Ухвала суду № 47265213, 23.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3155/15-ц Провадження № 22-ц/795/1416/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І., суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А., при секретарі:Саповець Л.С., за участю:позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку з 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку) до 1/8 частини від усіх видів його доходу (заробітку). Зменшено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку з 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку) до 1/8 частини від усіх видів його доходу (заробітку).

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду в частині зменшення розміру аліментів, що стягнуті з ОСОБА_5 на її утримання до досягнення дитиною з 1/4 частини до 1/8 частини від усіх видів його доходу (заробітку) змінити та відмовити в цій частині в задоволенні позовних вимог .

Апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір аліментів, оскільки відповідно до копії постанови про арешт майна боржника ОСОБА_5 від 30.04.2014 року останній має на праві власності нерухоме майно, яке для виконання його боргових зобов'язань по рішенню суду може бути реалізоване, а також зменшений розмір його заборгованості. Крім того, судом першої інстанції проігноровано той факт, що вона доглядаючи за дитиною теж ніде не працює і вимушено, на відміну від позивача, теж перебуває у край скрутному матеріальному становищі разом з дитиною, не маючи будь-якого доходу для свого існування.

Крім того, суд взагалі не врахував того, що вона до цього часу не отримує присуджених їй грошових коштів, оскільки за цим рішенням суду лише утворилась велика сума боргу, що підтверджено наданою нею довідкою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд не врахував докази, що підтверджують його скрутне матеріальне становище, відсутність постійного заробітку та будь-яких інших доходів за рахунок яких він міг би сплачувати аліменти на утримання двох дітей та їх матерів, що він перебуває на утриманні у своєї матері та довідку про її майновий стан, та розмір її витрат на утримання квартири.

Апелянт зазначає, що судом була проігнорована норма ч. 1 ст. 184 СК України та практика Верховного Суду України, відповідно до яких суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

На думку апелянта, судом першої інстанції взагалі не були розглянуті вимоги про зменшення розміру аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зменшення розміру аліментів та відсутності інших обставин, які мають істотне значення для сплати аліментів у твердій грошовій сумі.

З такими висновками суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 лютого 2014 року з апелянта на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття починаючи з 26 грудня 2013 року та аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років (а.с.9-10).

ОСОБА_6 звернула до виконання виконавчий лист.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 грудня 2014 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2014 року та аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 16 грудня 2014 року і до досягнення дитиною трьох років, до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11-12). ОСОБА_7 також звернула до виконання виконавчий лист.

Заборгованість позивача по сплаті аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_8 станом на 30.04.2015 року становить 5569 грн. 22 коп. та на утримання ОСОБА_6 11069 грн. 22 коп. (а.с.67).

Заборгованість на утримання сина ОСОБА_10 станом на 31.01.2015 року становить 1827 грн. 50 коп. (а.с.19).

Пославшись на положення ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів на дітей та виходячи з обставин справи та наданих доказів зменшив розмір аліментів на утримання їх матерів. При цьому суд врахував матеріальне становище сторін та обставини справи.

Крім того, зменшення розміру аліментів відповідає положенням ч. 1 ст. 192 СК України та роз'ясненням, наданим у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо необґрунтованості зменшення розміру аліментів, оскільки вона перебуває в скрутному матеріальному становищі, не має нерухомого майна на праві власності та ніде не працює не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків, суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Щодо вимоги апелянта ОСОБА_5 про стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі, то вони судом обґрунтовано не були задоволені, враховуючи положення ст. 184 СК України. Крім того, розмір аліментів, який ОСОБА_5 визначив у 200 грн. є меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що суперечить вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, тому підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: