовий «Vitopend», 15.12.2006 року плиткорізак «Стаер Профі» і пральну машину «АРДО».

ОСОБА_5 вказує також на те, що після рішення суду про розірвання шлюбу, вона з ОСОБА_9 продовжувала проживати однією сім'єю ще до 15.10.2011 року, вели спільне господарство і тому просила встановити факт, що вона та ОСОБА_9 фактично проживали однією сім'єю з 17.06.2009 року по 15.10.2011 року, до отримання нею свідоцтва про розірвання шлюбу, і цей факт їй необхідний для визнання спільною сумісною власністю рухомого майно, яке було придбане ними після розірвання шлюбу під час проживання однією сім'єю, зокрема: 12.12.2011 року станок деревообробний, 23.08.2009 року м'ясорубку торгової марки «Braun», 25.07.2009 року годинник інтер'єрний, у 2010-2011 року будівельні матеріали які були використані для виготовлення дивану у вітальню та шафи у вітальню.

ОСОБА_5 просила виділити на її 1/2 частину спільного рухомого майна диван (вітальня), шафу (вітальня), плиткорізак «Стаер Профі», котел газовий двохконтурний, пральну машину «АРДО», а ОСОБА_9 залишити деревообробний станок, годинник інтер'єрний і м'ясорубку «Braun», стягнувши з нього компенсацію за переотримане майно.

Також ОСОБА_5 просила визнати житловий будинок з господарськими будівлями і земельну ділянку в АДРЕСА_2, які вона придбала 28.03.2007 року, її особистою приватною власністю, так як купувалось майно за подаровані її батьками кошти.

ОСОБА_9 подав заяву про застосування позовної давності посилаючись на те, що з часу реєстрації розірвання шлюбу 16.09.2009 року до часу звернення ОСОБА_5 у суд у травні 2013 року з позовом про поділ спільного майна пройшло більше трьох років і в цей період між ними виникали суперечки стосовно порядку користування спільним майном.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності не пропущений, недобудований будинок і земельна ділянка, газовий котел та пральна машина «АРДО» є спільною сумісною власністю подружжя, кожен має право на 1/2 частину майна та майнових прав, і, оскільки пральною машиною користується ОСОБА_9, то йому виділено її у власність, а газовий котел є невід'ємною частиною опалення, то суд залишив його у спільному користуванні. Відмовляючи в задоволенні вимог про реальний поділ недобудованого будинку та земельної ділянки, суд виходив з того, що ці вимоги є передчасними до здачі будинку в експлуатацію, а вимоги про будинок в АДРЕСА_2, вже вирішені рішенням апеляційного суду. Що стосується відмови в поділі деревообробного станка, м'ясорубки «Braun», годинника інтер'єрного, дивана у вітальню «Фламінго», шафи у вітальню, то суд прийшов до висновку що вказане майно є особистою власністю ОСОБА_9, так як придбавалось після розлучення, а факт проживання однією сім'єю після розірвання шлюбу є недоведеним. У поділі плиткорізака суд відмовив з тих підстав, що на момент поділу вказане майно відсутнє.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_5 про визнання будинку з надвірними будівлями і земельної ділянки в АДРЕСА_2, особистою власністю ОСОБА_5

Дійсно, рішенням Десняського районного суду м.Чернігова від 25.11.2014 року, зміненим рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03.02.2015 року, був задоволений позов ОСОБА_9 та вказаний будинок та земельна ділянка буди визнані спільною сумісною власністю. Вимоги ОСОБА_5 в тій частині заявлені з тих підстав, що цей будинок є її особистою власністю, так як куплений за гроші, що були подаровані їй її матір'ю. Як на докази придбання майна за подаровані гроші, ОСОБА_5 посилалась на пояснення свідків, договір дарування грошей від 28.03.2007 року, договір продажу квартири її батьками від 27.01.2007 року. Проте, при ухваленні вказаних рішень, суди дали їм правову оцінку і прийшли до висновку про наявність підстав вважати вказане майно спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_9 В силу ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Що стосується висновків суду за іншими вимогами ОСОБА_5, то апеляційний суд вважає їх такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи і в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення

В силу положень ч.1 ст.58 Конституції України, норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності.

Пунктом 1 розділу УІІ Прикінцевих положень СК України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01.01.2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату,

норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків , що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК ( абз.2 п.1 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3).

Відповідно до ст.22 КпШС України, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Стаття 60 СК України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Оскільки земельна ділянка в АДРЕСА_1 була придбана подружжям 03.09.2002 року, то відповідно до ст.22 КпШС України, цей об'єкт є спільним сумісним майном подружжя і кожному належить по 1/2 його частині.

Будівництво будинку в АДРЕСА_1, теж було розпочато у 2002 році і продовжувалось увесь період подружнього життя, але до цього часу будинок недобудований, має 84,67% готовності, а тому, відповідно до ст.22 КпШС України, ст.60 СК України, ч.2 ст.331 ЦК України, кожний з подружжя має право на 1/2 частину матеріалів і обладнання, які були використані в процесі створення вказаного об'єкта спільної сумісної власності.

Твердження ОСОБА_9 про те, що не потрібно в судовому порядку визнавати те, що і так належить ОСОБА_5, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_5, оскільки, згідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки та будівельного паспорту, власником земельної ділянки і замовником будівництва зазначений лише ОСОБА_9 У відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, і тому визнання ОСОБА_9 прав ОСОБА_5 на матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва спірного будинку, дає підстави для задоволення в цій частині позову ОСОБА_5 і отримання нею правовстановлюючого документу на частку у майні, права на закінчення будівництва і здачу об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до висновку експертів № С-375 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2014 року, на земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва - двоповерховий будинок, загальною площею забудови 121,2 кв.м, об'ємом 823 куб.м, який має конструктивні елементи: фундамент з бетонних блоків (стіни підвалу), стіни цегляні, перегородки цегляні (1 поверх), перекриття з залізобетонних плит (1-й поверх) і дерев'яних балок (2-й поверх), дах з дерев'яних крокв, покриття з азбоцементних хвильових листів, підлоги з дерева і кахеля, віконні прорізи заповнені металопластиковими блоками, дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, централізована мережа електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізація на вигріб, опалення від індивідуального побутового котла на газовому паливі, і складається з: приміщення 1-1, площею 19,2 кв.м, вартістю 92424 грн., приміщення 1-2, площею 19,2 кв.м, вартістю 92424 грн., приміщення 1-3, площею 23,2 кв.м, вартістю 111678 грн., приміщення 1-4, площею 20,7 кв.м, вартістю 99645 грн., приміщення 1-5, площею 8,5 кв.м, вартістю 40917 грн., а також: підвалу загальною площею забудови 121,2 кв.м, об'ємом 351 куб.м, з конструктивними елементами: фундаменти і стіни з бетонних блоків, перекриття з залізобетонних плит, підлоги з глини, віконні та дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, який складається з приміщення І, площею 8,5 кв.м, вартістю 23150 грн., приміщення ІІ площею 32,3 кв.м, вартістю 87969 грн., приміщення ІІІ площею 48,5 кв.м, вартістю 132089 грн., приміщення ІУ площею 6,3 кв.м, вартістю 17158 грн.; веранди загальною площею забудови 11,9 кв.м, об'ємом 49 куб.м, з конструктивними елементами: фундаменти з бетонних блоків, стіни з цегли, перекриття з залізобетонних плит і дерев'яних балок, покриття з азбоцементних хвильових листів, підлоги з кахелю, віконні прорізи, заповнені блоками з металопластику, дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, централізовані мережі електропостачання, з площею приміщення 9,6 кв.м, вартістю 41007 грн.; входу до підвалу загальною площею забудови 3,8 кв.м, вартістю7800 грн., з конструктивними елементами: стіни з бетонних блоків, сходи з цегли; ганку, загальною площею забудови 4,18 кв.м, вартістю 3346 грн., який має з конструктивних елементів 4 сходинки з цегли.

Вказаний об'єкт незавершеного будівництва, загальною вартістю 838880 грн., є спільною сумісною власністю подружжя і кожен з подружжя має право на 1/2 ідеальну частку цих будівельних матеріалів та обладнання.

Як убачається з будівельного паспорту на спірний об'єкт (т.1 а.с.22-34), індивідуальним забудовником по АДРЕСА_1, є ОСОБА_9 Згідно до ст.331 ЦК України, у забудовника до завершення будівництва, здачі в експлуатацію і державної реєстрації право власності на будинок виникнути не може.

ОСОБА_9, маючи документи на будівництво на своє ім'я, не позбавлений можливості завершити та здати в експлуатацію свою частину будинку, отримати свідоцтво про право власності на своє майно.

ОСОБА_5 теж є співвласником земельної ділянки, будівельних матеріалів та технічного обладнання недобудованого будинку, готовність якого становить 84,67 %, тобто, має майнові права на об'єкт будівництва, і тому на неї також розповсюджується статус забудовника, право завершити будівництво і обов'язок проводити забудову відповідно до умов будівельного паспорту. Це право є похідним від права власності і від права на проведення забудови, наданого Чернігівською міською радою ОСОБА_9, яке він отримав в інтересах сім'ї, і це передбачено ст.375 ЦК України.

Посилання ОСОБА_9 на безпідставну відмову суду першої інстанції в залученні до участі у справі Чернігівської міської ради, не можуть бути підставою для відмови ОСОБА_5 у визнанні за нею права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та обладнання, використаного в процесі будівництва по АДРЕСА_1, та визнання за нею прав забудовника. Внесення змін до будівельного паспорту врегульовані ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і п.2.2. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом № 66 МРРБТЖКГ України від 25.02.2013 року.

Відповідно до ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі з урахуванням ст.ст.181, 183 ЦК України.

В даному випадку, спільним сумісним майном є будівельні матеріали та технічне обладнання незавершеного будівництвом будинку з надвірними спорудами, готовність якого становить 84,67 %. Таким чином, виділення частки із спільної власності шляхом від'єднання будівельних матеріалів та технічного обладнання без пошкодження і знецінення речі є неможливим.

Суд вправі провести поділ незавершеного будівництвом будинку з врахуванням ступеня його готовності, можливості визначення окремих частин, технічної можливості доведення до кінця будівництва.

У висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2014 року, зазначено про можливість поділу незавершеного будівництвом житлового будинку (а.с.92 т.2). В дослідницькій частині зазначеного висновку вказується також, що, враховуючи результати візуально-інструментального обстеження, архітектурно-планувального та конструктивного рішення житлового будинку, часток співвласників, розподіл житлового будинку можливий з незначним відхиленням від ідеальних часток (а.с.79 зворот т.2).

Посилання ОСОБА_9 на вказівку, яка мається у висновку експертизи(а.с.80 т.2), про те, що поділ можливий за умови узаконення житлового будинку, як на доказ того, що на час незавершення будівництва поділ є неможливим, не можуть братись до уваги. Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, а тому, з моменту державної реєстрації новоствореного майна, сторони будуть мати право власності саме на частки у будинку з надвірними будівлями. На даний час, вирішується питання про поділ будівельних матеріалів та технічного обладнання, які були використані при створенні нового нерухомого об'єкта, з урахуванням технічної можливості доведення до кінця розпочатого будівництва, здачі в експлуатацію і отримання вже свідоцтва про право власності після державної реєстрації об'єкта як житлового будинку.

Проведена комісійна судова будівельно-технічної експертиза не містить заборони щодо поділу незавершеного будівництва, а, навпаки, вказує на можливість завершення будівництва за запропонованими варіантами поділу у відповідності з вимогами нормативних документів, погодження з відповідними службами і установами (а.с.82 т.2). Проти можливого поділу незавершеного будівництва не заперечували також і допитані в суді першої інстанції експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ( носій звукозапису судового засідання від 20.03.2015 року).

З відповідей управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 02.06.2015 року, від 26.06.2015 року вбачається, що за технічно розділити недобудований будинок можливо і власник земельної ділянки та розпочатого будівництва повинен звертатись до районної у м.Чернігові ради з заявою про внесення змін у будівельний паспорт.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд, з урахуванням ступеня готовності об'єкта, можливості визначення окремих частин та технічної можливості доведення до кінця будівництва, вважає за можливе провести поділ будівельних матеріалів та технічного обладнання, які були використані при створенні незакінченого будівництвом об'єкта, за адресою: АДРЕСА_1, за варіантом № 2 висновку експертів № С-375 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2014 року.

Обираючи вказаний варіант поділу, апеляційний суд не погоджується з думкою ОСОБА_5 про поділ майна за варіантом № 1, оскільки вказаний варіант передбачає виплату одним співвласником другому співвласнику компенсацію у сумі 66267 грн., що значно перевищує компенсацію, яку необхідно сплатити за варіантом № 2 (36659,50 грн.) і за варіантом № 2 розмір виділених часток буде найбільш приближеним до ідеальної частки. Крім того, при визначенні кому зі сторін яка частина об'єкту підлягає виділу, апеляційний суд бере до уваги і рішення апеляційного суду Чернігівської області від 03.02.2015 року, яким набір кухонних меблів був виділений ОСОБА_9 як такий що підібраний для конкретної кухні, а тому ОСОБА_9 підлягають виділу будівельні матеріали та обладнання, які були використані при будівництві приміщення, що в плані позначені як майбутня кухня.

Зважаючи на наведене, ОСОБА_5 підлягають виділенню будівельні матеріали та обладнання, що були використані в будівництві: приміщення 4, площею 20,7кв.м, вартістю 99645 грн., приміщення 5, площею 8,5 кв.м, вартістю 40917 грн., частина приміщення 1 площею 12,7 кв. м, вартістю 61135 грн., частина приміщення V, площею 4,8 кв.м, вартістю 20503,5 грн., приміщення другого поверху площею 47,6 кв.м, вартістю 41661 грн., підвального приміщення І площею 8,50 кв.м, вартістю 87969 грн., підвального приміщення ІІ площею 32,30 кв.м, вартістю 87969 грн., входу до підвалу вартістю 7800 грн., а всього на суму 382780,50 грн., що складає 46/100 часток від вартості всього недобудованого будинку, і визнати за нею права забудовника на цю частину.

ОСОБА_9 підлягають виділенню будівельні матеріали та обладнання, що були використані в будівництві: приміщення 3, площею 23,20 кв.м, вартістю 111678 грн., приміщення 2, площею 19,20 кв.м, вартістю 92424 грн., частини приміщення І площею 6,5 кв.м, вартістю 31289 грн., частина приміщення V, площею 4,8 кв.м, вартістю 20503,5 грн., приміщення другого поверху ІІ площею 54,4 кв.м, вартістю 47612 грн., підвального приміщення ІІІ площею 48,5 кв.м, вартістю 132089 грн., підвального приміщення ІУ площею 6,30 кв.м, вартістю 17158 грн., ганку «а2-1» вартістю 3346 грн., а всього на суму 456009,50 грн., що складає 54/100 часток від вартості всього недобудованого будинку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_9 отримує більшу частину будівельних матеріали та обладнання, що були використані в будівництві, то з нього на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню компенсація у сумі 36659,50 грн.

У зв'язку з тим, що апеляційний суд визначився з поділом нерухомого майна, то є підстави для поділу земельної ділянки відповідно до запропонованого експертами варіанту № 2 з відокремленими дворами та забезпеченням підходу співвласників до своєї частини будинку. За таких обставин, ОСОБА_5 виділяється земельна ділянка, площею 550 кв.м з урахуванням земельної ділянки під забудовою частини житлового будинку, в межах: від точки Е до точки Ж - 11,95 м, від точки Ж до точки З -2 м, від точки З до точки І - по лінії розподілу житлового будинку, від точки І до точки К - 1 м, від точки К до точки Л -10,16 м, від точки Л до точки М - 8,48 м, від точки М до точки В - 26,45 м, від точки В до точки Г - 10,94 м, від точки Г до точки Д - 50 м, від точки Д до точки Е - 3,95 м.

ОСОБА_9 виділяється земельна ділянка площею 550 кв.м з урахуванням земельної ділянки під забудовою частини житлового будинку, в межах: від точки А до точки Б - 50,0 м, від точки Б до точки В 11,06 м, від точки В до точки М - 26,45 м, від точки М до точки Л - 8,48 м, від точки Л до точки К - 10,16 м, від точки К до точки І - 1,00 м, від точки І до точки З - по лінії розподілу будинку, від точки З до точки Ж - 2,00 м, від точки Ж до точки Е - 11,95 м, від точки Е до точки А - 18, 05 м.

Твердження ОСОБА_9 про те, що при такому поділі земельної ділянки він позбавлений можливості проїхати на частину своєї земельної ділянки що розташована за будинком, є недоведеними і суд їх не приймає до уваги, оскільки запропоновані варіанти є ідентичними в цій частині, при такому поділі сторони мають відокремлені двори, експертами це питання досліджувалось і розмір земельної ділянки та розташування будинку дають можливість проїзду на частину земельної ділянки що розташована за будинком, і, крім того, особа не позбавлена можливості вирішити це питання в порядку гл.32 ЦК України.

Щодо поділу рухомого майна, то, як убачається з позовної заяви ОСОБА_5 про зменшення позовних вимог (а.с. 242-243 т.2), поділу підлягали диван (вітальня), шафа (вітальня), плиткорізак «Стаер Профі», котел газовий двохконтурний, пральна машина «АРДО», деревообробний станок, годинник інтер'єрний і м'ясорубка «Braun».

ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що диван (вітальня) та шафа (вітальня) є саморобними речами, які виготовлялись ОСОБА_9 з матеріалів, які купувались у 2010-2011 роках коли вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, і вказані меблі знаходяться у недобудованому будинку в АДРЕСА_1. ОСОБА_9 заперечував як факт виготовлення ним таких меблів, так і факт знаходження їх за вказаною адресою.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ці обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. ОСОБА_5 не надала доказів стосовно існування зазначених меблів. Посилання на купівлю матеріалів згідно квитанцій на а.с.165-183 т.1 не доводить того, що вказані матеріали були використані при виготовленні меблів.

Серед майна, що підлягало поділу як спільне майно подружжя, в позові зазначений також плиткорізак «Стаер Профі». Проте, вказане майно не може вважатись майном подружжя, так як згідно до видаткової накладної, покупцем плиткорізака «Стаер Профі» є ТОВ «Укрконт» (а.с.162 т.1), а не подружжя ОСОБА_5.

ОСОБА_5 просила визнати спільним сумісним майном деревообробний станок, як такий що придбаний в період спільного проживання однією сім'єю з 17.06.2009 року по 15.10.2011 року. Однак, згідно до товарного чеку на а.с.34 т.2, деревообробний станок був куплений 12.12.2011 року, тобто після розірвання шлюбу і після спірного періоду проживання однією сім'єю.

За таких обставин, диван (вітальня), шафа (вітальня), плиткорізак «Стаер Профі», деревообробний станок підлягають виключенню зі складу майна що підлягає поділу.

Що стосується годинника інтер'єрного та м'ясорубки «Braun», то ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції пояснила, що вона не знає що це за годинник і де знаходяться ці речі, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_9 у своєму позові про визнання майна його особистою власністю вказував, що годинник, який купувався 25.07.2009 року, та м'ясорубка, яка куплена 23.08.2009 року, є його особистою власністю, то ОСОБА_5 просить це майно визнати спільним сумісним майном.

ОСОБА_9 стверджував, що спірний годинник та м'ясорубку привласнила ОСОБА_5 В рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 03.02.2015 року зазначено, що ОСОБА_9 не навів доказів того, що ОСОБА_5 привласнила годинник. ОСОБА_5 не надала доказів того, що вказане майно знаходиться у ОСОБА_7

Пунктом 24 Постанови № 11 Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» звертається увага суду на те, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що оскільки сторони не довели наявність годинника та м'ясорубки «Braun» на час розгляду справи, то вказане майно підлягає виключенню зі складу майна, що підлягає поділу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 в період з 17.06.2009 року по 15.10.2011 року, ОСОБА_5 посилалась на те, що цей факт їй необхідний для поділу спільно нажитого майна відповідно до ст. 74 СК України.

Стаття 256 ЦПК України пов'язує встановлення фактів тільки у разі, якщо вони мають юридичне значення. Оскільки, відсутнє на час розгляду справи майно, для визнання якого спільною сумісною власністю необхідно встановлення факту, то відсутні і підстави для задоволення вимог про визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Сторони визнали, що котел газовий двохконтурний та пральна машина «АРДО» придбані в період зареєстрованого шлюбу і вказане майно є в наявності на час розгляду справи. В ході апеляційного розгляду, сторони погодились з тим, що вартість котлу газового двохконтурного становить 1000 грн., а вартість пральної машини «АРДО» становить 300 грн.

При проведенні поділу спільного рухомого майна, що є в наявності на час розгляду справи, апеляційний суд бере до уваги, що котел газовий двухконтурний «Vitopend», вмонтований в приміщенні, яке було виділено ОСОБА_7, а тому вказане майно необхідно виділити ОСОБА_7

За таких обставин, пральну машину «АРДО», необхідно виділити ОСОБА_5, а з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 необхідно стягнути 350 грн. компенсації за переотриману частку у рухомому майні.

Що стосується заяви ОСОБА_9 про пропуск ОСОБА_5 позовної давності для звернення з позовом про поділ спільного майна подружжя, то вона є безпідставною. Відповідно до ст.ст. 20, 72 СК України позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Як зазначає ОСОБА_5 в своїй позовній заяві, після розірвання шлюбу і припинення проживання однією сім'єю, її права співвласника не порушувались і вона не була обмежена в користуванні майном. Її вимоги стосуються припинення права спільної сумісної власності і виділу своєї частки, а тому позовна давність не є пропущеною. Посилання ОСОБА_9 на численні сварки між ним та ОСОБА_5 як на доказ пропуску позовної давності, є безпідставними, так як сварки стосувались сімейних відносин і не зачіпали майнових інтересів ОСОБА_5

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та обладнання, що були використані при будівництві будинку в АДРЕСА_1, визнання прав забудовника, поділ цього майна, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки за цією ж адресою, і поділ рухомого майна, підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.88 ЦПК України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_5 задовольняються частково, витрати по оплаті експертизи сторони несли порівну, то апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 про безпідставність стягнення з нього витрат за експертизу є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, ст.ст. 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_5 про визнання особистою власністю будинку в АДРЕСА_2, залишити без змін.

В іншій частині рішення суду скасувати.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за кожним право власності по 1/2 частині будівельних матеріалів і обладнання, що були використані при зведенні незакінченого будівництвом двоповерхового будинку в АДРЕСА_1, загальною площею забудови 121,2 кв.м, об'ємом 823 куб.м, який має конструктивні елементи: фундамент з бетонних блоків (стіни підвалу), стіни цегляні, перегородки цегляні (1 поверх), перекриття з залізобетонних плит (1-й поверх) і дерев'яних балок (2-й поверх), дах із дерев'яних крокв, покриття з азбоцементних хвильових листів, підлоги з дерева і кахеля, віконні прорізи заповнені металопластиковими блоками, дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, централізована мережа електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізація на вигріб, опалення від індивідуального побутового котла на газовому паливі, і складається з: приміщення 1-1, площею 19,2 кв.м, вартістю 92424 грн., приміщення 1-2, площею 19,2 кв.м, вартістю 92424 грн., приміщення 1-3, площею 23,2 кв.м, вартістю 111678 грн., приміщення 1-4, площею 20,7 кв.м, вартістю 99645 грн., приміщення 1-5, площею 8,5 кв.м, вартістю 40917 грн., а також:

підвалу загальною площею забудови 121,2 кв.м, об'ємом 351 куб.м, з конструктивними елементами: фундаменти і стіни з бетонних блоків, перекриття із залізобетонних плит, підлоги з глини, віконні та дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, який складається з приміщення І, площею 8,5 кв.м, вартістю 23150 грн., приміщення ІІ площею 32,3 кв.м, вартістю 87969 грн., приміщення ІІІ площею 48,5 кв.м, вартістю 132089 грн., приміщення ІУ площею 6,3 кв.м, вартістю 17158 грн.;

веранди загальною площею забудови 11,9 кв.м, об'ємом 49 куб.м, з конструктивними елементами: фундаменти з бетонних блоків, стіни з цегли, перекриття із залізобетонних плит і дерев'яних балок, покриття з азбоцементних хвильових листів, підлоги з кахелю, віконні прорізи, заповнені блоками з металопластику, дверні прорізи, заповнені дерев'яними блоками, централізовані мережі електропостачання, з площею приміщення 9,6 кв.м, вартістю 41007 грн.;

входу до підвалу загальною площею забудови 3,8 кв.м, вартістю7800 грн., з конструктивними елементами: стіни з бетонних блоків, сходи з цегли;

ганку, загальною площею забудови 4,18 кв.м, вартістю 3346 грн., який має з конструктивних елементів 4 сходинки з цегли.

Виділити ОСОБА_5 будівельні матеріали та обладнання, що були використані в АДРЕСА_1, в будівництві: приміщення 4, площею 20,7кв.м, вартістю 99645 грн., приміщення 5, площею 8,5 кв.м, вартістю 40917 грн., частина приміщення 1 площею 12,7 кв. м, вартістю 61135 грн., частина приміщення V, площею 4,8 кв.м, вартістю 20503,5 грн., приміщення другого поверху площею 47,6 кв.м, вартістю 41661 грн., підвального приміщення І площею 8,50 кв.м, вартістю 87969 грн., підвального приміщення ІІ площею 32,30 кв.м, вартістю 87969 грн., входу до підвалу вартістю 7800 грн., а всього на суму 382780,50 грн., що складає 46/100 часток від вартості всього недобудованого будинку, визнавши за нею права забудовника на цю частину.

Виділити ОСОБА_9 будівельні матеріали та обладнання, що були використані в АДРЕСА_1, в будівництві: приміщення 3, площею 23,20 кв.м, вартістю 111678 грн., приміщення 2, площею 19,20 кв.м, вартістю 92424 грн., частини приміщення І площею 6,5 кв.м, вартістю 31289 грн., частина приміщення V, площею 4,8 кв.м, вартістю 20503,5 грн., приміщення другого поверху ІІ площею 54,4 кв.м, вартістю 47612 грн., підвального приміщення ІІІ площею 48,5 кв.м, вартістю 132089 грн., підвального приміщення ІУ площею 6,30 кв.м, вартістю 17158 грн., ганку «а2-1» вартістю 3346 грн., а всього на суму 456009,50 грн., що складає 54/100 часток від вартості всього недобудованого будинку.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 компенсацію у сумі 36659,50 грн. за переотриману частку будівельних матеріалів та обладнання, що були використані в будівництві будинку в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_9 права власності на 1/2 частину земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_5 земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 550 кв.м з урахуванням земельної ділянки під забудовою частини житлового будинку, в межах: від точки Е до точки Ж - 11,95 м, від точки Ж до точки З -2 м, від точки З до точки І - по лінії розподілу житлового будинку, від точки І до точки К - 1 м, від точки К до точки Л -10,16 м, від точки Л до точки М - 8,48 м, від точки М до точки В - 26,45 м, від точки В до точки Г - 10,94 м, від точки Г до точки Д - 50 м, від точки Д до точки Е - 3,95 м.

Виділити ОСОБА_9 земельну ділянку в АДРЕСА_1, площею 550 кв.м з урахуванням земельної ділянки під забудовою частини житлового будинку, в межах: від точки А до точки Б - 50,0 м, від точки Б до точки В 11,06 м, від точки В до точки М - 26,45 м, від точки М до точки Л - 8,48 м, від точки Л до точки К - 10,16 м, від точки К до точки І - 1,00 м, від точки І до точки З - по лінії розподілу будинку, від точки З до точки Ж - 2,00 м, від точки Ж до точки Е - 11,95 м, від точки Е до точки А - 18, 05 м.

Виділити у власність ОСОБА_9 котел газовий двухконтурний «Vitopend», вартістю 1000 грн.

Виділити у власність ОСОБА_5 пральну машину «АРДО» 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 компенсацію у сумі 350 грн. за переотриману частку у майні.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: