Вирок № 47263336, 23.07.2015, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 1-418/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Макаренка І.В.

при секретарі - Кожем'яці І.В.

з участю: прокурора - Дудки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Помічна, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не жонатого, утриманців не має, не працюючого, судимого 09 квітня 2004 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 75, 76 КК України до 03 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 02 роки. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2003 року на підставі ч. 2 ст. 78 КК України направлений в місця позбавлення волі для відбування призначеного судом покарання. Звільнений 26 липня 2005 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2005 року умовно-дострово на 01 рік 05 місяців 03 дні, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_1, повторно, 05 грудня 2010 року близько 14.30 год., перебуваючи біля дитячого садка, розташованого по вул. Хрещатик, 253/1 в м. Черкаси, умисно, шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить потерпілим ОСОБА_2 і гр. ОСОБА_3 при наступних обставинах. Так він у вказаний день та час, поблизу будинку „Управління торгівлі", розташованого по вул. Смілянській, 23 в м. Черкаси, зустрів малознайомих неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, яким, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував пройти в двір будинку біля дитячого садка та на шляху до вказаного місця взяв у неповнолітньої ОСОБА_4, який належить потерпілій ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокія 5130", вартістю 1 015 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку „Лайф", вартістю 20 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 3 грн., а всього на загальну суму 1 038 грн. і у неповнолітньої ОСОБА_5 також взяв, який належить потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон „Самсунг С5030", вартістю 750 грн. з флеш картою, вартістю 50 грн. і сім-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар", вартістю 30 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 7 грн., а всього на загальну суму 837 грн., після під приводом необхідності переписати музичні мелодії з вказаних телефонів на свій телефон, завідомо не маючи наміру повертати викрадене майно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів вищезазначеним чужим майном, і повідомивши неповнолітніх неправдиву інформацію про необхідність відійти для відправлення природних потреб, з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Він же, повторно, приблизно 20 грудня 2010 року близько 13.00 год., перебуваючи біля кіоску „Смачні страви" який знаходиться біля „Будинку торгівлі", розташованого по бул. Шевченка, 207 в м. Черкаси, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, попросив у своєї малознайомої потерплої ОСОБА_6 у тимчасове користування на декілька днів мобільний телефон „Нокія 1203-2", вартість 120 грн., завідомо не маючи наміру повертати викрадене майно, яким умисно, з корисливих мотивів заволодів, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, та пояснив суду, що дійсно 05.12.2010 року близько 14.00 год. він перебував на своєму робочому місці, а саме: на стоянці по вул. Смілянській в м. Черкаси, біля піцирії „Фелічіта". Поряд з ним постійно ходили дві дівчини віком приблизно по 16 років, які роздавали перехожим листівки. До цього дня він їх бачив декілька разів та спілкувались з ними. Так в указаний час вони зустрілись та він запропонував дівчатам піти в бік вул. Хрещатик в м. Черкаси. По дорозі він попросив у однієї з дівчат мобільний телефон „Нокія", щоб послухати. Також він попросив у другої дівчини також мобільний телефон. В ході розмови з дівчатами він сказав їм, що йому потрібно відійти в туалет, і він пішов в бік зупинки громадського транспорту біля „Будинку торгівлі". Дані телефони він відразу вимкнув та стартові пакети викинув біля кінотеатру „Україна". Дані телефони він здав в ломбард „Форум", а отримані за них гроші витратив на власні потреби. Також в грудні 2010 року він працював паркувальником по вул. Смілянській біля „Будинку торгівлі". Там він познайомився з ОСОБА_6, яка працювала продавцем в кіоску „Смачні Страви", який був розташований біля його місця роботи. На той момент у нього не було мобільного телефону та він постійно просив у ОСОБА_6 її мобільний „Нокія", щоб дзвонити. Так він вставляв в даний телефон свою сім-карту, дзвонив та відразу віддавав їй телефон. Він попросив на тиждень у ОСОБА_6 телефон і вона погодилась йому його дати, оскільки у неї було два мобільні телефони, і одним з них вона користувалась не часто. Покористувавшись тиждень її мобільним телефоном він знову повернув його їй. Згодом він вже не працював на даній роботі, оскільки заволодів попередніми телефонами та знав, що його можуть шукати. Приблизно 20 грудні 2010 року близько 13.00 год. він знову прийшов до ОСОБА_6 на роботу та попросив дати йому ще на декілька днів мобільний, і саме тоді у нього виник умисел вже не повертати їй цей телефон. ОСОБА_6 знову дала йому мобільний телефон і він, вставивши свою сім карту почав ним користуватись. Щоб потерпіла йому не дзвонила, то він змінив сім-карту. Телефоном він користувався доки не був затриманий працівниками міліції. Цей телефон у нього вилучили працівники міліції. Він визнає в повному обсязі заявлені до нього цивільні позови. З матеріалами справи він знайомий і визнає всі докази які були зібрані органами досудового слідства. В скоєному щиро кається.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в грудні 2010 року її донька ОСОБА_5 працювала біля „Будинку торгівлі", а саме: роздавала рекламні буклети. З її слів там вона познайомилась з хлопцем, як потів взнала ОСОБА_1, який працював паркувальником біля піцирії „Фелічіта", розташованої по вул. Смілянській в м. Черкаси. Так 05.12.2010 року донька повернулась додому та повідомила, що у неї та її подруги ОСОБА_4 підсудний ОСОБА_1 забрав та не повернув мобільні телефони. На той момент у доньки був мобільний телефон „Самсунг С 5030", вартістю 750 грн. з флеш картою, вартістю 50 грн. і сім-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар", вартістю 30 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 7 грн., а всього їй завдано майнову шкоду на загальну суму 837 грн. На цю суму вона заявила цивільний позов і зараз підтримує його в повному обсязі. Міру покарання підсудному бажає щоб опре ділив суд згідно чинного законодавства.

Вина підсудного ОСОБА_7. підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового слідства і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене і дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за: ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного який за місцем проживання характеризується посередньо.

В якості пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_7 обставин суд враховує: з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_7 обставин суд не вбачає.

Враховуючи попередню судимість підсудного ОСОБА_7, після якої він висновків не зробив та на шлях виправлення не став, тяжкість вчинених ним злочинів, особу винного, наявність пом'якшуючих його покарання обставин, думку потерпілої стосовно призначення судом йому міри покарання, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання в виді позбавлення волі.

Суд вважає, що підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Суд вважає, що заявлені цивільні позови потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_7 відповідно 1 038 грн. та 837 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають повному задоволенню.

З підсудного ОСОБА_7 необхідно стягнути в доход держави судові витрати при проведенні судової товарознавчої експертизи в сумі 225,12 грн.

Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання в виді 02 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 11 серпня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_8 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно 1 038 грн. та 837 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 225,12 грн.,перерахувавши їх в ГУДКУ в Черкаській області код 25574009 розрахунковий рахунок 31254272210063 МФО 854018 одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.

Речові докази по справі: мобільний телефон „Нокіа", який переданий на збурення потерпілій ОСОБА_6 - залишити їй за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб, учасниками процесу - з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: