Постанова № 4726062, 18.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10768/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю           

представника позивача

представників відповідача

          Анохіної Т.І.,

Дєєві А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”

до          Державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька

про          визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 3 367 204,5 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року у відповідності з яким Обласному комунальному підприємству „Донецьктеплокомуненерго” нараховано штрафну санкцію з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 3 367 204,5 гривень.

Позивач із зазначеним нарахуванням штрафної санкції не погоджується з огляду на те, що відповідач самостійно проводив сплату податкових зобов’язань по особовому рахунку позивача, безпідставно враховуючи у якості платіжного документа уточнюючі розрахунки і декларації, фактична сплата позивачем при цьому не проводилась.

Вважає, що відповідач безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції чим порушив інтереси позивача, тому просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року про застосування штрафних санкцій з ПДВ у сумі 3 367 204,5 гривень.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, згідно до яких зазначив, що черговість погашення узгоджених податкових зобов’язань платника чітко визначена пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Також в обґрунтування своїх заперечень посилається на п.1.3 ст.1, п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; і на п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій органами державної податкової служби.

З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, присвоєно ідентифікаційний код № 03337119 (а.с.54), свою діяльність здійснює у відповідності до Статуту (в новій редакції) затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації № 597 від 08.12.06р. (а.с. 55-60).

20.03.1993 року Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” взятий на облік в ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька (а.с.62), згідно свідоцтва № 07282047 від 22.06.01 року виданого ДПІ у Ворошилівському районі є платником податку на додану вартість (а.с. 61).

Посадовими особами ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька 20 січня 2009 року було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, за результатами зазначеної перевірки складено акт № 43/15-2/03337119 (а.с.6).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями; п.п5.3.1 п. 5.3,ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року про нарахування штрафних санкцій на суму 3 367 204,5 гривень (тобто 50% від 6 734 409,00 грн.) (а.с.5) .

Суд вважає нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 3 367 204,5 гривень вищевказаним податковим повідомленням-рішенням протиправним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовою підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

У відповідності до п. 5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Крім того, згідно з п. 4.4 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Позивачем до ДПІ у Ворошилівському районі надавалися податкові декларації з податку на додану вартість № 175465 (за грудень 2007 року)на суму 398 248,00 гривень(а.с.16), № 102977 (за червень 2008 року ) на суму 828 443,00 гривень (а.с. 9),

Крім того позивачем до ДПІ у Ворошилівському районі надавалися уточнюючі розрахунки

№ 159432 на суму 1 920 000,00 гривень (а.с. 10),

№ 159434 на суму 3 344 875,00 гривень(а.с.13),

№ 23889 на суму 870 гривень (а.с.18),

№ 80093 на суму 2700,00 гривень (а.с. 38),                     

№ 80091 на суму 1 741,00 гривень (а.с.41),

№ 80095 на суму 2 566,00 гривень (а.с.44),

№ 80073 на суму 143,00 гривень (а.с.45),

№ 80089 на суму 358,00 гривень (а.с.48 ),

№ 80099 на суму 6 633,00 гривень (а.с.51 ).

Як вбачається із акту перевірки № 43/15-2/03337119 від 20.01.09 року відповідач у якості платіжного документа приймає вищезазначені уточнюючі розрахунки і декларації надані позивачем і відповідно проводить нарахування штрафних санкцій так як бере до уваги дату подання розрахунку як сплату податкового зобов’язання.

Суд не погоджується із зазначеною позицією відповідача, оскільки ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька, як суб’єкт владних повноважень не надає суду вмотивованих пояснень з цього приводу і жодних посилань на відповідні нормативні акти якими встановлено механізм, що застосовує відповідач при такому нарахуванні штрафних санкцій.

Строки сплати податкових зобов’язань встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у відповідності до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податковим боргом у розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 4.3 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання. Таким чином, ця норма визначає порядок нарахування податкового зобов’язання, а не порядок його погашення.

Відповідно до п.п. 11.1 розділу 1 цієї Інструкції податковий борг платника податків, зборів (обов’язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Згідно з п. 11.4 розділу 11 Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від’ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, представником відповідача у судовому засіданні не доведено, з яких підстав виходив податковий орган при визначенні того, що від’ємне значення по уточнюючим розрахункам і деклараціям зараховане саме на погашення зобов’язань.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу штрафних санкцій , суд задовольняє позовні вимоги та визнає недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 3 367 204,5 гривень.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” до Державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року на суму 3 367 204,5 гривень.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька повідомлення-рішення № 0000851542/0 від 05.02.09 року на суму 3 367 204,5 гривень (три мільйона триста шістдесят сім тисяч двісті чотири гривні п’ятдесят копійок).

Присудити з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 серпня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 23 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.